Нікейський символ віри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ікона, що зображує святих отцов Першого Нікейського собора, які тримають Нікейський символ віри

Ніке́йський си́мвол ві́ри (лат. Symbolum Nicaeum) — прийнятий на Першому Нікейському соборі (325 рік) Символ віри - формула віросповідання, в якому оголошувалася божественність Бога-Сина, названого "єдиносущим (ομοούσιος, consubstantialis) Отцю», а після короткого третього компонента формули («віруємо в Духа Святого») містилася анафема аріанству. Після піввікової боротьби з аріанством Нікейський символ був прийнятий більшою частиною Церкви й у місцеві формули хрещення були включені його основні визначення.

Під Нікейським символом мається на увазі також Нікео-Константинопольский символ віри, доповнений на Першому Константинопольському соборі (381) і уведений у літургію в Антіохїї біля 480 року, де опущені анафема й розширена третя частина, у якій проголошується божественність Святого Духа і його рівність Богові-Отцеві й Богові-Синові. Спочатку це був акт монофізитів, що підтвердили тим самим свою вірність Нікейскому символу без додавань, але ця практика виявилася прийнятною й для ортодоксальних послідовників Халкідонського собору 451 року й незабаром стала загальновживаною на Сході. На Заході цей символ був уперше уведений у літургію в Толедо в 589 році. Щоб підкреслити рівність Отця і Сина, до слів про сходження Святого Духа на заході було додано filioque (східні, православні церкви цю зміну не прийняли). У цій формі Нікейський символ увійшов у латинську месу (в VIII столітті в Франції, а в XI - і в Римі).

Текст[ред.ред. код]

Оригінальний текст Нікейського символу був складений Грецькою мовою (див. (повний текст грецькою).

У перекладі Символу Віри латинською мовою богослови звертають увагу на неоднозначність перекладу грецького терміну ἐκπορευόμενον (що ісходить…) як procedentem (що походить…), що була успадкована від латинського перекладу Ів. 15:26, де грец. παρά του Πατρός εκπορεύεται було перекладено як лат. qui a Patre procedit. Згідно з офіційним роз'яснення Папської Ради, через складнощі перекладу у питанні про ісхождення Святого Духа мимоволі створювалася уявна рівносильність між східним богослов'ям «ісхождення» (έκπόρευσις) і латинським богослов'ям «похождення» (processio). [1]

У перекладі церковно-слов'янською мовою «παρά του Πατρός εκπορεύεται» перекладено як «Иже от Отца исходящаго», термін «исхождение» (исходящего) зберігається і в сучасному російськомовному перекладі.

Переклади українською мовою[ред.ред. код]

В українській мові переклади Нікейського символу віри не уніфіковані, зокрема спостерігається розбіжність у вживанні термінів «ісходження» та «походження». Це пояснюється з одного боку тим, що українські богослови не спілкувалися між собою на цю тему українською мовою (навіть полемічно), а з іншого тим, що у корені греко-латинської суперечки про Святого Духа лежить розбіжне розуміння стрижневої термінології.[2].

Нижче подається кілька перекладів, що рекомендуються різними Церквами:

УГКЦ[3] УАПЦ[4]
Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі і всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця рожденного перед усіма віками.

Світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований.

І воскрес у третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

І вдруге прийде судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа животворного, що від Отця (і Сина) ісходить;

що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.

В єдину, святу соборну й апостольську Церкву.

Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів.

Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба й землі, всього видимого й невидимого.

І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Єдиного Рідного Сина Божого, що від Отця народився перше всіх віків;

Світла від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного; Народженого, не створеного, Одноістотного з Отцем; що усе до буття привів;

що заради нас, людей, і заради нашого спасіння зійшов з небес і людське тіло прийняв від Святого Духа й Марії Діви і став Людиною;

і розіп’ятий був за нас при Понтійському Пилатові; і страждав, і був похований;

і воскрес на третій день, за Писанням; і зійшов на небеса, й сидить праворуч Отця,

й знову прийде зі славою судити живих і мертвих, Його ж царюванню не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа, Животворчого, що від Отця походить,

Якому з Отцем і Сином належить поклоніння й славлення, що говорив через пророків.

В Єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву.

Визнаю одне хрещення задля звільнення від гріхів.

Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку, амінь.

УПЦ КП[5] УПЦ МП[6]

Вірую в Єдиного Бога, Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця народився перше всіх віків:

Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він для нас людей і ради нашого спасіння зійшов з небес і воплотився від Духа Святого і Марії Діви і став чоловіком.

І розп'ятий був за нас при Понтії Пілаті, і страждав і був похований.

І воскрес на третій день, як було написано.

І вознісся на небеса і сидить праворуч Отця.

І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа, Животворчого, що від Отця походить, що Йому Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.

В єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

Визнаю одне Хрещення на відпущення гріхів.

Чекаю воскресіння мертвих. І життя будучого віку. Амінь.

Вірую в єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого та невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця народженого передвічно;

Світла від Світла, Бога істинного від Бога істинного, народженого, нествореного, єдиносущного Отцю, Ним бо все створено.

Заради нас людей і нашого ради спасіння зійшов Він з небес і втілився від Духа Святого та Марії Діви, і став Людиною.

Розп'ятий був ради нас за часів Понтія Пілата, і страждав, і був похований.

І воскрес у третій день, за Писаннями. І зійшов на небеса, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, Його ж бо Царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа, Животворящого, Котрий від Отця походить, і Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і слава, він бо говорив через пророків. У єдину Святу, Соборну й Апостольську Церкву.

Сповідую єдине хрещення на відпущення гріхів.

Сподіваюсь на воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Офіційне роз'яснення питання про Filioque, даного Папською Радою по сприянню християнській єдності, російськомовний переклад
  2. Термінологічно-правописний порадник Українського католицького університету
  3. Цей символ віри сповідують усі єпископи УГКЦ]
  4. переклад священика Ігоря Литвина, розміщений на сайті УАПЦ в Потлаві
  5. Служебник. — К.: УПЦ КП, 2011. — Т. І. — С. 122.
  6. згідно з молитовником сайту «Православний Яготин»


Символ Віри

Апостольський символ віри | Афанасієвський символ віри | Нікейський символ віри