Молодова
| село Молодова | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Громада | Старосалтівська селищна громада |
| Облікова картка | Молодова |
| Основні дані | |
| Засноване | 1635 |
| Населення | 595 |
| Площа | 2,63 км² |
| Густота населення | 250,57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62563 |
| Телефонний код | +380 5741 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°02′20″ пн. ш. 36°46′30″ сх. д. / 50.03889° пн. ш. 36.77500° сх. д.Координати: 50°02′20″ пн. ш. 36°46′30″ сх. д. / 50.03889° пн. ш. 36.77500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
137 м |
| Відстань до районного центру |
32 км |
| Найближча залізнична станція | Вовчанськ |
| Відстань до залізничної станції |
32 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62560, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Старий Салтів, вул. Перемоги, 15 |
| Карта | |
  Молодова | |
 Молодова | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Молодова́ — село в Україні, у Старосалтівській селищній громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 595 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Географія[ред. | ред. код]
Село Молодова знаходиться у південній частині Середньоросійської височини. Середня висота над рівнем моря 137 м, максимальна висота — 182 м. Село розташовано в південній частині Вовчанського району на правому березі Сіверського Дінця. На заході найближчим селом є Піщане на півночі — смт Старий Салтів, на півдні село Велика Бабка. Село оточене великим лісовим массвом (дуб) урочище Хотомлянська Дача.
Водойми[ред. | ред. код]
Через село протікає невелика річка Великий Лог, що пересихає, вона є притокою річки Бабка. На окраїні села річка перегороджена та утворює невеликий ставок, який запруднений карликовими видами риб. На схід від села знаходиться Печенізьке водосховище (річка Сіверський Донець). В лісі неподалік села розташоване потужне джерело Караван. Від джерела бере почато струмок який прегороджено штучним насипом та утворює невелике озеро. Підземні води залягають на різних глибинах
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
Село засноване у 1635 році, колоністами з Московського царства. До скасування кріпацтва, у 1861 році, більшість селян — державні кріпаки. За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Старосалтівської волості Вовчанського повіту, мешкало 805 осіб (411 чоловічої статі та 394 — жіночої), налічувалось 448 дворових господарств, існувала православна церква[1]. Церква Богоявлення господнього, названий на честь свята Богоявлення. Історія храму почалась у 1740 році, коли в селі було побудовано невелику дерев'яну церкву. Архіви свідчать, що церква була збудована без жодного цвяха, а тільки дерев'яні шурупи. Через збільшення населення наприкінці ХІХст., постала потреба у новому, більшому храмі. Завдяки зусиллям поміщиків та селян у 1907 році було завершено будівництво нового храму. Це була велична будівля з високою дзвіницею. До дзвіниці вели стрімкі сходи. Над майданчиком з міцною залізною огорожею на товстій балці висіли дзвони, найбільший з них важив 100 пудів.
.jpg)
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1993 осіб[2].
У роки Визвольних змагань село переходило з одних рук до інших. У грудні 1917 року село було окуповане більшовиками, у березні 1918 року було звільнено військами УНР. Восени того ж року знову було окуповане більшовиками, а влітку на короткий термін селом володіла Біла армія А. Денікіна.
У 1929 році в селі розпочалось розкуркулення, тих хто не хотів вступати у колгоспи — депортували на Урал. Після розкуркулення, храм був закритий. Висока дзвіниця була зруйнована. Старожили розповідають, що дзвін був таємно, вночі, вивезений в ліс і закопаний в землю. За ці роки храм перетворювався у Будинок культури, склад та сільський клуб, пізніше — колгоспну комору.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 122 жителі села[3].
У роки німецько-радянської війни село тричі зазнавало нацистської окупації. Остаточно з села вигнали нацистських окупантів 9 серпня 1943 року в ході Курської битви. Після війни село розбудовувалось та розвивалось було повністю електрифіковано та прокладено дорогу з твердим покриттям, збудовано сільський клуб та нові вулиці, встановлено пам'ятник загиблим солдатам у роки німецько-радянської війни.
За даними перепису населення 2001 року в селі мешкає 659 осіб. За часи незалежності частина села була газифікована, а з 2011 року ведеться реконструкція церкви. У 2015 році село увійшло до складу Старосалтівської селищної громади Вовчанського району Харківської області. У зв'язку з зменшенням кількості дітей шкільного віку у 2015 році було зачинено сільську школу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до складу Старосалтівської селищної громади.[4]
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району увійшло до Чугуївського району[5].
Російська окупація у 2022 році[ред. | ред. код]
Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році село потрапило під російську окупацію. Було звільнене від російських окупантів 3 травня 2022 року.[6]
Економіка[ред. | ред. код]
- У селі є молочно-товарна і птахо-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні.
- Лісництво.
- Садове товариство «Фіалка» та «Караван».
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа I—III ступенів (зачинена у 2015 році).
- Спортивний майданчик.
- Клуб
- Храм Богоявлення Господнього
- Меморіал
Природоохоронні об'кти[ред. | ред. код]
Ландшафтний заказник місцевого значення «Соколята». Площа 501,0 га. Розміщений біля села Молодова, Хотомлянського і Старосалтівського лісництва. Фрагмент типових для лісостепової зони ландшафтів сильно порізаних лісових пагорбів з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами. Це — найцінніша частину лісового масиву на плато і його схилах.
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Меморіал загиблим солдатам та місцевим жителям у роки німецько-радянської війни. Тут поховано 427 жертв війни
Відомі постаті села[ред. | ред. код]
У селі жив і похований Соловйов Микола Володимирович — радянський військовик, учасник Афганської війни. Посмертно нагороджений орденом Червоної зірки.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Фельдшерський пункт. -
Меморіал. -
Молодівська сільська рада.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Молодова. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ЗСУ звільнили від окупантів селище Молодова на Харківщині. ЗСУ звільнили від окупантів селище Молодова на Харківщині. Kryholam.org. 3.05.2022. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Погода в селі Молодова [Архівовано 24 травня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
