Добраничівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Добраничівка
Герб Капустинців Прапор Капустинців
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський район
Громада Яготинська міська громада
Код КАТОТТГ UA32040210100050277
Основні дані
Засноване 1859
Населення 371
Площа км²
Густота населення 185,5 осіб/км²
Поштовий індекс 07755
Телефонний код +380 4575
Географічні дані
Географічні координати 50°02′48″ пн. ш. 31°53′43″ сх. д. / 50.04667° пн. ш. 31.89528° сх. д. / 50.04667; 31.89528Координати: 50°02′48″ пн. ш. 31°53′43″ сх. д. / 50.04667° пн. ш. 31.89528° сх. д. / 50.04667; 31.89528
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Місцева влада
Адреса ради с. Капустинці, вул.Миру,18
Карта
Добраничівка. Карта розташування: Україна
Добраничівка
Добраничівка
Добраничівка. Карта розташування: Київська область
Добраничівка
Добраничівка
Мапа
Мапа

CMNS: Добраничівка у Вікісховищі

Колишня земська школа

Добрани́чівка — село в Україні, у Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 371 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване у 1859 році.

Селище було приписане до Михайлівської церкви у Капустинцях[1]

На початку 1930-х років входило до складу Шрамківського району Харківської області.

Село постраждало від колективізації та Голодомору - геноциду радянського уряду проти української нації. Архівні дані про період колектитвізації і Голодомору в селі відсутні. Очевидцями трагедії встановлено 144 прізвища померлих односельців, які поховані на місцевому кладовищі[2].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Фрагмент стоянки пізнього палеоліту в Переяславському музеї

1952 року біля села було відкрито так звану Добраничівську стоянку — залишки людського житла пори пізнього палеоліту. Поселення прадавніх мисливців на мамонтів має приблизно 15 тисяч років. Найдавніше в Європі людське житло перенесене в переяславський музей народної архітектури й побуту.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 1136

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]