Решко Стефан Михайлович
| Стефан Решко | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Стефан Михайлович Решко | |
| Дата народження | 24 березня 1947 (66 років) | |
| Місце народження | Ключарки, Закарпатська область, |
|
| Позиція | захисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1965–1966 1967—1968 1968—1970 1971—1978 |
Усього: |
38 (0) 48 (0) 72 (0) 199 (1) 357 (1) |
| Національна збірна** | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1971–1976 1975—1976 |
7 (0) 15 (0) |
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби |
||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну |
||
Сте́фан Миха́йлович Ре́шко (* 24 березня 1947, Ключарки, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР) — радянський та український футболіст. Гравець збірної СРСР. Заслужений майстер спорту СРСР (1975).
Зміст |
Біографія [ред.]
Під час навчання в художньо-ремісничому ПТУ серйозно захопився футболом. Після училища працював за фахом червонодеревщиком на фанерно-мебльовому комбінаті. В 1965 році дебютував у «Верховині» з Ужгорода. В 1966 році, не бажаючи проходити військову службу в львівському СКА, перейшов до вінницького «Локомотива». В 1968–1970 роках грав за «Чорноморець» з Одеси, в кінці 1970 року перейшов до київського «Динамо», де виступав до завершення кар'єри. З київським клубом став 4-разовим чемпіоном СРСР, володарем Кубка Кубків та Суперкубка Європи 1975 року.
В 1971 році зіграв три матчі у складі олімпійської збірної СРСР, в 1975–1976 роках — 15 матчів за головну збірну.
Після завершення футбольної карєри в 1979 році закінчив Вищу школу МВС, потім працював в Академії МВС, отримав звання полковника міліції. Зараз — начальник кафедри, доцент національної академії внутрішніх справ України, голова комітету з питань проведення змагань і справедливої гри, контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу України. До 110-річчя українського футболу нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Баптист.[1] Старший брат Володимир — також колишній футболіст. Перша дружина померла в 1988 році від раку. За п'ять років одружився вдруге. Дружина — Лариса, троє дітей: дочка, двоє синів — Стефан (грав у юнацькій команді київського «Динамо») і Євген.
Досягнення [ред.]
- Чемпіон СРСР (4): 1971, 1974, 1975, 1977.
- Володар Кубка СРСР (2): 1974, 1978.
- Володар Кубка володарів Кубків УЄФА: 1975.
- Володар Суперкубка УЄФА: 1975.
- Бронзовий призер Олімпійських ігор 1976.
Виноски [ред.]
Посилання [ред.]
- Статистика на сайті Клубу любителів історії та статистики футболу (рос.)
- «Стефан Решко: Лобановський ніколи не змінював своїх принципів» (рос.)
|
|
|||||||
- Народились 24 березня
- Народились 1947
- Радянські футболісти
- Гравці збірної СРСР з футболу
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 1976
- Українські бронзові олімпійські медалісти
- Кавалери ордена «За заслуги»
- Футболісти «Говерли»
- Футболісти «Ниви» (Вінниця)
- Футболісти «Чорноморця» (Одеса)
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Уродженці Мукачівського району

