Пасивний елемент (електроніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пасивний елемент (складник) або пасивний компонент електронної техніки (англ. Passive Component) — елемент, що працює без зовнішніх джерел живлення. Вхідні сигнали передаються на вихід, відтворюючи закон часової залежності, без підсилення. Властивості цих елементів (у більшості випадків) не залежать від полярності прикладеної напруги або напрямку струму, який протікає.

Вступ[ред. | ред. код]

Пасивність — це властивість технічних систем, яка найчастіше зустрічається в аналоговій електроніці та системах керування. Переважно, розробники аналогових схем, використовують пасивність для позначення послідовно пасивних складників і систем, які не здатні до збільшення потужності. Натомість, інженери мереж керування будуть вживати пасивність для позначення термодинамічно пасивних систем, які споживають, але не виробляють енергію. Як такий — без контексту чи визначника, термін пасивний є неоднозначним.

Електронна схема, яка цілком складається з пасивних складників, називається пасивним електричним колом і має такі ж властивості, що й пасивний компонент.

Перелік пасивних елементів досить широкий (хоча, можливо, і не настільки розлогий, як номенклатура активних). До них відносять резистори, конденсатори, індуктивні компоненти, елементи комутації та інші складники.

Пасивні елементи можна класифікувати за низкою ознак: призначенням, діапазонами частот, потужністю розсіювання, матеріалами і технологією виготовлення, точністю відтворення номінальних значень параметрів. Вони можуть мати сталі й змінні (регульовані) показники. З цією ознакою пов'язані принципові відмінності в їхніх улаштуваннях. Елементи зі змінними параметрами, здебільшого, значно дорожчі, мають більші габарити й масу.[1]

Пристрій, який не є пасивним, називається активним компонентом.

Структурний поділ електронних компонентів
Структурний поділ електронних компонентів

Перелік[ред. | ред. код]

Цей список є неповним. Запрошуємо доповнити його.

Резистори[ред. | ред. код]

Конденсатор[ред. | ред. код]

  • Інтегровані конденсатори:
    • МДН (метал-діелектрик-напівпровідник) — конденсатор (MIS capacitor);
    • Рівчаковий конденсатор (trench capacitor);
  • Постійні конденсатори:
  • Змінні конденсатори:
  • Спеціальні конденсатори:
    • Силовий конденсатор;
    • Конденсатор безпеки;
    • Фільтр-конденсатор;
    • Світлодіодний конденсатор;
    • Моторний конденсатор;
    • Фото-конденсатор;
    • Резервуарний конденсатор;
  • Масив конденсаторів;
  • Варикап;

Магнітноіндуктивні прилади[ред. | ред. код]

Мультикомпонентні системи[ред. | ред. код]

Перетворювачі, датчики, детектори[ред. | ред. код]

Антени[ред. | ред. код]

Коливальні[ред. | ред. код]

Комутаційні[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

  • Радіатори; тощо

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. В.П. Олійник, Р.В. Колесник, С.М. Куліш, М.В. Долженков (2009). ПАСИВНІ ЕЛЕКТРОРАДІОЕЛЕМЕНТИ (елементна база радіоелектронних апаратів) Навчальний посібник (укр.) . Харків «ХАІ»: Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут".