Нові Петликівці
| село Нові Петликівці | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Бучацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060070210011493 |
| Облікова картка | Нові Петликівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1806 |
| Населення | 666 |
| Територія | 2.430 км² |
| Густота населення | 274.07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48405 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д.Координати: 49°09′51″ пн. ш. 25°27′38″ сх. д. / 49.16417° пн. ш. 25.46056° сх. д. |
| Водойми | Вільховець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Вебсторінка | novip.tk |
| Староста | Делійовський Василь Петрович |
| Карта | |
  Нові Петликівці | |
 Нові Петликівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Нові́ Пе́тликівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Вільховець, на північному сході району. Населення 756 осіб (2003).
Підпорядковувалося колишній Новопетликівській сільраді. Розташоване за 18 км від центру громади і найближчої залізничної станції Бучач.
Працює ЗОШ.
Історія села[ред. | ред. код]
Село Нові Петликівці Бучацького району Тернопільської області, підпорядковане Новопетликівській сільській раді.
Вам, напевне, доводилось їхати з Бучача до Тернополя. За Зеленою, у яру, під лісом, криються від людського ока та від подільських вітрів і сніговиць Старі Петликівці. Село може похвалитися своїм багатим історичним минулим.
На північно — східних полях від Старих Петликовець трохи далі від тернопільської траси на рівнинній території виросли Нові Петликівці. Сьогодні територія села займає 321 га з кількістю дворів 214.
«Slovnik Geograficzny…» із 1887 року подає, що Петликівці — це селище в степу. Лежить воно на південних границях струсівських степів, які тепер заорані.
Назву села можна було б взяти від слова «Петрик», а його «р» під впливом польської мови перейшло на «л». Найімовірніша назва села походить від слова «петля». Петля, зашморг на аркані чи мотузка носити сіно, солому, ріща, — це був би корінь назви. Імовірно, тут виробляли петлі з лика й волосіння.
Іншою версією є походження назви Петликівці від нащадків Петлика. Корінь — формант пет — в давнину означав літати, звідси петелиця (рос.) — тола, петеліске (балт.) — метелик. Отже, Петлик можна пояснювати, як загальне літаючий, або конкретне поляр, пасічник.
За переказами старожилів ще однією версією назви села є назва, що походить від слова «питлювати» або «молоти». Адже у Старих Петликівцях на річці Стрипа був млин. Сюди возили молоти і жителі нашого села Нові Петликівці.
З розповіді жителя села Знака Дмитра Григоровича 1923 року народження Нові Петликівці були засновані в 1805—1810 роках. Про це він знає від свого батька.
В той час на полях, які сьогодні належать Новим Петликівцям, були селянські наділи Старих Петликовець, Білявинець, Осівець, Бобулинець, а також тут були панські поля.
І ймовірно на своїх полях почали селитися люди. Адже дуже багато однакових прізвищ є в наших селах сьогодні.
Першими заселили село Добрянські, Романчуки з Романівки і Луці з Бобулинець. Поселилися вони на місці сучасної вулиці Шкільної. Потім прийшли сюди жити Неділеньки, Єднаки, Знаки з Білявинець, Приймаки, Мулики, Литвинки зі Старих Петликовець, Яцишин, Вонсяки, Когути з Бобулинець, Явнюки, Теленюки з Осівець, Крушельницькі з Киданова.
Також селилися тут люди, які працювали в панів форналями (слугами). Вони женилися, виходили заміж і залишалися вже у Нових Петликівцях. Це Романіви із Зубреця і, звичайно, інші.
На місці сучасної вулиці Фільвароцька був фільварок графа Коритовського. Звідси і назва вулиці. Сам граф жив у Заліщиках, а тут були його поля. На полях люди відробляли панщину до 1848 року, безпосередньо керували господарством посесори.
У західній частині села виросла вулиця Киданівська, мабуть тому, що розміщена вона в сторону сусіднього села Киданів.
Вздовж північно — східної частини села простягаються луги, що і стало приводом назви вулиці Лугової. Ця вулиця заселилася найпізніше. З переселенням до села поляків виникла вулиця Варшавська. Тут жили Домбровські, Мишковські, Домські, Гречинські.
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[1].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[2].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1890, УГКЦ, кам'яна)
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1991, ПЦУ, кам'яна)
Див. також[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дорога в село -
Церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ -
Церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ -
Статуя Божої Матері -
Символічна могила Борцям за волю України
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
Література[ред. | ред. код]
- Єднак Т., Яворський Г. Нові Петликівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 640. — ISBN 966-528-199-2.
- Приймак М., Уніят В. Нові Петликівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 625—626. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Petlikowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 24. (пол.) — S. 24. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |