Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мейоз (або редукційний поділ) — особливий вид поділу еукаріотичних клітин, характерний тільки статевим клітинам (не соматичним), унаслідок якого хромосомний набір зменшується вдвічі, клітини переходять з диплоїдного стану в гаплоїдний.

Мейоз складається з двох послідовних поділів, аналогічних мітотичним (з деякими відмінностями), інтерфаза між якими вкорочена, а у рослинних клітинах може бути взагалі відсутня.

Зміст 1 Історія вивчення мейозу 2 Процес мейозу 2.1 Інтерфаза-І 2.2 Профаза-І 2.3 Метафаза-І 2.4 Анафаза-І 2.5 Телофаза-І 2.5.1 Наслідки мейозу-І 2.6 Інтерфаза-ІІ 2.7 Профаза-ІІ 2.8 Метафаза-ІІ 2.9 Анафаза-ІІ 2.10 Телофаза-ІІ 2.10.1 Наслідки мейозу-ІІ 2.11 Наслідки мейозу 3 Біологічне значення мейозу 4 Посилання в інтеренеті 4.1 Анімація

[ред.] Історія вивчення мейозу

Мейоз був вперше вивчений і описаний у яйцях морських їжаків німецькитм біологом Оскаром Гертрігом у 1876 році.

У 1883 році мейоз був знову описаний, уже на хромосомному рівні, бельгійським вченим Едуардом фон Бенеденом.

Проте важливість мейозу у спадковості була описана лише у 1890 році німецьким біологом Августом Вайсманом.

[ред.] Процес мейозу

[ред.] Інтерфаза-І

Клітина збільшується в розмірах, активно синтезує білки та акумулює енергію в молекулах АТФ, відбувається реплікація (самоподвоєння) ДНК ("копії" називаються хроматидами і тримаються разом на кшталт літери Х в зоні центромери - первинної перетяжки).

[ред.] Профаза-І

(Найтриваліша за часом у мейозі) Під час цієї фази хромосоми починають ущільнюватися і набувають вигляду паличкоподібних структур (спіралізуються). Після цього гомологічні хромосоми (хромосоми однієї пари) зближуються і кон'югують (тісно прилягають одна до одної по всій довжині, обвиваються, перехрещуються). Так утворюються комплекси з 4 хроматид, сполучених між собою в певних місцях, так звані тетради або біваленти. Водночас триває скорочення і ущільнення хромосом. У цей час складається враження, що в ядрі знаходиться не диплоїдний, а гаплоїдний набір хромосом. Під час кон'югації може здійснюватися і кросинговер, коли гомологічні хромосоми обмінюються певними ділянками. У результаті кросинговеру утворюються нові комбінації спадкового матеріалу. Таким чином, кросинговер є одним із джерел спадкової мінливості.

Через певний час гомологічні хромосоми починають відходити одна від одної. При цьому стає помітним, що кожна з них складається з двох хроматид. Наприкінці цієї фази гомологічні хромосоми розходяться, зникають ядерце, руйнується ядерна оболонка і починає формуватися веретено поділу.

[ред.] Метафаза-І

Нитки веретена поділу клітини приєднуються до центромер гомологічних хромосом, розташованих по обидва боки від екватора клітини в метафазній пластинці, на відміну від мітозу, де хромосоми вишиковуються в одну лінію.

[ред.] Анафаза-І

Нитки веретена поділу скорочуються, гомологічні хромосоми розходяться до протилежних полюсів клітини (при цьому кожна з них складається з двох хроматид).

Наприкінці анафази біля кожного з полюсів клітини опиняється половинний набір хромосом.

Розходження хромосом кожної пари є подією випадковою, що є ще одним джерелом спадкової мінливості.

[ред.] Телофаза-І

У кожній з дочірніх клітин формується ядерна оболонка.

В клітинах тварин і деяких рослин хромосоми деспіралізуються і поділяється цитоплазма материнської клітини. В клітинах багатьох видів рослин цитоплазма може не ділитися.

[ред.] Наслідки мейозу-І

Унаслідок першого мейотичного циклу утворюються клітини або лише ядра з половинним порівняно з материнською клітиною набором хромосом.

[ред.] Інтерфаза-ІІ

Інтерфаза між першим і другими мейотичними поділами вкорочена (в клітинах багатьох рослин відсутня взагалі): молекули ДНК у цей період не подвоюються, тому клітина майже одразу переходить до другого поділу.

[ред.] Профаза-ІІ

Хромосоми, кожна з яких складається з двох хроматид, ущільнюються, зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка (якщо вона була утворена), хромосоми починають пересуватися до центральної частини клітини, знову формується веретено поділу.

[ред.] Метафаза-ІІ

Завершується ущільнення хромосом і формування веретена поділу. Як і під час мітотичного поділу, центромери хромосом розташовані в одній площині в екваторіальній частині клітини і до них прикріплюються нитки веретена поділу.

[ред.] Анафаза-ІІ

(Найкоротша з циклу) Поділяються центромери хромосом, хроматиди кожної з хромосом розходяться до різних полюсів клітини і вже можуть називатися хромосомами.

[ред.] Телофаза-ІІ

Хромосоми знову деспіралізуються, зникає веретено поділу, формуються ядерця і ядерна оболонка.

Завершується телофаза другим поділом клітини (відбуваються процеси, обернені до профази-І).

[ред.] Наслідки мейозу-ІІ

У результаті другого мейотичного поділу кількість хромосом залишається такою ж, як і після першого, але кількість хроматид кожної з хромосом зменшується вдвічі.

[ред.] Наслідки мейозу

Отже, після двох послідовних мейотичних поділів материнської клітини утворюється чотири гаплоїдні дочірні. При цьомі дочірні можуть відрізнятися за набором спадкової інформації.

[ред.] Біологічне значення мейозу

Мейоз є досконалим механізмом, який забезпечує сталість каріотипу видів, які розмножуються статевим способом. Завдяки двом мейотичним поділам статеві клітини мають половинний ,порівняно з нестатевими, набір хромосом. А набір хромосом, характерний для організмів певного виду, відновлюється під час запліднення.

Мейоз також забезпечує спадкову мінливість організмів.

[ред.] Посилання в інтеренеті

[ред.] Анімація

тут можете прослідкувати мейоз^{англійською мовою}