Підбрусинь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Підбрусинь
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський район
Громада Повчанська сільська громада
Основні дані
Засноване 1570
Населення 201
Площа 2,074 км²
Густота населення 96,91 осіб/км²
Поштовий індекс 35171
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°24′00″ пн. ш. 25°29′22″ сх. д. / 50.40000° пн. ш. 25.48944° сх. д. / 50.40000; 25.48944Координати: 50°24′00″ пн. ш. 25°29′22″ сх. д. / 50.40000° пн. ш. 25.48944° сх. д. / 50.40000; 25.48944
Середня висота
над рівнем моря
290 м
Водойми немає постійних водойм
Найближча залізнична станція Дубно
Місцева влада
Адреса ради 35171, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 6
Карта
Підбрусинь. Карта розташування: Україна
Підбрусинь
Підбрусинь
Підбрусинь. Карта розташування: Рівненська область
Підбрусинь
Підбрусинь
Мапа
Мапа

Підбруси́нь — село в Україні Повчанської сільської громади в Дубенському районі Рівненської області. Населення становить 201 осіб. У 2018 році увійшло до складу Повчанської ОТГ.

Природа[ред. | ред. код]

Геологічний заказник місцевого значення Яр «Каменярня», урочище «Біла дебря»[ред. | ред. код]

Заказник створений згідно з рішенням Рівненського облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішеннями облвиконкому від 18.06.1991 № 98 та обласної ради від 18.12.2009 № 1438). Площа складає 20,0 га. Об'єкт віднесений у відання Вовковиївського лісництва ДП «Млинівський лісгосп».

У геологічному відношенні заказник є виходом на денну поверхню порід палеозою в межах північної околиці села, в яру біля закинутого хутора Каменярня. Це єдине місце виходів порід девонського періоду в області. Відклади представлені масивними пісковиками від світлокремового до червонястого кольору та голубуватими аргілітами.

Протягом близько 300 м система яру розвинена по контакту пісковиків та аргілітів — у найсприятливішому для розмиву талими та дощовими водами місці. Виходи корінних порід повчанської світи середнього девону спостерігаються по тальвегу та схилах яру. У верхніх частинах яру відклади місцями перекривають мергелеподібна крейда туронського віку та четвертинні делювіальні відклади. Виходи мають пізнавальне та велике наукове значення, оскільки демонструють наслідки тектонічних процесів у межах області. Товща пісковиків має круте падіння із «зануренням» у західному напрямку. На думку вчених, причиною такого залягання порід стало переміщення блоку кристалічного фундаменту в час утворення Карпатських гір.

Незначні виходи середньодевонських порід у корінному заляганні та у вигляді делювію також мають місце в балці «Біла Дебря», що кілометром північніше хутора Каменярня.[1]

Історія[ред. | ред. код]

На карті 1929 року село розташоване під урочищем Брусинь (звідси і назва) та налічує 5 дворів. За радянських часів у селі був створений колгосп. Працювала початкова школа, клуб, бібліотека, медпункт, магазин. Після перенесення сільської ради у сусіднє село Миколаївку населений пункт почав занепадати. В середині 90-х років ХХ ст. закрився магазин, розпайоване майно колгоспу[джерело?].

У селі є обеліск в пам'ять про загиблих односельців у роки Другої світової війни.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Всі заклади соціальної сфери та побутового обслуговування населення розміщені у колишньому центрі сільської ради — селі Миколаївка.

Релігія[ред. | ред. код]

Церковні громади та культові споруди відсутні. Віряни відвідують богослужіння у сусідній Миколаївці та Повчі.

Транспорт[ред. | ред. код]

У 1980-х роках була запропонована ідея будівництва шосейної дороги через Підбрусинь. Сучасна асфальтована траса мала пролягти від дороги Т 0303 і з'єднати села з райцентром Млинів. Однак через економічний спад 90-х років проект було заморожено, вдалось збудувати тільки дорогу від Миколаївки до села, було встановлено дорожні знаки, пішохідні доріжки та переходи, які дуже контрастували з оточуючим сільським ландшафтом.

Є транспортне сполучення з райцентром та обласним центром, що забезпечене приватними перевізниками (автобусні маршрути Млинів-Яблунівка та Млинів-Підбрусинь, Рівне-Миколаївка) [джерело?].

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Природно-заповідний фонд Рівненської області / Під редакцією Ю. М. Грищенка. — Рівне: Волинські обереги, 2008. — 216 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [1]Перелік об'єктів природно-заповідного фонду Рівненської області