Олаус Петрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олаус Петрі
лат. Olaus Petri
Пам'ятник Олаусу Петрі біля Кафедрального собору Стокгольма; скульптор — Теодор Лундберг
Ім'я при народженні Улоф Петтерсон (швед. Olof Pettersson)
Народився 6 січня 1493(1493-01-06)
Еребру, Швеція
Помер 19 квітня 1552(1552-04-19) (59 років)
Стокгольм, Швеція
Поховання Церква святого Миколая[1]
Громадянство Швеція Швеція
Діяльність шведський реформатор, письменник, священик і теолог
Alma mater Університет Уппсала
Знання мов шведська[2]
Magnum opus Біблія Густава Вази
Конфесія лютеранство
Брати, сестри Laurentius Petrid
У шлюбі з Kristinad[3]

Олаус Петрі (лат. Olaus/Olavus Petri, швед. Olof Pettersson; нар. 6 січня 1493(14930106), Еребру — пом. 19 квітня 1552, Стокгольм) — діяч шведської Реформації і письменник. Брат Лаурентіуса Петрі Неріціуса

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї коваля. Навчався в Уппсальському університеті, потім в Лейпцигу. У 1516—1518 роках навчався в Віттенберзькому університеті. Під час перебування в Німеччині Петрі познайомився з чільними діячами Реформації Філіпом Меланхтоном і Мартіном Лютером, ставши послідовником їх ідей.

У 1519 році разом з братом повернувся на батьківщину і разом з ним почав проповідувати ідеї Реформації в дусі лютеранства. У 1520 році отримав сан диякона в Стренгнесі. У цьому ж році вирушив до Стокгольма на коронування данського короля Кристіана II, який, розбивши війська регента Швеції Стена Стуре, захопив Стокгольм. Під час подій Стокгольмської кривавої лазні 8-9 листопада 1520 р. ледь не загинув, але був врятований німцем, з яким він познайомився ще у Віттенберзі, що представив його своїм одноплемінником.

1523 року на престол зійшов новий король Густав I Ваза. Роком пізніше Петрі при заступництві Густава I був призначений секретарем Стокгольма і отримав право проповідувати в головній церкві Стокгольма.

Будучи священиком, він активно проповідував ідеї Реформації, різко висловлювався стосовно Католицької церкви. У жовтні 1524 р. він та його брат були відлучені від церкви через єресі, проте це не змінило погляди Петрі — адже він мав сильного прихильника в особі короля Швеції. 1525 року він одружився і вперше став вести меси шведською мовою. Петрі поширював нові ідеї не тільки проповідями, але і книгами: був один з учасників перекладу шведською мовою Нового Завіту (1526), ​​видав книгу протестантських псалмів «Шведські пісні» (1530), був автором історичної праці «Шведська хроніка» («Sver cronika») (крит. вид. Клемінга, 1860 р.), складена на підставі стародавніх джерел, і першого драматичного твору шведською мовою — «Комедія про Товії» (1550).

1531 року, не без впливу братів Петрі, король проголосив Швецію лютеранською країною. У цьому ж році Петрі зайняв пост королівського канцлера, на якому прослужив до 1533 р.. У 1539 р. прийняв став пастором. Але через кілька місяців відносини Петрі і короля погіршилися. Викликавши проти себе невдоволення короля запереченнями проти передачі церковного майна на світські цілі, Петрі за недонесення про складену проти короля змову, про яку йому було повідомлено на сповіді, 2 січня 1540 р. був засуджений судом до страти, але був помилуваний. Смертна кара була замінена грошовим штрафом. Згодом відбулося його примирення з королем.

1542 року Петрі став інспектором стокгольмських шкіл, а в 1543 — дияконом у церкві Святого Миколая в Стокгольмі, де він був похований по смерті.

1898 року біля кафедрального собору Стокгольму було встановлено монумент Олаусу Петрі. На честь Олауса Петрі названі камерний хор і церква в Стокгольмі (швед. Olaus Petri kyrka), церква та школа в Еребру (швед. Olaus Petriskolan).

Олаус Петрі — головний герой п'єси А. Стріндберга «Местер Улуф».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (швед.)Boken Storkyrkan en central. (sparad automatiskt) [Архівовано 2016-08-24 у Wayback Machine.], Lasse Öhrlund, Stockholm, — 2013. — С. 33, 101. — 201 с.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Olavus Petri — 1917.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]