Решко Стефан Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Стефан Решко
Особові дані
Повне ім'я Стефан Михайлович Решко
Дата народження 24 березня 1947(1947-03-24) (67 років)
Місце народження Ключарки, Закарпатська область, СРСР СРСР
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1965–1966
1967—1968
1968—1970
1971—1978
СРСР «Верховина»
СРСР «Локомотив» Вінниця
СРСР «Чорноморець» Одеса
СРСР «Динамо» Київ
Усього:
38 (0)
48 (0)
72 (0)
199 (1)
357 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1971–1976
1975—1976
СРСР СРСР (олімп.)
СРСР СРСР
7 (0)
15 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 6 березня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 6 березня 2011.

Сте́фан Миха́йлович Ре́шко (* 24 березня 1947, Ключарки, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР) — радянський та український футболіст. Гравець збірної СРСР. Заслужений майстер спорту СРСР (1975).

Біографія[ред.ред. код]

Під час навчання в художньо-ремісничому ПТУ серйозно захопився футболом. Після училища працював за фахом червонодеревщиком на фанерно-мебльовому комбінаті. В 1965 році дебютував у «Верховині» з Ужгорода. В 1966 році, не бажаючи проходити військову службу в львівському СКА, перейшов до вінницького «Локомотива». В 1968–1970 роках грав за «Чорноморець» з Одеси, в кінці 1970 року перейшов до київського «Динамо», де виступав до завершення кар'єри. З київським клубом став 4-разовим чемпіоном СРСР, володарем Кубка Кубків та Суперкубка Європи 1975 року.

В 1971 році зіграв три матчі у складі олімпійської збірної СРСР, в 1975–1976 роках — 15 матчів за головну збірну.

Після завершення футбольної карєри в 1979 році закінчив Вищу школу МВС, потім працював в Академії МВС, отримав звання полковника міліції. Зараз — начальник кафедри, доцент національної академії внутрішніх справ України, голова комітету з питань проведення змагань і справедливої гри, контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу України. До 110-річчя українського футболу нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Баптист.[1] Старший брат Володимир — також колишній футболіст. Перша дружина померла в 1988 році від раку. За п'ять років одружився вдруге. Дружина — Лариса, троє дітей: дочка, двоє синів — Стефан (грав у юнацькій команді київського «Динамо») і Євген.

Досягнення[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]