Маслинка вузьколиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia)
Маслинка вузьколиста
Маслинка вузьколиста
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Маслинкові (Elaeagnaceae)
Рід: Маслинка (Elaeagnus)
Вид: Маслинка вузьколиста
(Elaeagnus angustifolia L.)

Масли́нка вузьколи́ста (Elaeagnus angustifolia L., Elaeagnus illiensis Musheg.) Місцева назва — маслина.

Кущ або деревце родини маслинкових (3—8 м заввишки), з колючками і бурою корою. Молоді пагони сріблясті від зірчастих волосків. Листки (2.5—7 см завдовжки, 0.4—1.5 см завширшки) чергові; дуже мінливі за формою, лінійно або видовжено-ланцетні сріблясті, квітки двостатеві, дуже запашні, по одному з пазухах листків, на коротких квітконіжках. Оцвітина чотирилопатева, дзвоникувата, всередині жовта, зовні срібляста від зірчастих волосків. Тичинок чотири, прикріплені вони до оцвітини і чергуються з її; частками. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик один. Плід (0.7—2 см завдовжки) кістянкоподібний, жовтий, округло-яйцеподібний, борошнистий. Кісточка з вісьмома борозенками.

Квіти маслинки вузьколистної
Плоди маслинки вузьколистної в жовтні

В культурах росте в чистих і мішаних насадженнях у суміші з білою акацію, тополями, рідше з широколистяними породами. Світлолюбна, посухостійка, солевитривала рослина. Цвіте у червні, плоди достигають у серпні — вересні. Культивується в садах, парках, захисних насадженнях, лісосмугах по всій Україні, але найпоширеніша y Степу і Лісостепу. Заготовляють у районах вирощування.

Практичне використання[ред.ред. код]

Господарське використання[ред.ред. код]

Медоносна, харчова, лікарська, танідоносна, фарбувальна, камеденосна, ефіроолійна, деревинна, декоративна, фітомеліоративна рослина. Маслинка вузьколиста гарний ранньо літній медонос, цвіте протягом десяти і більше днів, дає підтримуючий взяток і сприяє нарощуванню сили сім'ї бджіл перед літнім головним взятком, особливо в степових районах, де угіддя відзначаються недостатнім весняним запасом нектару. Добре підготовлені бджолині сім’ї дають навіть товарний мед янтарного кольору, з приємним ароматом. Маслинку бджоли відвідують охоче, збирають переважно нектар і за час її цвітіння кожна бджолосім’я поповнює запаси меду на 4—13 кг. Медопродуктивність досягає 200 кг з гектара.

Плоди багаті на вуглеводи, серед них переважають цукри (до 70% у м’якуші), клітковина (понад 6%), крохмаль (1,5%). У них містяться чимало білка, фосфорних і калійних солей, слиз і таніди. В кондитерській промисловості маслинку можна використовувати для виготовлення цукатів та інших виробів. З плодів маслинки виготовляють смачні вина, що мають своєрідний пряний аромат.

Застосування у народній медицині[ред.ред. код]

У народній медицині використовують плоди маслинки при хворобах травних органів як в'яжучий і обволікаючий засіб. Квітки використовують при простудних захворюваннях для втирання. У гомеопатії із стиглих плодів виготовляють настойки. Кора і листки маслинки містять таніди і фарбувальні речовини. Ними можна фарбувати тканини в коричневий і чорний кольори і дубити шкури. На стовбурі маслинки утворюється камедь, яка може знайти застосування в текстильній промисловості для ситцедрукування, вона в певній мірі може замінити імпортну сенегальську камедь і гумітрагант. Ефірна олія з квіток маслинки використовується у парфумерній та в інших галузях промисловості.

Маслинка має тверду, щільну деревину жовтого кольору, яку використовують для виготовлення столярних і токарних виробів та музичних інструментів. Дрова з маслинки горять погано, даючи неприємний запах. Маслинка має велике значення у фітомеліоративних і менше у декоративних насадженнях. Вона широко використовується в захисних смугах, у лісових насадженнях (особливо на засолених ґрунтах), для створення живоплотів і закріплення крутосхилів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.