Пітер Одемвінгіе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Пітер Одемвінгіе
Piter Odemwingie.jpg
Особові дані
Повне ім'я Пітер Осазе Одемвінгіе
Дата народження 15 липня 1981(1981-07-15) (33 роки)
Місце народження Ташкент, СРСР
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Сток Сіті»
Номер 9
Юнацькі клуби
1994–1998
1998–1999
Росія «КАМАЗ»
Росія ЦСКА (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1999–2002 Нігерія «Бендел Іншуренс» 53 (19)
2002–2005 Бельгія «Лув'єрваз» 44 (9)
2005–2007 Франція «Лілль» 75 (23)
2007–2010 Росія «Локомотив» (Москва) 75 (21)
2010–2013 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» 87 (30)
2013–2014 Англія «Кардіфф Сіті» 15 (1)
2014– Англія «Сток Сіті» 15 (5)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1997–1998 Росія Росія U-17 7 (4)
1998–1999 Росія Росія U-18 5 (4)
1999–2000 Нігерія Нігерія U-20 3 (1)
2004 Нігерія Нігерія U-23 6 (1)
2002– Нігерія Нігерія 57 (9)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 8 червня 2014.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 8 червня 2014.

Пітер Одемвінгіе (англ. Peter Odemwingie, * 15 липня 1981, Ташкент) — нігерійський та російський футболіст, нападник клубу «Сток Сіті».

Виступав за нігерійський «Бендел Іншуренс», бульгійський «Лув'єрваз», у складі якого став володарем Кубка Бельгії та переможцем Кубка Інтертото, французький «Лілль», московський «Локомотив», якому допоміг стати володарем Кубка Росії та англійські «Вест-Бромвіч Альбіон», «Кардіфф Сіті» і «Сток Сіті», а також національну збірну Нігерії, у складі якої тричі був бронзовим призером Кубка африканських націй (2004, 2006, 2010) та срібним призером Олімпійських ігор (2008).

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився 15 липня 1981 року в радянському місті Ташкент (нині — Узбекистан) в родині нігерійця Пітера і росіянки Раїси, які були студентами медиками[1]. Через рік після народження Пітера сім'я переїхала в Башкирію, але незабаром повернулася в Ташкент, а 1993 року Осазе разом з мамою та старшою сестрою Алсу переїхав до Набережних Човнів, де до 15 років займався в ДЮСШ «КАМАЗ» під керівництвом Віктора Борисова. Саме в Татарстані відбулося його становлення як футболіста. Після цього займався у футбольній школі московського ЦСКА. Втім, за армійську команду Одемвінгіе не зіграв жодного матчу навіть у дублі — тренери визнали його безперспективним. Але 1998 року батько відправив сина до Нігерії, де він почав виступати за клуб «Бендел Іншуранс», в якому провів три сезони, забивши 19 голів у 53 матчах чемпіонату.

Пітер Одемвінгіе під час виступів за «Локомотив». 26 жовтня 2008 року

2002 року він перейшов в бельгійський «Лув'єрваз», з яким виграв Кубок Бельгії 2002/03[2].

«Лілль»[ред.ред. код]

2005 року Одемвінгіе перебрався у французький «Лілль». Саме в цій команді Пітер повністю розкрився як гравець. Найкращим для нападника став сезон 2005/06, коли він став другим бомбардиром чемпіонату Франції (14 голів), зайняв з командою третє місце в чемпіонаті та вийшов зі своїм клубом до Ліги чемпіонів.

У липні 2007 року в пресі ходили чутки про його майбутній перехід в московський «Спартак», однак угода не відбулася. За словами власника «Спартака» Леоніда Федуна причиною цьому стала велика трансферна вартість (12 млн доларів) та зарплата (3 млн доларів в рік) футболіста[3].

«Локомотив»[ред.ред. код]

19 липня Одемвінгіе підписав контракт з московським «Локомотивом», який заплатив за футболіста 14 млн доларів і підписав контракт на чотири роки[4][5]. 19 липня був офіційно представлений як гравець залізничників та отримав майку з 9-м номером, а 22 липня дебютував у складі підопічних Анатолія Бишовця в матчі проти ЦСКА. Найбільш вдалим сезоном в «Локомотиві» для Пітера став сезон 2008 року. Того року він став найкращим бомбардиром команди з 10 голами. Надалі його гра лише погіршувалася: наступного року він забив 7 голів, а в сезоні 2010 року і зовсім не зміг відзначитися жодного разу.

«Вест Бромвіч Альбіон»[ред.ред. код]

Пітер Одемвінгіе під час виступів за «Вест-Бромвіч Альбіон». 15 вересня 2012 року

20 серпня 2010 року Одемвінгіе підписав трирічний контракт з англійським «Вест-Бромвіч Альбіоном»[6]. Сума трансферу склала 2,5 млн євро[7]. У новому клубі він отримав футболку з номером 24. У першому ж матчі за англійський клуб Одемвінгіе забив гол на 81-й хвилині та приніс «Вест Бромвічу» перемогу над «Сандерлендом»[8]. Відразу після цього уболівальниками «Локомотива» був вивішений расистський банер «Спасибі, Вест Бромвіч!»[9], а Пітер заявив що на нього в Росії весь час чинився тиск[10]. Зі свого боку, у вересні 2010 року, вболівальники «Вест Бромвіча» вивісили у відповідь плакат «Спасибі, Локомотив!»[11].

За підсумками вересня, Одемвінгіе був визнаний кращим гравцем місяця Прем'єр-ліги, де забив 2 голи і зробив гольову передачу в трьох матчах[12]. Голи Пітера принесли його клубу перемогу над «Арсеналом» (3:2 в гостях, 25 вересня 2010 р.)[13], а також нічию (2:2) в матчі з «Вест Гем Юнайтед», 10 листопада 2010 року. Всього за сезон Пітер забив 16 голів у Прем'єр-лізі, встановивши клубний рекорд[14].

18 серпня 2011 року з'явилася інформація про те, що Пітер продовжив контракт з «Вест Бромвічем» до червня 2014 року[15]

12 лютого 2012 року в матчі проти «Вулвергемптон Вондерерз» Одемвінгіе оформив свій перший хет-трик в Прем'єр-лізі[16]. Загалом протягом трьох сезонів у складі «Вест-Бромвіч Альбіона» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,34 голу за гру першості.

«Кардіфф Сіті»[ред.ред. код]

Пітер Одемвінгіе під час виступів за «Кардіфф Сіті». 22 вересня 2013 року

2 вересня 2013 року Одемвінгіе перейшов в «Кардіфф Сіті» за 2,25 млн. фунтів, підписавши контракт на два роки[17]. Протягом першої половини сезону Одемвінгіе регулярно виходив в основному складі, але з приходом на тренерський місток у січні 2014 року Уле Гуннара Сульшера, впав у немилість і перестав залучатись до матчів валлійської команди[18].

«Сток Сіті»[ред.ред. код]

28 січня 2014 року був відданий в «Сток Сіті». Замість нього на позицію форварда зі «Стока» в «Кардіфф» відправився тринідадець Кенвайн Джонс[19]. З Пітером команда з міста Сток-он-Трент підписала контракт на півтора роки[20]. До кінця сезону встиг відіграти за «Сток Сіті» 15 матчів в національному чемпіонаті, в яких забив 5 голів.

Виступи за збірні[ред.ред. код]

1997 року дебютував у складі юнацької збірної Росії. За два роки взяв участь у 12 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 8 забитими голами.

Після того як 1999 року Одемвінгіе перебрався в Нігерію, він став залучатись до складу молодіжної збірної Нігерії. На молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах, забив 2 голи.

5 травня 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нігерії в товариському матчі проти збірної Кенії[21].

У складі збірної був учасником Кубка африканських націй 2004 року у Тунісі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Пітер забив 4 голи в 6 іграх, Кубка африканських націй 2006 року в Єгипті, на якому команда здобула бронзові нагороди, та Кубка африканських націй 2008 року у Гані. На КАН-2008 він зіграв у всіх матчах збірної (тричі в основі та вихід на заміну в програному матчі з Кот-д'Івуаром замість Джона Утаки), не забив жодного м'яча[22].

Влітку 2008 року у складі олімпійської збірної брав участь у Олімпійських іграх в Афінах, де зіграв у всіх 6 матчах збірної Нігерії, забив 1 гол[23] і допоміг нігерійцям стати срібними призерами Олімпійських ігор, програвши лише в фіналі зірковій команді Аргентини з Ліонелем Мессі та Анхелем ді Марією.

На початку 2010 року був включений до заявки на Кубок африканських націй в Анголі[24], на якому команда знову здобула бронзові нагороди, а Пітер був випущений на заміну в матчі зі збірною Беніну, а в матчі з Мозамбіком відзначився дублем, принісши команді перемогу та вихід у плей-оф[25]. Влітку того ж року потрапив до заявки збірної на чемпіонат світу 2010 року у ПАР[26], на якому зіграв у двох матчах, але так і не зміг допомогти команді вийти з групи.

В лютому 2012 року у Пітера погіршились стосунки з головним тренером нігерійців Стівеном Кеші після того, як Одемвінгіе був замінений у товариському матчі проти збірної Руанди[27]. Після цього футболіст рідко викликався до складу збірної, а в кінці того ж року Кеші не включив 31-річного футболіста в список з 32 гравців, які мали б поїхати на Кубок африканських націй 2013 року в ПАР. Після цього Одемвінгіе заявив про завершення кар'єри у збірній, заявивши: «Стало ясно, що мої дні у збірній закінчилися. Я очікував, що не потраплю до команду, оскільки до цього були передумови. Я провів у збірній 10 прекрасних років з 2002 по 2012 рік. І я не хочу грати з тренером, яка не бажає мене бачити. Якби він мене викликав, я б грав. Але тепер уболівальникам ясно, що рішення більше не виступати за збірну була не моїм»[28]. На той момент у Пітера за збірну було зіграно 54 матчі і забито 9 голів.

Незважаючи на це, влітку 2014 року Одемвінгіе потрапив до заявки збірної на чемпіонат світу у Бразилії і повернувся до збірної[29], прокоментувавши це так: «Багато людей хотіли бачити мене в збірній, деякі писали, що дуже нудьгували, не бачачи мене в зеленій футболці, оскільки я зробив багато хорошого для збірної, зіграв багато офіційних матчів, вигравав титул Гравця Року в Нігерії. В останні кілька років моїм єдиним жалем було те, що я, ставши грати краще, ймовірно, міг надати допомогу збірній, забити більше голів, але я пропустив цей період. Я пропустив півтора року, пропустив перемогу в Кубку Націй, на жаль. Шкода, оскільки я був частиною тієї команди, граючи на чотирьох африканських турнірах, але отримав лише три бронзових медалі. Але я не буду озиратися назад — у мене є ще один шанс і ще будуть можливості виграти титул»[30].

Наразі провів у формі головної команди країни 57 матчів, забивши 9 голів.

Статистика виступів[ред.ред. код]

Статистика клубних виступів[ред.ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2000 Нігерія «Бендел Іншуренс» ПЛ 18 3 18 3
2001 ПЛ 17 7 17 7
2002 ПЛ 18 9 18 9
Усього за «Бендел Іншуренс» 53 19 53 19
2002-03 Бельгія «Лув'єрваз» ЛЖ 14 2 КБ 0 0 14 2
2003-04 ЛЖ 27 5 КБ 0 0 2 1 27 5
2004-05 ЛЖ 3 2 КБ 0 0 3 2
Усього за «Лув'єрваз» 44 9 0 0 2 1 44 9
2004-05 Франція «Лілль» Л1 20 4 КФ+КЛ 0+0 0+0 КУЄФА 4 0 24 4
2005-06 Л1 26 14 КФ+КЛ 0+0 0+0 ЛЧ+КУЄФА 5+3 0+1 34 15
2006-07 Л1 29 5 КФ+КЛ 2+0 0+0 ЛЧ 9 2 38 7
Усього за «Лілль» 75 23 2 0 21 3 96 26
2007 Росія «Локомотив» (Москва) ПЛ 14 4 КР 0 0 14 4
2008 ПЛ 26 10 КР 0 0 КУЄФА 5 2 31 12
2009 ПЛ 25 7 КР 0 0 25 7
2010 ПЛ 10 0 КР 0 0 10 0
Усього за «Локомотив» (Москва) 75 21 0 0 5 2 80 23
2010-11 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» ПЛ 32 15 КА+КЛ 0+0 0+0 32 15
2011-12 ПЛ 30 10 КА+КЛ 1+1 1+0 32 11
2012-13 ПЛ 25 5 КА+КЛ 1+0 0+0 26 5
Усього за «Вест-Бромвіч Альбіон» 87 30 3 1 90 31
2013-14 Англія «Кардіфф Сіті» ПЛ 15 1 КА+КЛ 0+1 0+1 16 2
2013-14 Англія «Сток Сіті» ПЛ 15 5 КА+КЛ 0+0 0+0 15 5
Усього за кар'єру 364 108 5 2 28 6 397 116

Титули і досягнення[ред.ред. код]

«Лув'єрваз»: 2002-03
«Лув'єрваз»: 2004
«Локомотив» (Москва): 2008

Примітки[ред.ред. код]

  1. Moxley, Neil. «Peter Odemwingie exclusive: Every time you get the ball in Russia you can hear the racism». Daily Mail (London). Процитовано 26 January 2014. 
  2. «Peter Odemwingie's big adventure». Express & Star. Процитовано 28 January 2014. 
  3. Леонид Федун: «Тридцать миллионов за Одемвингие много, мы подписали другого нападающего»
  4. «La fiche de Peter Odemwingie» (French). Ligue de Football Professionnel. Процитовано 19 May 2011. 
  5. «Lokomotiv Moscow sign Odemwingie». BBC Sport. 19 July 2007. Процитовано 25 May 2011. 
  6. Одемвингие официально перешёл из «Локомотива» в «Вест Бромвич»
  7. «Локомотив» получит за Одемвингие € 2,5 млн
  8. Аршавин помог победить «Арсеналу», Одемвингие — «Вест Бромвичу»
  9. «Osaze Odemwingie hits back at 'racist' Russian fans». BBC Sport. 2010-08-27. Процитовано 2010-09-10. 
  10. Одемвингие: в России я был жертвой
  11. «West Brom to counter Russian racism toward striker». BBC Sport. 2010-09-10. Процитовано 2010-09-10. 
  12. Одемвингие признан лучшим игроком Премьер-лиги в сентябре
  13. Burnton, Simon (2010-09-25). «Jerome Thomas's goal decisive as West Brom hold on to shock Arsenal». The Guardian (London). Процитовано 2010-09-26. 
  14. Топ-5 нападающих АПЛ
  15. «Одемвингие продлил контракт с «Вест Бромвичем»». Чемпионат.com. 2011-08-18. Процитовано 2011-08-18. 
  16. Nakrani, Sachin (12 February 2012). «Wolverhampton Wanderers 1–5 West Bromwich Albion». The Guardian (London). 
  17. «West Brom striker Peter Odemwingie signs for Cardiff City». BBC Sport. Процитовано 28 January 2014. 
  18. «Peter Odemwingie set for Stoke with Kenwyne Jones joining Cardiff». BBC Sport. Процитовано 28 January 2014. 
  19. «Stoke City: Peter Odemwingie-Kenwyne Jones switch confirmed». Stoke Sentinel. Процитовано 28 January 2014. 
  20. «Peter Odemwingie joins Stoke as Kenwyne Jones signs for Cardiff». BBC Sport. Процитовано 28 January 2014. 
  21. «Games played by Peter Odemwingie in 2001/2002». Soccerbase. Процитовано 25 May 2011. 
  22. Mungazi, Farayi (7 February 2006). «Ivory Coast 1–0 Nigeria». BBC Sport. 
  23. Олимпиада 2008 — Питер Осазе Одемвингие — Чемпионат.ру
  24. «African Cup of Nations Team Profile: Nigeria». Goal.com. 4 January 2010. 
  25. «Africa Cup of Nations as it happened». BBC Sport. 28 January 2010. Процитовано 25 May 2011. 
  26. «Nigeria». ESPNFC. Процитовано 20 December 2012. 
  27. Self, Janine (24 December 2012). «Baggies bonus as Odemwingie blasts Nigeria chiefs on Twitter (so, he'll definitely miss the African Cup of Nations now...)». London: MailOnline. 
  28. Футболист Питер Одемвингие завершил выступление за сборную Нигерии
  29. «Nigeria World Cup squad: Peter Odemwingie returns from exile». The Guardian. 12 May 2014. Процитовано 14 May 2014. 
  30. Питер Одемвингие. Возвращение блудного сына

Посилання[ред.ред. код]