Метонів цикл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Метонів цикл — проміжок часу у 6940 діб, який застосовують для узгодження тривалості тропічного року та синодичного місяця у місячно-сонячному календарі[1].

Запропоновано давньогрецьким астрономом Метоном 443 року до н.е. на основі спостереження, що 19 тропічних років (6939,60 діб) майже дорівнює 235 синодичним місяцям (6939,69 діб). Тобто, через 19 років місяць перебуватиме у тій самій фазі.

Це співвідношення лежить в основі деяких місячно-сонячних календарів. Зокрема, його застосовують для обчислення дати Великодня у православ'ї.

Метонів цикл складався , таким чином , з 235 місяців ( 6940 днів) , при цьому 12 років містили по 12 місяців кожен , 7 років - по 13 місяців кожен , 125 місяців були повними , 110 - неповними. Різниця між тривалістю 19 сонячних років і тривалістю 235 місячних місяців , будучи незначною , все ж накопичувалася з роками. Майже через сторіччя астроном Каліпп Кізікський ( 370-300 рр. до н.е.). Вніс в Метонів цикл поправку : з четвертого 19 -річного циклу він виключив один день ( оскільки 19 х 4 сонячних років вже на добу були коротше 235 х 4 місячних місяців) , замінивши один повний місяць неповним. Поправка Каліппи , яка значно зблизила періоди тривалості 19 сонячних років і 235 місячних місяців ( періоди , які , взагалі кажучи , збігаються випадково) , полягала в тому , що з кожних чотирьох метоновому циклів (тобто кожні 76 років або Каліпів цикл) віднімався один день , тобто один повний місяць замінювався неповним.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Метонів цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 286. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).