Гемін (математик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гемін
дав.-гр. Γεμῖνος ὁ Ῥόδιος
Ім'я при народженні дав.-гр. Γεμῖνος
Народився 10 до н. е.[1][2]
Родос, Османська імперія
Помер 60[1][2]
невідомо
Діяльність математик, астроном, географ
Вчителі Посідоній
Знання мов давньогрецька[3][4]
Напрямок стоїцизм

Гемін (дав.-гр. Γεμῖνος, I століття до н. е.) — давньогрецький математик і астроном.

Про життя Геміна нічого не відомо. Її датування серединою I століття до н. е. заснована на календарно-астрономічних вказівках, що містяться у його Вступі. Передбачається, що він жив на Родосі, оскільки в цьому творі згадує гори цього острова. Вважають, що він був учнем Посидонія. Втім, ряд дослідників на підставі тих самих календарно-астрономічних вказівок відносить життя Геміна до середини I століття н. е.

Астрономія[ред. | ред. код]

Єдиний твір Геміна, що зберігся, називається «Введення в небесні явища» (дав.-гр. Εἰσαγωγὴ εἰς τὰ Φαινόμενα). Це початковий курс астрономії, заснований на роботах ранніх давньогрецьких астрономів, таких як Гіппарх, а також на вавилонських джерелах. До цього ж типу творів відносяться трактати Клеомеда і Теона Смирнського, що дійшли до нас. У підручнику Геміна розглядаються такі теми:

  • зодіакальний рух Сонця та нерівність астрономічних часів року;
  • аспекти знаків Зодіаку;
  • сузір'я;
  • будову небесної сфери: вісь, полюси, великі та малі кола;
  • тривалість дня і ночі в різні пори року та на різних широтах;
  • сходи та заходи знаків Зодіаку;
  • місячні та сонячні періоди та влаштування єгипетського та давньогрецьких календарів (8-річний, 19-річний, 76-річний цикли);
  • фази Місяця;
  • місячні та сонячні затемнення;
  • зворотний рух Сонця, Місяця та планет по відношенню до небесної сфери;
  • геліакічні сходи та заходи зірок;
  • географічні пояси, питання про проживання екваторіального поясу;
  • геліакічні сходи та заходи як знаки погодних прикмет;
  • екселігмос та вавилонська місячна теорія.

Математика[ред. | ред. код]

Гемін склав великий трактат про математику. Ця робота не збереглася, але її цитують Прокл,Євтокій, Ан-Найрізі та інші автори. Прокл повідомляє, що Гемін у Добротолюбії ділив математику на мислиму (νοητά) і чуттєву (αἴσθητα), інакше кажучи, на чисту та прикладну. До першої він відносив геометрію та арифметику, до другої — механіку, астрономію, оптику, геодезію, каноніку (теорію музичної гармонії) та логістику (мистецтво обчислень).

Інше[ред. | ред. код]

Гемін склав також коментар до Метеорології Посидонія, фрагменти якого збереглися в коментарі Симплікія до Фізики Аристотеля.

На його честь названо кратера на Місяці.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Твори[ред. | ред. код]

Дослідження[ред. | ред. код]

  • Bowen A. C., Goldstein B. R. Geminus and the concept of mean motion in Greco-Latin astronomy. Archive of History of Exact Sciences, 50, 1996, p. 157—185.
  • Jones A. Geminus and the Isia. Harvard Studies in Classical Philology, 99, 1999, 255—267.
  • Neugebauer O. A history of ancient mathematical astronomy. Berlin: Springer, 1975.
  • van der Waerden B. L. Greek astronomical calendars. V. The motion of the Sun in the Parapegma of Geminos and in the Romaka-Siddhanta. Archive of History of Exact Sciences, 34, 1985, p. 231—239.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б в https://books.google.cat/books?id=bENTBQAAQBAJ&pg=PA89 — С. 89.
  3. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/145087587
  4. CONOR.Sl