Пологи-Яненки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пологи-Яненки
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський район
Громада Циблівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32040190050093352
Основні дані
Засноване 1650
Перша згадка 1650 (374 роки)[1]
Населення 678
Площа 5,43 км²
Густота населення 124,86 осіб/км²
Поштовий індекс 08470
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 49°57′17″ пн. ш. 31°43′43″ сх. д. / 49.95472° пн. ш. 31.72861° сх. д. / 49.95472; 31.72861Координати: 49°57′17″ пн. ш. 31°43′43″ сх. д. / 49.95472° пн. ш. 31.72861° сх. д. / 49.95472; 31.72861
Середня висота
над рівнем моря
105 м
Місцева влада
Адреса ради 08400, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Циблі, вул. Шевченка, 41
Карта
Пологи-Яненки. Карта розташування: Україна
Пологи-Яненки
Пологи-Яненки
Пологи-Яненки. Карта розташування: Київська область
Пологи-Яненки
Пологи-Яненки
Мапа
Мапа

CMNS: Пологи-Яненки у Вікісховищі

Пологи-Яненки — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Населення становить 678 осіб. Входить до складу Циблівської сільської громади.

Назва[ред. | ред. код]

Нинішня назва села походить від назви географічного розташування. Слово «пологи» у багатьох місцях Лівобережжя означає «степова западина», «поділ», «рівнинні луки й сінокоси». Яненка — одна з давніх назв річки Броварка, на березі якої розташоване село. З інших відомостей з'ясовується, що друга складова назви, ймовірно, пов'язана з іменем власника тутешніх земель — переяславського бургомістра Івана Яненка, який відписав жінці цей самий тоді ще хутір на Пологах. Назва села Пологи згадується в документі «Опис України» Гільйома Де-Боплана[2].

Історія[ред. | ред. код]

Пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни

Перші археологічні згадки про місцеві поселення припадають на II—IV ст., тобто період черняхівської культури. У той час тут існувало урочище Просяницьке — перше поселення на території сучасного села.

Про козацьке походження мешканців села свідчать історичні факти 20-літнього листування яненківських козаків із сенатом щодо законного визнання за ним права проживання на цій території та користування місцевими землями.

З 1779 року мало Миколаївську церкву[3].

Від 1917 року — у складі УНР (Української держави).

Від 1921 року окуповане Радянською Росією, встановлено комуністичний режим.

У 1922 році малі господарства села об'єдналися та створили товариство спільного обробітку землі. У 1929 році були створені перші два колгоспи «Незаможник» і «Грім», який згодом перейменували в колгосп імені Ульянова. У ці ж роки збудовано семирічну і дві початкові школи, акушерський пункт, дитячі ясла та клуб. Тоді у Пологах-Яненках проживало 1113 осіб, з них 50 осіб мали семирічну освіту.

В 1930 році в селі із населенням 4050 жителів, утворюються колгоспи імені Калініна та імені Молотова. В роки примусової колективізації розкуркулено 11 сімей.

Згідно з книгою «Голодовка 1932—1933 роки на Переяславщини», яку підготували й видали науковці Переяславського музею, кількість жертв голодомору в 1933 році у селі Пологи-Яненки становить 2000 осіб, з них поіменно встановлено 912 жителів. У пам'ять про них на сільському кладовищі встановлено дерев'яний хрест із написом: «Жертвам Голодомору 1932—1933 рр.»[4].

Значних втрат зазнали яненківці і від жахливої німецької окупації, кількість загиблих в бойових діях у роки Другої світової війни налічує 190 осіб. В пам'ять воїнам, на території села Пологи-Яненки встановлено пам'ятний монумент.

У 70-х роках у місцевому радгоспі «15-річчя Жовтня», що мав статус державного племінного підприємства, для потреб усієї республіки розводили корів-сименталок, найкраще придатних для машинного доїння. Колектив держплемзаводу став ініціатором і переможцем Всесоюзного змагання тваринників. У 1995 році держплемзавод перейменовується на «Яненківський», а через п'ять років він змінив і форму власності — став відкритим акціонерним товариством з 25%-ю часткою державного майна.

Починаючи з 1943 року Полого-Яненківська сільська рада, окрім даного села, включала і території ще трьох навколишніх — Улянівки, Тарасівки та Світанку. Після адміністративного реформування у серпні 1994 року до її складу входять тільки Пологи-Яненки.

Основне багатство с. Пологи-Яненки — земля, яка і визначає економічний розвиток. родючі ґрунти, багаті на чорноземи, сприяють розвитку рільництва та хліборобства. Починаючи з 2010 року на території Полого-Яненківської сільської ради земельні ділянки (паї) орендують два господарства: ПАТ Племзавод «Яненківський» керівник Овчаренко Віктор Михайлович, фермерське господарство «Колосок» керівник Кузьменко Олександр Іванович. Основні напрямки спеціалізації підприємств сільськогосподарського виробництва — рослинництво.

Нині в селі функціонує дитячий навчальний заклад «Берегиня», діти шкільного віку здобувають освіти в Улянівському НВО «ЗОШ I—III ст.- ДНЗ».

У селі розміщений фельдшерсько-акушерський пункт.

У 1966 році введено в експлуатацію сільський Будинок культури. Сьогодні при Будинку культури функціонують любительські об'єднання, клуби за інтересами, творчі колективи, також діє бібліотека-філіал.

Коли на сході України розгорнулася війна з російським окупантом, на захист Батьківщини стали й яненківці: Олександр Катреча, Ігор Бицюра, Володимир Рубан та Юрій Герштун.

Символіка[ред. | ред. код]

Символами села Пологи-Яненки є герб, із зображенням лелеки, що символізує довголіття і добробут та двоколірний прапор: жовтий колір — символ хліборобства, зверху і з низу накриває блакитний колір, що означає мирне небо.

Видатні люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мартиролог Київська стор. 695
  2. http://perejaslav.org.ua/sela/pologi-yanenki.html
  3. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]