Нікейський символ віри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ікона, що зображує святих отцов Першого Нікейського собора, які тримають Нікейський символ віри

Ніке́йський си́мвол ві́ри (лат. Symbolum Nicaeum) — прийнятий на Першому Нікейському соборі (325 рік) Символ віри - формула віросповідання, у якому оголошувалася божественність Бога-Сина, названого "єдиносущим (ομοούσιος, consubstantialis) Отцю», а після короткого третього компонента формули («віруємо в Духа Святого») містилася анафема аріанству. Після піввікової боротьби з аріанством Нікейський символ був прийнятий здебільшого Церкви й у місцеві формули хрещення були включені його основні визначення.

Під Нікейським символом мається на увазі також Никео-Константинопольский символ віри, уведений у литургійний побут в Антіохїї біля 480 року, де опущені анафема й розширена третя частина, у якій проголошується божественність Святого Духа і його рівність Богові-Батькові й Богові-Синові. Спочатку це був акт монофизитов, що підтвердили тим самим своя вірність Никейскому символу без додавань, але ця практика виявилася прийнятної й для ортодоксальних послідовників халкидонского собору 451 року й незабаром стала загальновживаної на Сході. На Заході цей символ був уперше уведений у літургію в Толедо в 589 році. Щоб підкреслити рівність Батька й Сина, до слів про сходження Святого Духа на заході було додано filioque (східні, православні церкви цю зміну не прийняли). У цій формі Нікейський символ увійшов у латинську месу (в VIІІ столітті в Франції, а в XІ - і в Римі).

Толстой Л.Н. критикував Нікейський символ, стверджуючи, що "Весь Нікейський символ є сплетенням нерозумних і фантастичних тверджень"^[1].

[ред.] Текст

Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, Творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, єдинородженого Сина Божого, від Отця народженого, перед усіма віками, [Бога від Бога], Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, нествореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і заради нашого спасіння зійшов з небес, і втілився від Духа Святого і діви Марії, і стався людиною. І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похованинй. І воскрес на третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, царству ж Його не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа оживляючого, що від Отця [і Сина] походить, що Йому з Отцем і Сином однаковий поклін і однакова слава, що говорив через пророків.

І вірую в єдину, святу, християнську (соборну) і апостольську Церкву, визнаю одне хрищення на відпущення гріхів. Чекаю воскресіння мертвих і життя прийдешнього віку. Амінь.

^[2]