Зубрець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Зубрець
W028.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район Бучацький район
Рада Зубрецька сільська рада
Код КОАТУУ 6121282801
Locator Dot2.gif
Розташування села Зубрець
Основні дані
Засноване 1775
Населення 1 567
Територія 23.484 км²
Густота населення 66.73 осіб/км²
Поштовий індекс 48441
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°59′14″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 48.98722° пн. ш. 25.28806° сх. д. / 48.98722; 25.28806Координати: 48°59′14″ пн. ш. 25°17′17″ сх. д. / 48.98722° пн. ш. 25.28806° сх. д. / 48.98722; 25.28806
Водойми Баришка, Зубринка
Найближча залізнична станція Бучач
Місцева влада
Адреса ради с. Зубрець
Сільський голова Ковалівський Віталій[1]
Карта
Зубрець (Україна)
Зубрець
Зубрець
Зубрець (Тернопільська область)
Зубрець
Зубрець

Зубре́ць — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області. Центр сільради. До Зубреця приєднано хутори Баришка та Поле. Населення 1567 осіб (2001 р.).

Розташування[ред.ред. код]

Село Зубрець. (2012 р.)

Село Зубрець знаходиться у межиріччі річок Зубринка та Баришка, за 12 км від райцентру і найближчої залізничної станції Бучач. Нижче за течією річки Баришка на відстані 1,5 км розташоване село Порохова. По селу протікає струмок що пересихає з загатою.

Праісторія[ред.ред. код]

Біля Зубреця виявлено курганні поховання ранньоскіфських часів (7-6 століття до н. е.) з бронзовими стрілами. Ця цінна знахідка свідчить, що тут кочували скіфські племена.

Перша писемна згадка — 1773.

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Рідна школа».

Пам'ятки[ред.ред. код]

Споруджено пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1980 р.), насипана символічна могила УСС (відновлена в 1992 р.), встановлено пам’ятний хрест на могилі вояка УПА М. Атаманюка.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, ПАП «Зубрець».

Персоналії[ред.ред. код]

  • отець Вячеслав Збудовський (1864 — ?) — парох села (УГКЦ), громадський діяч, капелан УГА; батько інженера Богдана Збудовського — старшини Корпусу Січовиї Стрільців.[2]

Народилися[ред.ред. код]

  • Архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон (в миру — Дмитро Іванович Процик);
  • Михайло Гаврилюк — терапевт, кандидат медичних наук, викладач Тернопільської медакадемії;
  • Орест Йосипович Михайлецький — кардіолог, живе і працює у Львові;
  • Григорій Васильович Пізар — кандидат медичних наук, завідувач інфекційного відділення Тернопільської міської лікарні № 2, викладач Тернопільської медичної академії;
  • Степан Іванович Пастух — художник;
  • Надія Іванівна Хмарна — журналіст, живе і працює в Києві;
  • Михайло Миколайович Кушнірчук — викладач, завідувач кафедрою історії і правознавства Бучацького агроколеджу;
  • Ігор Костенко — Герой України, активіст Євромайдану, уродженець села;
  • Василь Мойсей — Герой України, захисник Майдану, уродженець села.
  • громадські діячі Петро і С. Саварини, М. Пилипів;
  • директор школи Андрій Михайлович Шкварок,
  • вчителі Степанія Василівна Музика (Костенко), Катерина Михайлівна Боднар (Блаватна), Марія Степанівна Кушнірчук (Грабовська), Степанія Петрівна Андрунишин (Костенко), Петро Михайлович Гаврилюк, Михайло Васильович Костенко.

Проживають, працюють[ред.ред. код]

Педагогічні родини:

  • Костенків — батько Михайло і син Ігор;
  • Боднарів — бабуся Катерина, батько Володимир і мати Олександра, дочка Юлія, яка закінчила 3 вищі навчальні заклади, та дочка Галина, яка працює в ФАП акушер-гінекологом;
  • Гаврилюків — мати Степанія, син Степан та невістка Людмила.

Бібліографія[ред.ред. код]

1999 р. у Тернополі видано книгу о. М. Бедрія «Зубрець: Нарис історичного минулого і сьогодення».

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. С. Шипилявий. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944  с. — (іл). — с. 397

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]