Вовчків (Бориспільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вовчків
Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський район
Громада Переяславська міська громада
Основні дані
Населення 787
Площа 3,16 км²
Густота населення 249,05 осіб/км²
Поштовий індекс 08411
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 50°11′30″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 31.48000° сх. д. / 50.19167; 31.48000Координати: 50°11′30″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 31.48000° сх. д. / 50.19167; 31.48000
Середня висота
над рівнем моря
94 м
Місцева влада
Адреса ради 08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25
Карта
Вовчків. Карта розташування: Україна
Вовчків
Вовчків
Вовчків. Карта розташування: Київська область
Вовчків
Вовчків
Мапа
Мапа

CMNS: Вовчків у Вікісховищі

Вовчкі́в — село в Україні, у Переяславській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 787 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Легенда про заснування цього села — з часів Київської Русі. Дикі заболочені нетрі заплав річки Трубіж рятували русичів від набігів кочівників і татаро-монгольських полчищ.

За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

29 липня 1689 року полковник Леонтій Полуботок надав полковому хорунжому Олександру Сулимі села Вовчків і Строкову.[1] Селом володів осаул Іван Данилович Кирпич універсалом від 11 травня 1717 року

Его царского пресветлого величества войска Запорожского обоих сторон Днепра гетман Иоанн Скоропадский Пану полковникове Переясловскому наказному и впредь совершенному з панами старшиною его полковою тут же и п/ану/ сотникове полковому тамошнему всему старшому и меншому того полку товариству и посполству и кождому кому полвек о том ведати надлежит сим нашим ознаймуем уневерсалом; иж пан Иван Данилович асаул полковой Переясловский имеючи на уряд свой село Вовчок в сотне полковой Переясловской же будучое, уневерсалом покойного полковника Томари наданное просил нашего на тое потверженя и в замену млина в Басане стоячого який одберан от него до Быкова? части войсковой в млине вешняку в сотне Золотоноской в селе Ковтунах на реце Золотоносце назвуючомся. Пре том гетман прошению его пана асаула давши у себе в мистце, а респектуючи на услуги его в войску запорожском з давна не лениво ронячиеся когда, помянутое село Вовчок з угодиями до него належними, ствержает и част войсковую розмерових приходов в млине в селе Ковтунах будучом определяем оному, сим нашим уневерсалом в спокойное владения позволяючи от того всякие одбырати користи и пожитки. За чим абы нехто з п. п. (панов) старшини и черне того полку войскового и посполитого чина ведаючи о таковой воле нашой жадного найменшого в свободном того села заживаню и в одбираню з пререченого млина войсковой мерочки ему пану асаулове не зависячи ничий препятя, трудности и перепони, войт да з посполитими людми мененного села Вавчка кроме козаков повинних всякое ему пану асаулове яко державце своему подданское оддавати послушенство мети хочем и рейментарско приказуем вику мая 11 року 1717 ?????? ???? Рукою власною
Універсал від 11 травня 1717 року виданий гетьманом Іваном Скоропадським на підтвердження володіння осавулом Іваном Даниловичем с. Вовчок[2]

У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Вовчків.[3]

З 1779 року церква св. Параскеви П'ятниці[4]

За описом Київського намісництва 1781 року село Вовчків відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому нараховувалось: 11 хат — виборних козаків, 9 хат — козаків підпомічників, 9 хат — посполитих коронних, у тому числі рангових, 33 хати — посполитих, різночинських і козацьких підсусідків. Всього було 62 хати.[5]

За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 112 душ. У той час Вовчків був у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — статського радника Івана Вишневського і полковника Луки Лукашевича.

Є на мапі 1787 року[6]

З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.

За радянської влади в 1930 році у селі організовано колгосп ім. Будьонного. Тоді, у селі нараховувалось 352 двори, проживало 1691 чоловік. За спогадами очевидців розкуркулили спершу трьох заможних селян, а потім і тих, хто не записався в колгосп. Загальна кількість убитих голодом 1932—1933 рр. 100 чоловік. До наших днів збереглись лише офіційні дані про смерть у селі в 1932 році 40 жителів. Для порівняння, у с. Виповзки в 1932 році також померло всього 43 жителі, зате у 1933-му — 424.

Братська могила воїнів Радянської Армії та пам'ятник воїнам-односельцям, село Вовчків, біля клубу
Братська могила солдат Радянської Армії та пам'ятник воїнам-односельцям, біля клубу с.Вовчків

1993 на сільському кладовищі встановлено хрест пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр.[7]

Люди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. – С. 53-57. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
  2. РГАДА, ф.124, о.5, д.57
  3. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 187-188. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  5. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.
  6. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  7. Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.