Михайло Церетелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхеїл (Міхако) Церетелі
მიხეილ (მიხაკო) წერეთელი
Ім'я при народженні груз. მიხეილ წერეთელი
Псевдо Baton[1] і მ. სანგალა
Народився 23 грудня 1878(1878-12-23)
село Цхрукветі, Кутаїська губернія,
Російська імперія Росія
Помер 2 березня 1965(1965-03-02) (86 років)
Мюнхен, Баварія, Німеччина
Поховання Левільський цвинтарd
Країна Грузія
Діяльність дипломат, археолог, історик, викладач університету, орієнталіст
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов грузинська[2]
Заклад HU Berlin і Тбіліський державний університет
Партія Tetri Giorgid
Нагороди Орден Св. Цариці Тамар (1915)
Орден Національного героя
Орден Національного героя

Михайло Церетелі (груз. მიხეილ წერეთელი, нім. Michael von Zereteli; 23 грудня 1878, село Цхрукветі, Кутаїська губернія, Російська імперія2 березня 1965, Мюнхен, ФРН) — грузинський князь, історик, філолог, соціолог, публіцист та дипломат.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Гейдельберзький університет (1911), у 1913 захистив дисертацію, а у 1914-1918 викладав там.

Одночасно з цим в 1914-1917 був одним з лідерів Комітету за незалежність Грузії; в цій якості таємно відвідав Грузію для переговорів з лідером грузинських меншовиків Ноєм Жорданія.

Після оголошення незалежності Грузії в 1918 був послом Грузинської Демократичної Республіки в Швеції та Норвегії, у 1919 повернувся до Грузії як професор Тбіліського університету.

Після окупації Грузії радянськими військами у березні 1921 емігрував.

У 1921-1933 — професор Брюссельського університету.

У 1933-1945 — професор Берлінського університету. З 1945 жив і працював у Мюнхені.

У роки еміграції входив в організацію грузинських політичних емігрантів у Європі — Грузинський національний комітет. У 1925-1954 був одним з лідерів грузинської патріотичної політичної організації " Тетрі Гіоргі" ("Білий Гіоргі").

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові праці Церетелі присвячені історії Грузії та взагалі Кавказу. Він, зокрема, опублікував таке:

  • порівняльний аналіз шумерської та грузинської мов (монографія «Шумерська та грузинська», Тифліс, 1912, на грузинській мові; доповнений англійський переклад — в лондонському «Journal of the Royal Asiatic Society», випуски 45-48, 1913-1916),
  • монографію «Країна хеттів, її народи, мови, історія та культура» (Стамбул, 1924, на грузинській мові);
  • надрукував книги «Грузія та світова війна» (нім. Georgien und der Weltkrieg; Цюрих (за іншими відомостями Потсдам), 1915) та «Расові та культурні проблеми Кавказу» (нім. Rassen-und Kulturprobleme des Kaukasus; Берлін, 1916, видання Германсько-грузинського суспільства).

У 1955 у Мюнхені Церетелі опублікував свій переклад поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» (Der Ritter im Pantherfell) на німецьку мову .

Твори[ред. | ред. код]

  • Sumerian and Georgian: a study in comparative philology // JRAS, 1913-1916 — № 45-48.
  • Georgien und der Weltkrieg. [Potsdam], [1915] (2-е видання — Weimar: Kiepenheuer, 1916; англійська версія — Georgia and the war. Zürich: Orient Publishing Company, 1916) .
  • La Géorgie et la guerre actuelle. Zürich: Orient-Verl., 1915 (2-е видання — Lausanne: Libraire Nouvelle, 1917) .
  • Rassen-und Kulturprobleme des Kaukasus // Osteuropä ische Zukunft, 1916 — № 3-5. S. 38-40, 57-59, 75-78.
  • Rassen-und Kulturprobleme des Kaukasus. Berlin: Welt-Verlag, 1916.
  • Les droits du peuple géorgien: rapport présenté au IIIe congrès de l'Union des Nationalités tenu à Lausanne au mois de juin 1916. Lausanne: Union des Nationalités, 1916.
  • Die Befreiung Polens und das Nationalitätenprinzip bei den Zentralmächten und bei der Entente. Bern: F. Wyss, 1917.
  • Die Rechte Georgiens. Berlin: Der neue Orient, 1917.
  • Gilgamesiani. Babilonusi eposi. Istanbul, 1924.
  • Die neuen ḫaldischen Inschriften König Sardurs von Urarṭu (um 750 v. Chr.) : Ein Beitrag zur Entzifferung des ḫaldischen. Heidelberg: C. Winter, 1928.
  • Études Ourartéennes. Paris: Pr. Univ. de France, 1953-1959.
  • Das Leben des Koenige Dawith (Dawith II. 1089-1125) // Bedi Kartlisa (Revue de Kartvelologie), 1957 — № 2-3, pp. 45-73.
  • Das Sumerische und das Georgische // BK, 1959 — № 32-33.

Див. також[ред. | ред. код]

Література про М. Церетелі[ред. | ред. код]

  • Леван З. Урушадзе, До історії грузинської ратріотіческой політичної організації " Тетри Гіоргі ".-Ж. " Амірані", XXI, Монреаль-Тбілісі, 2009, ст. 166-204 (на вантаж. мовою).
  • Леван З. Урушадзе, безсмертя духу (Міхако Церетелі), вид-во " Артануджі ", Тбілісі, 2012, 258 ст. (на вантаж. мовою).
  1. http://www.nplg.gov.ge/bios/en/00001186/
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.