Податкове право

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Податкове право — складний фінансово-правовий інститут, який регулює владні відносини по встановленню, введенню та справлянню податків та зборів, а також відносини, що виникають в процесі здійснення податкового контролю, оскарження актів податкових органів, дій (бездіяльності) їх посадових осіб та притягнення до відповідальності за здійснення податкового правопорушення.

Інститут податкового права є відокремленим комплексом юридичних норм, що забезпечують цільове регулювання відносин, пов'язаних з надходженням до бюджетів податків та зборів. Податкове право —- відносно самостійний сектор фінансового права і займає автономне становище щодо інших інститутів цієї галузі.

Податкове право містить досить велику сукупність фінансових норм, що об'єднані в певну систему. Остання розбита на групи, що мають специфічні особливості, логічну структуру, об'єктивний склад. Система податкового права — сукупність суспільних фінансових відносин, що визначає внутрішню структуру податкового права, зміст і особливості розміщення норм, які регулюють податкові правовідносини.

Норми податкового права залежно від особливостей відносин, ним урегульованих, розподіляють на окремі структурні підрозділи. У системі складного інституту податкового права існує кілька підсистем інститутів, які можна згрупувати в розділи.

Джерела податкового права України[ред. | ред. код]

Джерелами податкового права України є Конституція України, Податковий кодекс України, закони України та підзаконні акти що стосуються оподаткування, а також міжнародні договори України (наприклад, договори про уникнення подвійного оподаткування).

Система податкового права[ред. | ред. код]

Загальна частина податкового права включає інститути, які закріплюють загальні підходи до регулювання системи оподаткування, що стосуються всіх видів податків і зборів, всіх норм Особливої частини. Загальна частина охоплює норми, винесені, так би мовити, за дужки. У дужках — інститути Особливої частини, саме до яких застосовуються положення Загальної частини, але вже в конкретному випадку, зумовленому певним податком чи збором. До Загальної частини віднесено норми, які визначають характер інституту податкового права, зміст податкової системи, податку, елементи юридичної конструкції податку, підстави відповідальності за порушення податкового законодавства, усунення подвійного оподаткування тощо.

Особлива частина податкового права містить систему інститутів, які деталізують систему податків та зборів та визначають їх видові юридичні конструкції. Тобто, регулює правовий режим усіх податків, передбачених законом.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Бабін І. І. Податкове право України: навч. посібник/І. І. Бабін. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. - С. 10-27.
  2. Бекерская Д. А. Налоговое право и налоговое законодательство в Украине: Учеб. пособие / Д. А. Бекерская ; ред. С. В. Кивалов. - О. : Юридична література, 2000. - 224 с. - ISBN 966-7694-30-5.
  3. Податкове право України : навч. посіб. / О. Б. Чорномаз; Львів. держ. ун-т внутр. справ. - Львів : ЛДУВС, 2016. - 699 c. - Бібліогр.: с. 676-699

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]