Пітер Свон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пітер Свон
Особисті дані
Народження 8 жовтня 1936(1936-10-08)
  Шеффілд, Велика Британія
Смерть 20 січня 2021(2021-01-20) (84 роки)
  Честерфілд, Честерфілд[d], Дербішир[d], Дербішир, Східний Мідленд, Англія, Велика Британія
Громадянство  Англія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1955–1964 Англія «Шеффілд Венсдей» 260 (0)
1972–1973 Англія «Шеффілд Венсдей» 15 (0)
1973–1974 Англія «Бері» 35 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1960–1962 Англія Англія 19 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1974–1976 Англія «Матлок Таун»
1976–1977 Англія «Ворксоп Таун»
1977–1978 Англія «Бакстон»
1980–1981 Англія «Матлок Таун»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Пітер Свон (англ. Peter Swan; 8 жовтня 1936, Шеффілд — 20 січня 2021) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Довгі роки Свон грав за «Шеффілд Венсдей» з рідного міста, а також з 1960 по 1962 рік захищав кольори національної збірної Англії. Учасник чемпіонату світу 1962 року. У 1964 році отримав довічну дискваліфікацію від Футбольної асоціації Англії через скандал зі ставками, зняту лише в 1972 році.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Свон народився в 1936 році в Вест-Йоркширі, в Саут-Елмсоллі[en], і був одним з семи дітей в сім'ї гірників[1]. Незабаром після його народження сім'я переїхала в Армторп[en], недалеко від Донкастера[1], де Пітер почав грати у футбол в середній сучасній школі Армторпа[2]. Спочатку його використовували на правому фланзі атаки, проте незабаром він перекваліфікувався на позицію центрального захисника[3]. У 1952 році приєднався до молодіжної команди «Шеффілд Венсдей». У той же час Свон працював у вугільній шахті Армторпа[4]. Тільки після підписання першого професійного контракту в листопаді 1953 року він зосередився на кар'єрі футболіста[5].

«Шеффілд Венсдей»[ред. | ред. код]

У віці 18 років призваний на військову службу і провів там два роки у складі Королівського корпусу зв'язку як інструктор з фізичного виховання[6]. Незважаючи на це, Пітеру дозволили продовжувати виступи за «Шеффілд Венсдей»[6]. Свон дебютував у другому дивізіоні 5 листопада 1955 року в матчі проти «Барнслі» (3:0), проте деякий час йому довелося очікувати прорив у своїй кар'єрі, оскільки в перших трьох сезонах його зазвичай використовували тільки тоді, коли Дон Макевой[en] не міг грати[6]. З кінця лютого 1958 року тренер Ерік Тейлор[en][7], а в наступному сезоні 1958/59 і його наступник Гаррі Каттерік[8] стали випускати Свона в стартовому складі, а молодий захисник перетворився на ключового гравця клубу. Після виходу клубу у Вищий дивізіон в 1959 році він відіграв всі матчі чемпіонату в сезоні 1959/60 і, таким чином, в значній мірі посприяв завоюванню п'ятого місця[9]. У наступному сезоні Свон посів друге місце з «совами», поступившись перемогу в турнірі клубу «Тоттенгем Готспур»[10].

Скандал зі ставками[ред. | ред. код]

Свон був одним з головних героїв відомого скандалу зі ставками в Англії[en] на початку 1960-х років[11][12][13]. Разом з Тоні Кеєм[en] і Девідом Лейном[en], двома іншими гравцями «Шеффілд Венсдей», він брав участь в угоді, яка передбачала поразку їх власної команди в матчі проти «Іпсвіч Таун» 1 грудня 1962 року, в результаті «Іпсвіч» виграв з рахунком 2:0. В інтерв'ю The Times у 2006 році Свон заявив: «ми програли ту гру з „Іпсвічем“ по ділу, вони були сильнішими за нас, але я досі не впевнений, що б я робив, якби „ Шеффілд“ раптом почав вигравати. Може бути, заробив би для суперника пенальті або постарався б забити автогол. Хто знає?»[13]. У 1964 році Джиммі Голд[en], який був ініціатором змови, за винагороду в 7000 фунтів поділився інформацією про матч з газетою The People і розкрив імена всіх учасників угоди[14][13]. Після цієї публікації почався судовий процес над усіма учасниками змови, як докази використали звукозаписи, що ясно показували винуватість Свона[13]. Обвинувальний вирок ухвалено 26 січня 1965 року, і на додаток до чотиримісячного тюремного ув'язнення вирок передбачав довічну заборону щодо професійного футболу[13]. Вважається, що в іншому випадку Свон міг би увійти до складу збірної Англії на переможний для неї чемпіонат світу 1966 року[15]. За словами Пітера, одного разу тренер збірної Англії Альф Ремзі сказав йому, що той «може не переживати, оскільки знаходиться у верхній частині списку»[16].

У пошуках нової роботи Свон спочатку працював продавцем автомобілів, а потім трактирником в Шеффілді і Честерфілді[15]. У 1972 році футбольна асоціація Англії помилувала його і зняла заборону в цілому через вісім років[10].

Повернення в футбол[ред. | ред. код]

Перед початком сезону 1972/73 років Свон знову приєднався до «Шеффілд Венсдей» і повернувся у футбол у матчі першого туру проти «Фулгема» (3:0)[10]. До цього моменту клуб знову став грати в другому дивізіоні. Серія з невдалих матчів і важка адаптація до зміненої за час дискваліфікації швидкості гри[17] призвели до того, що захисник втратив місце в стартовому складі, а його виступ 11 листопада 1972 року в матчі проти «Оксфорд Юнайтед» (0:1) виявився останнім[18]. Тренер Дерек Дулі[en] пропонував Свону підписати ще один контракт на сезон 1973/74, але за умови, що той буде грати в резервній команді і тренувати молодих гравців[17]. Замість цього футболіст перейшов в клуб четвертого дивізіону «Бері» після того, як перехід в «Честерфілд» зірвався[19]. Свон забив гол у своєму дебютному матчі за нову команду проти «Торкі Юнайтед» всього через три хвилини, хоча до цього жодного разу не відзначався забитими м'ячами в чемпіонаті[20]. Пітер був капітаном команди в сезоні 1973/74 і взяв участь у просуванні клубу в Третій дивізіон[21]. Після року у складі «Бері» він завершив кар'єру, відхиливши пропозицію про підписання нового контракту з умовою щомісячного продовження[21].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Швидкий розвиток Свона призвів до того, що він став викликатися в збірні Англії: після трьох виступів за збірну до 23 років[22], з травня 1960 року він регулярно викликався до національної збірної Англії. 11 травня 1960 року футболіст провів свій перший матч за збірну проти Югославії (3:3)[23], а востаннє вийшов на поле два роки по тому проти Швейцарії (3:1) 9 травня 1962 року[23], відігравши за цей час в цілому 19 матчів за збірну[23].

Також у травні 1962 року увійшов до заявки англійської збірної на чемпіонат світу 1962 року у Чилі, але в той час захворів тонзилітом[24][15]. Незважаючи на те, що Свон вчасно відновився від хвороби і відправився з командою в Чилі, в Південній Америці він заразився дизентерією, пропустивши весь турнір[15], а основними центральними захисниками були Моріс Норман і Боббі Мур.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Тренерський шлях Свона Розпочався влітку 1974 року в аматорському клубі «Матлок Таун»[en], де він був граючим треном[25]. Пітер відразу зумів вивести команду в основний раунд Кубка Англії, всього вдруге в історії клубу[26]. Крім того, його підопічні вперше виграли Трофей Футбольної Асоціації і у фіналі обіграли фаворита[27], клуб «Скарборо» з рахунком 4:0[28].

Після закінчення другого сезону він покинув клуб з метою зайняти пост головного тренера в більш амбітній команді[29]. Однак це бажання не збулося, і замість цього він очолював клуби нижчих дивізіонів «Ворксоп Таун»[29] і «Бакстон»[en][30].

У 1980 році Свон повернувся в «Матлок Таун», проте через невдалі результати покинув команду в грудні 1981 року, завершивши свою тренерську кар'єру[31].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Англія Англія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
11-5-1960 Лондон Англія Англія 3 – 3 Югославія Югославія товариський матч -
15-5-1960 Мадрид Іспанія Іспанія 3 – 0 Англія Англія товариський матч -
22-5-1960 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 0 Англія Англія товариський матч -
8-10-1960 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 2 – 5 Англія Англія Домашній чемпіонат -
19-10-1960 Люксембург Люксембург Люксембург 0 – 9 Англія Англія Відбір до ЧС 1962 -
26-10-1960 Лондон Англія Англія 4 – 2 Іспанія Іспанія товариський матч -
23-11-1960 Лондон Англія Англія 5 – 1 Уельс Уельс Домашній чемпіонат -
15-4-1961 Лондон Англія Англія 9 – 3 Шотландія Шотландія Домашній чемпіонат -
10-5-1961 Лондон Англія Англія 8 – 0 Мексика Мексика товариський матч -
21-5-1961 Оейраш Португалія Португалія 1 – 1 Англія Англія Відбір до ЧС 1962 -
24-5-1961 Рим Італія Італія 2 – 3 Англія Англія товариський матч -
27-5-1961 Відень Австрія Австрія 3 – 1 Англія Англія товариський матч -
28-9-1961 Лондон Англія Англія 4 – 1 Люксембург Люксембург Відбір до ЧС 1962 -
14-10-1961 Кардіфф Уельс Уельс 1 – 1 Англія Англія Домашній чемпіонат -
25-10-1961 Лондон Англія Англія 2 – 0 Португалія Португалія Відбір до ЧС 1962 -
22-11-1961 Лондон Англія Англія 1 – 1 Північна Ірландія Північна Ірландія Домашній чемпіонат -
4-4-1962 Лондон Англія Англія 3 – 1 Австрія Австрія товариський матч -
14-4-1962 Глазго Шотландія Шотландія 2 – 0 Англія Англія Домашній чемпіонат -
9-5-1962 Лондон Англія Англія 3 – 1 Швейцарія Швейцарія товариський матч -
Усього Матчів 19 Голів 0

Особисте життя[ред. | ред. код]

Свон є батьком п'ятьох синів[32]: Гері працював шеф-кухарем і помер в 1998 році від раку шлунка у віці 39 років[33][15], Лі страждає від м'язової дистрофії[34], а Карл був професійним футболістом, виступав під керівництвом батька, а також за «Донкастер Роверс» та «Рочдейл»[35].

Після завершення тренерської кар'єри Пітер довгий час керував рестораном в Честерфілді[36]. У 2006 році опублікував свою біографію Setting The Record Straight, написану у співпраці з Ніком Джонсоном[15]. З середини 2000-х років страждає від хвороби Альцгеймера[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 27)
  2. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 34)
  3. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 37)
  4. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 43)
  5. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 45)
  6. ↑ а б в (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 49)
  7. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 61)
  8. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 63)
  9. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 73)
  10. ↑ а б в SWFC Legends. Офіційний сайт ФК «Шеффілд Венсдей» (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2006. Процитовано 16 серпня 2020.
  11. ↑ Sixties scandal that shocked the game. theindependent (англ.). 17 березня 1995. Процитовано 16 серпня 2020.
  12. ↑ Ніл Фисслер (1 грудня 2013). Match fixers shames the beautiful game. The Express (англ.). Процитовано 16 серпня 2020.
  13. ↑ а б в г д Рік Бродбент. Swan still reduced to tears by the fix that came unstuck (англ.). Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 16 серпня 2020.
  14. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 135)
  15. ↑ а б в г д е ж Peter Swan talks about the game's most notorious corruption scandal. Evening Standard (англ.). 29 жовтня 2006. Процитовано 16 серпня 2020.
  16. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 96)
  17. ↑ а б (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 168)
  18. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 167)
  19. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 169)
  20. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 171)
  21. ↑ а б (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 177)
  22. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 81)
  23. ↑ а б в Peter Swan Football Player Statistics. eu-football.info (англ.). Процитовано 16 серпня 2020.
  24. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 95)
  25. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 178)
  26. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 183)
  27. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 185)
  28. ↑ Matlock Town's finest hour, 45 years on. Офіційний сайт ФК «Матлок Таун» (англ.). 26 квітня 2020. Процитовано 16 серпня 2020.
  29. ↑ а б (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 188)
  30. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 190)
  31. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 191)
  32. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 199)
  33. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 203)
  34. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 198)
  35. ↑ Профіль Карла Свона. Офіційний сайт ФК «Грент Таун» (англ.). Архів оригіналу за 12 березня 2007. Процитовано 16 серпня 2020.
  36. ↑ (Peter Swan with Nick Johnson, 2006, с. 215)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Peter Swan with Nick Johnson. Peter Swan: Setting the Record Straight. — Tempus, 2006. — 242 с. — ISBN 0-7524-4022-5.
  • John Brodie, Jason Dickinson. Sheffield Wednesday – The Complete Record. — DB Publishing, 2011. — 221–222 с. — ISBN 978-1-85983-973-7.
  • Hayes, Dean. England! England! The Complete Who's Who of Players since 1946. — Sutton Publishing, 2004. — 136–137 с. — ISBN 0-7509-3234-1.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Спрінгетт (в) • 2 Армфілд • 3 Вілсон • 4 Робсон • 5 Свон • 6 Флаверс • 7 Коннеллі • 8 Грівз • 9 Гітченс • 10 Гейнс • 11 Чарлтон • 12 Годжкінсон (в) • 13 Ківан • 14 Андерсон • 15 Норман • 16 Мур • 17 Дуглас • 18 Гант • 19 Пікок • 20 Істгем • 21 Гоу • 22 Бенкс (в) • Тренер: Волтер Вінтерботтом
Англія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Свон&oldid=41432882