Нікейський символ віри
Ніке́йський си́мвол ві́ри (лат. Symbolum Nicaeum) — прийнятий на Першому Нікейському соборі (325 рік) Символ віри - формула віросповідання, в якому оголошувалася божественність Бога-Сина, названого "єдиносущим (ομοούσιος, consubstantialis) Отцю», а після короткого третього компонента формули («віруємо в Духа Святого») містилася анафема аріанству. Після піввікової боротьби з аріанством Нікейський символ був прийнятий більшою частиною Церкви й у місцеві формули хрещення були включені його основні визначення.
Під Нікейським символом мається на увазі також Нікео-Константинопольский символ віри, доповнений на Першому Константинопольському соборі (381) і уведений у літургію в Антіохїї біля 480 року, де опущені анафема й розширена третя частина, у якій проголошується божественність Святого Духа і його рівність Богові-Отцеві й Богові-Синові. Спочатку це був акт монофізитів, що підтвердили тим самим свою вірність Нікейскому символу без додавань, але ця практика виявилася прийнятною й для ортодоксальних послідовників Халкідонського собору 451 року й незабаром стала загальновживаною на Сході. На Заході цей символ був уперше уведений у літургію в Толедо в 589 році. Щоб підкреслити рівність Отця і Сина, до слів про сходження Святого Духа на заході було додано filioque (східні, православні церкви цю зміну не прийняли). У цій формі Нікейський символ увійшов у латинську месу (в VIII столітті в Франції, а в XI - і в Римі).
Зміст |
Текст [ред.]
Оригінальний текст Нікейського символу був складений Грецькою мовою (див. (повний текст грецькою).
У перекладі Символу Віри латинською мовою богослови звертають увагу на неоднозначність перекладу грецького терміну ἐκπορευόμενον (що ісходить…) як procedentem (що походить…), що була успадкована від латинського перекладу Ів. 15:26, де грец. παρά του Πατρός εκπορεύεται було перекладено як лат. qui a Patre procedit. Згідно з офіційним роз'яснення Папської Ради, через складнощі перекладу у питанні про ісхождення Святого Духа мимоволі створювалася уявна рівносильність між східним богослов'ям «ісхождення» (έκπόρευσις) і латинським богослов'ям «похождення» (processio). [1]
У перекладі церковно-слов'янською мовою «παρά του Πατρός εκπορεύεται» перекладено як «Иже от Отца исходящаго», термін «исхождение» (исходящего) зберігається і в сучасному російськомовному перекладі.
Переклади українською мовою [ред.]
В українській мові переклади Нікейського символу віри не уніфіковані, зокрема спостерігається розбіжність у вживанні термінів «ісходження» та «походження». Це пояснюється з одного боку тим, що українські богослови не спілкувалися між собою на цю тему українською мовою (навіть полемічно), а з іншого тим, що у корені греко-латинської суперечки про Святого Духа лежить розбіжне розуміння стрижневої термінології.[2].
Нижче подається кілька перекладів, що рекомендуються різними Церквами:
| УГКЦ[3] | УАПЦ[4] |
|---|---|
| Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі і всього видимого і невидимого.
І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженного перед усіма віками. Світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований. І воскрес у третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця. І в Духа Святого, Господа животворного, що від Отця ісходить; що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. В єдину, святу соборну й апостольську Церкву. Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь. |
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба й землі, всього видимого й невидимого.
І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Єдиного Рідного Сина Божого, що від Отця народився перше всіх віків; Світла від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного; Народженого, не створеного, Одноістотного з Отцем; що усе до буття привів; що заради нас, людей, і заради нашого спасіння зійшов з небес і людське тіло прийняв від Святого Духа й Марії Діви і став Людиною; і розіп’ятий був за нас при Понтійському Пилатові; і страждав, і був похований; і воскрес на третій день, за Писанням; і зійшов на небеса, й сидить праворуч Отця, й знову прийде зі славою судити живих і мертвих, Його ж царюванню не буде кінця. І в Духа Святого, Господа, Животворчого, що від Отця походить, Якому з Отцем і Сином належить поклоніння й славлення, що говорив через пророків. В Єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення задля звільнення від гріхів. Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку, амінь. |
| УПЦ КП[5] | УПЦ МП[6] |
|
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, видимого всього і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця рожденого перше всіх віків: Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденого, несотвореного, Єдиносущного з Отцем, через Якого все сталося. Що заради нас людей і для нашого спасіння зійшов з небес і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви і став чоловіком. І розп'ятий був за нас при ПонтіІ Пілаті, і страждав і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І вознісся на небеса і сидить праворуч Отця. І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. І в Духа Святого, Господа, Животворчого, що від Отця сходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. В єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне Хрещення на відпущення гріхів. Чекаю воскресіння мертвих. І життя будучого віку. Амінь. |
Вірую в єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого та невидимого. І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця народженого передвічно; Світла від Світла, Бога істинного від Бога істинного, народженого, нествореного, єдиносущного Отцю, Ним бо все створено. Заради нас людей і нашого ради спасіння зійшов Він з небес і втілився від Духа Святого та Марії Діви, і став Людиною. Розп'ятий був ради нас за часів Понтія Пілата, і страждав, і був похований. І воскрес у третій день, за Писаннями. І зійшов на небеса, і сидить праворуч Отця. І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, Його ж бо Царству не буде кінця. І в Духа Святого, Господа, Животворящого, Котрий від Отця походить, і Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і слава, він бо говорив через пророків. У єдину Святу, Соборну й Апостольську Церкву. Сповідую єдине хрещення на відпущення гріхів. Сподіваюсь на воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь. |
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ Офіційне роз'яснення питання про Filioque, даного Папською Радою по сприянню християнській єдності, російськомовний переклад
- ↑ Термінологічно-правописний порадник Українського католицького університету
- ↑ Цей символ віри сповідують усі єпископи УГКЦ]
- ↑ переклад священика Ігоря Литвина, розміщений на сайті УАПЦ в Потлаві
- ↑ згідно з сайтом Церкви св.Миколи Чудотворця
- ↑ згідно з молитовником сайту «Православний Яготин»
- Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.
|
|
|
Апостольський символ віри | Афанасієвський символ віри | Нікейський символ віри |
|
|||||||||||||||||
