Філософія права
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Квітень 2012) |
Філософія права — самостійна особлива сфера теоретичного знання, дотична до філософії та права. ЇЇ предмет не вичерпується суто філософською чи юридичною дисципліною. Філософія права виникає в межах філософії.
Ще античні мислителі обговорювали співвідношення права і справедливості, права і закону, права і сили тощо. В епоху Просвітництва виникла перша самостійна філософсько-правова система — теорія природного права. Близьким до цієї теорії був Іммануїл Кант.
Зовсім інший підхід мав Фрідріх Гегель. Він створив грандіозну філософську систему і написав спеціальну працю «Філософія права». На його думку праця складалася із трьох частин. Це — «Абстрактне право», «Етика», і «Моральність».
Буржуазне суспільство потребувало всебічно розвиненої юриспруденції, і філософію права розробляли переважно як правову теорію, ототожнюючи її предмет із предметом теорії права. Однак, наприкінці 19 ст. фахівці з філософії права перейшли від вивчення чинного права та реального правопорядку до ідеальних, духовних засад права. Саму «ідею права» тлумачили із позиції неокантіанства чи неогегельянства.
Марксизм у дослідженні філософсько-правових проблем виходив із принципів діалектичного та історичного матеріалізму, абсолютизувавши класовий аспект і абстрагувавшись од загальнолюдського, національного та особистісного. Він розглядав право як піднесену на рівень закону волю панівного класу і відповідно обмежував предмет філософії права інструментальною сутністю права та умовами його оптимального використання для досягнення проголошеної марксизмом утопічної мети — побудови комунізму.
Друга половина 20 ст. у філософії права ознаменувалася виникненням феноменологічного напрямку як реакції на панування неокантіанського підходу. Представники нового напрямку зробили предметом своїх досліджень онтологію права, розуміючи під нею деяке ідеальне буття права, певних правових цінностей, сутностей, що є підвалинами реальних правових категорій та норм. Протягам останніх десятиріч формується також екзистенціальна філософія права, що зосереджується на аналізі конкретних юридичних ситуацій в аспекті суб'єктивних переживань, які їх супроводжують.
У СРСР філософсько-правові дослідження велися, але спеціальної навчальної дисципліни «Філософія права» у вищих навчальних закладах не було; деякі її розділи (правову аксіологію, правову онтологію тощо) викладали у курсі теорії держави і права.
Зараз на пострадянських країнах філософія права відновлюється у своїх правах і як наукова, і як навчальна дисципліна. Дискусія щодо предмета філософії права, кола дослідження нею проблем триває. Зокрема, український вчений академік Національної академії правових наук України О. М. Костенко, виходячи з теорії соціального натуралізму, сформулював так зване «основне питання» філософії права: «Що є право? Право — це витвір Природи чи Людей, а якщо того і іншого, то яка роль Природи і яка роль Людей у творенні права?». Залежно від вирішення цього питання філософія права отримує два основні напрями — «правовий натуралізм» і «правовий позитивізм».
Література [ред.]
- Синха С.П. Юриспруденция. Философия права. Краткий курс/Пер.с англ. — М.: Издательский центр "Академия", 1996. — 304 с.
- Четвернин В. А. Либертарно-юридическая концепция права
- Нерсесянц В. С. Философия права
- Нерсесянц В. С. Философия права: либертарно-юридическая концепция
- Мамут Л. С. Социальное государство с точки зрения права
- Jarkko Tontti Right and Prejudice — Prolegomena to a Hermeneutical Philosophy of Law. Ashgate 2004.
- Кузнецов В. Г. Философия и учение о праве
- Оборотов Ю. Н. — Теория государства и права. Прагматический курс. — Одесса: Юридическая литература, 2006. — 164 с.
- Философия права в начале 21-го столетия через призму конституционализма и конституционной экономики/ Московско-Петербургский философский клуб. – М.: Летний сад, 2010. ISBN 978-5-98856-119-4
- Костенко О.М. Культура і закон у протидії злу. - Київ: Атіка, 2008. - 352 с.
- Костенко О.М. Що є право? Про основи "натуралістичної" юриспруденції у світлі соціального натуралізму // Право України. - 2010. - № 4. - С.83-92.
| Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
