Евктемон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Евктемон (грец. Εὐκτήμων, бл. 430 до н. е.) — давньогрецький астроном. Разом з Метоном Афінським один з перших астрономів, чиї записи спостережень збереглися досьогодні. Визначив час сходу Плеяд, за свідченням Птолемея, займався спостереженням кількох сонцестоянь. Першим встановив нерівність пір року: тривалість весни за Евктемоном становить 93 дні (насправді, на епоху V століття до н. е. 94,1 дні), а літа 90 днів (92,2), осені 90 днів (88,6), зими 92 дня (90,4).

Разом з Метоном він встановив у Афінах так званий вічний календар, який був виготовлений з каменю або дерева. Цей календар (Parapegma) окрім асторономічних даних містив інформацію про погоду на кожен день року.

Евктемон відомий також як географ. Він описав, зокрема, Гібралтарську протоку.

На честь Евктемона названо один з кратерів Місяця.

Література і джерела[ред.ред. код]

  • D. R. Dicks: Euctemon in Dictionary of Scientific Biography, Charles Scribner and Sons, New York 1970—1980
  • B.L. van der Waerden: Die Astronomie der Griechen, Wiss. Buchgesellschaft, Darmstadt 1988, ISBN 3-534-03070-2.