Анаксагор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анаксаго́р з Клазомен (грец. Αναξαγορας, бл. 500 — † 428 до н. е.) — давньогрецький філософ досократського періоду, математик, астроном. Матеріаліст, друг і соратник Перікла в боротьбі за афінську рабовласницьку демократію.
Родився в Клазоменах (Мала Азія). Жив в Афінах, викладав філософію. Звинувачений в безбожництві, переїхав в Лампсак, де заснував свою філософську школу.
[ред.] Астроном
Першим висловив припущення про те, що Місяць світить відображеним світлом, яке отримує від Сонця, а також про те, що при місячних затемненнях Місяць потрапляє в тінь Землі. Вважав, що Місяць схожий на Землю: на ній є гори і долини, і має своїх мешканців. Землю представляв плоскою, на зразок верхньої основи циліндра, що вільно плаває в просторі (тоді як круговорот ефіру над Землею приводить в рух навколо неї всі небесні тіла).
[ред.] Філософія
За Анаксагором, всі тіла складаються з дрібних первинних частинок (Анаксагор назвав їх «гомеомерії»), що якісно дуже різноманітні і перебувають у постійному русі. Приводить їх в рух, дає перший поштовх зовнішня сила «нус» (розум), яка сама є тонкою і легкою речовиною. Різні тіла утворюються сполученням і роз'єднанням якісно подібних частинок.
Частинки, за Анаксагором, існують вічно. Він вперше запровадив у математику поняття нескінченно малого і нескінченно великого.
Прагнув узгодити погляди представників іонійської натурфілософії та елеатів.
