Розенцвайг Ірина Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розенцвайг Ірина Євгенівна
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Ізраїль Ізраїль
Народження 10 серпня 1946(1946-08-10) (77 років)
Потсдам, Радянська зона окупації Німеччини
Титул кандидат в майстри спорту

Ірина Євгенівна Розенцвайг (нар. 10 серпня 1946(19460810), Потсдам) — радянська, українська шахістка. Чотириразова призерка чемпіонатів України із шахів серед жінок.

Біографія[ред. | ред. код]

Грати у шахи Ірину Розенцвайг навчив батько коли їй було 9 років. З січня 1958 року почала займатися в шаховому гуртку Львівського палацу піонерів. Її першим тренером був Р. Я. Горенштейн.

Ірина Розенцвайг була першою ученицею тренера Віктора Карта.

У грудні 1961 року на командному чемпіонаті УРСР, що проходив у Запоріжжі, Ірина Розенцвайг набрала 8 очок з 8 можливих на шахівниці серед дівчат.[1] У 1962 році стала чемпіонкою СРСР серед школярок (6½ з 9). Срібний призер чемпіонату СРСР серед студентів та робочої молоді (Москва, 1964). У складі збірної УРСР виступала на першій шахівниці на Всесоюзних спартакіадах школярів в Баку (1961, 2-ге місце) і в Волгограді (1963, 1-ше місце).

Неодноразова чемпіонка Львова та Львівської області.

Багаторазова учасниця та призерка фінальних турнірів чемпіонатів України, зокрема: поділ 2-3 місць (1966), 3-тє місце (1965, 1968, 1970).

Учасниця фінального турніру чемпіонату СРСР 1967 року (17-25 місце). Багаторазова учасниця півфінальних турнірів чемпіонату СРСР в період з 1962 по 1977 роки.

Чемпіонка України в особистому і командному заліку у складі збірної Львівської області та ДСТ «Авангард». У складі ДСТ «Авангард» брала участь у двох кубках СРСР серед спортивних товариств у 1964 (2-ге місце на шахівниці серед дівчат)[2] та 1966 роках, переможниця 6-ї спартакіади УРСР (Одеса, 1975) разом з Бєлявським, Романишиним, Михальчишиним, Грохотовим, Косиковим, Семеновою та Гасюнас.[3]

Кілька разів виконувала норму майстра спорту СРСР (вперше у 1967 році), але з різних причин звання присвоєно не було.

Працювала старшим тренером в ДЮСШ № 2 м. Львова. Серед її учнів — міжнародні гросмейстри Михайло Казаков і Зоя Лельчук.

З 1949 по 1993 рік проживала у Львові. Закінчила історичний факультет Львівського університету. З 13 грудня 1993 року проживає в Ізраїлі.

Турнірні результати[ред. | ред. код]

Чемпіонати України[ред. | ред. код]

Рік Місце
проведення
Турнір Результат + = Місце
1961 Київ 21-й чемпіонат України 5½ з 17 3 9 5 16
1962 Київ 22-й чемпіонат України 5½ з 17 5 — 7
1963 Київ 23-й чемпіонат України 8½ з 15 6 — 7
1965 Севастополь 25-й чемпіонат України з 15 Bronze
1966 Харків 26-й чемпіонат України 9 з 13 Silver — 3
1968 Трускавець 28-й чемпіонат України 9 з 14 Bronze
1969 Чернівці 29-й чемпіонат України з 14 9[4]
1970 Харків 30-й чемпіонат України 7½ з 12 5 2 5 Bronze
1971 Львів 31-й чемпіонат України ? з ? ?
1972 Одеса 32-й чемпіонат України 7 з 12 6
1973 Львів 33-й чемпіонат України 7 з 11 6 — 10
1974 Одеса 34-й чемпіонат України 7 з 11 6
1975 Львів 35-й чемпіонат України 5 з 7 4
1976 Одеса 36-й чемпіонат України 5 з 8 5 — 8
1978 Харків 38-й чемпіонат України 5 з 11 22 — 26

Інші турніри (чемпіонати СРСР, спортивних товариств та профсоюзів)[ред. | ред. код]

Рік Місце
проведення
Турнір Результат + = Місце
1965 Дніпропетровськ півфінал 25-го чемпіонату СРСР[5] 6½ з 14 10 — 11
1966 Севастополь півфінал 26-го чемпіонату СРСР[6] 5½ з 13 11
1967 Сочі 27-й чемпіонат СРСР (фінальний турнір) 7½ з 13 17- 25
Таллінн півфінал 4-ї першості ДСТ профсоюзів 4½ з 13 11
1971 Владимир півфінал 31-го чемпіонату СРСР 6½ з 13 8
Орел 5-та першість ДСТ профсоюзів[7][8] 9 з 15 7 4 4 5 — 6
1973 Бєльці півфінал 33-го чемпіонату СРСР[9] 8 з 12 5 1 6 5
1975 Одеса 6-та спартакіада України серед спортивних товариств 4½ з 8 1 [10]
1977 Даугавпілс півфінал 37-го чемпіонату СРСР[11] 8 з 15 5 4 6 6 — 7

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Шахматы за 1961 год» стор.212, 214
  2. 4th Soviet Team Chess Cup: Moscow 1964
  3. «Шахівниця» № 7, 1975 року
  4. Зі спогадів І.Розенцвайг
  5. «Шахматы в СССР» № 12/1965, стор.3 (рос.)
  6. «Шахматы в СССР» № 12/1966, стор.12-14 (рос.)
  7. «64» — щотижневий додаток до газети «Советский спорт» № 17 23-29 квітня 1971 року (рос.)
  8. «Шахматы» (Рига), № 13/1971 стор.14 (рос.)
  9. «64» — щотижневий додаток до газети «Советский спорт» № 29, 20-26 липня 1973 року (рос.)
  10. 1-ше командне місце у складі ДСТ «Авангард»
  11. «64» — щотижневий додаток до газети «Советский спорт» № 36, 1977 року (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]