Єлеопомазання

Помазання хворих, Роґен ван дер Вейден (1445)

Єлеопомазання, Соборування — християнське таїнство, прийняте в католицькій, православній, ряду протестантських церков (зокрема у англікан та лютеран). У святому писанні єлеопомазання згадується:

• У соборному посланні св. Якова

Чи хто з вас занедужав, — нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай помоляться над ним, помазавши його єлеєм во ім'я Господнє. І молитва віри зцілить недужого, і підведе його Господь… ((Як. 5,14-15).

• У євангелії

І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли

(Мр. 6:13)

Це таїнство символізує зцілен­ня тіла і душі людини. Формально воно відбувається як помазання хворого освяченою оливою — єлеєм.

У православній церкві спочатку здійснювали сім священиків. Вони запалювали свічки, читали сім молитов про одужання хворого, сім послань апостолів, сім віршів з Євангелія, потім сім разів змазу­вали єлеєм хворого. Тепер цей обряд здійснює один свя­щеник, але, як і раніше, збереглися сім прохань за хворо­го, сім молитов.

В Католицькій церкві єлеопомазання називають як «Помазання хворих» (лат. Unctio Infirmorum). Згідно з кодексом канонічного права, ст. 998

«Помазання хворих (Єлеопомазання), через яке Церква поручає вірних, котрих спіткала небезпечна недуга, страждаючому і прославленому Господу, щоб він підтримав і спас їх, звершується через помазання їх олією і проголошення слів, приписаних у літургійних книгах» Оригінальний текст (лат.) Unctio Infirmorum, qua Ecclesia fideles periculose aegrotantes Domino patienti et glorificato, ut eos allevet el salvet, commendat, confertur eos liniendo oleo atque verbo proferendo in liturgicis libris praescripta. .