Ромашка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ромашка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Matricaria recutita
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Кілька сотень видів
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Ромашка (Matricaria L.), рід однорічних дуже розгалужених рослин з сильним ароматичним запахом з родини кошичкоцвітих. На Україні — 4 види, поширені як бур'яни на відкритих місцях. Серед них: Р. обідрана або лікарська (M. recutita L. = M. chamomilla L.), нерідко культивована як лікарська рослина, зокрема у Криму і на Херсонщині. Має до 0,85 % запашної ефірної олії, антимисову кислоту, глікозиди та ін. У медицині вживають її суцвіття як зовн. антисептичний зв'язуючий засіб для полоскання, примочок, ванн, настоянку Р. використовують як потогінне, чай — при спазмах кишок, метеоризмі, розвільненні; Р. запашна або без'язичкова [(M. matricarioides (Less.) Porter ex Britton] = M. discoidea DC.). Допускається для використання замість Р. лікарської; Р. незапашна (M. inodora L.).
- Ромашкою називають також деякі ін. види рослини: триреберник непахучий, маруну цинерарієлисту або далматську Р. та ін.
Рослину в Україні здавна називали ромен. Назва «ромашка» з'явилася в 20-му столітті під впливом російської мови.
[ред.] Галерея
 |
 |
 |
 Ромашки. Північ України. |
 |
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
РОМАШКА ЛІКАРСЬКА (камiлка, камiлiя, комілка, комілотея, роман дробний, роман-зілля, романець, романичка, романиця, романок, ромашка аптечна, ромнянок, руменка, румено, рум'яник, рум'янка) Chamomilla recutita (Matricaria chamomilla)
Однорiчна рослина родини айстрових. Стебло пряме, цилiндричне, голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Листки черговi, голi, сидячi, перисторозсiченi. Квiтки язичковi, маточковi, бiлi, серединні - двостатеві, трубчасті, жовті, п'ятилопатеві зверху . Цвiте у травнi - серпнi. Плід - сiм'янка. Росте як бур'ян на полях i городах, в садах, на пустирях. Для виготовлення лiкарських форм використовують висушенi квiтковi кошики. Збирають кошики пiд час цвiтiння. Квiтки ромашки мiстять ефiрнi олiї (хамазулен), органiчнi кислоти, кумарини, мiнеральнi солi, глiкозиди, вiтамiни. Ромашка лiкарська жовчогінна, збуджує апетит, знiмає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє болетамувальнi, заспокiйливi властивостi. Застосовують препарати ромашки при гастритах, гепатитах, холециститах, колiтах, циститах, пiдвищенiй кислотностi шлункового соку, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, злоякiсних пухлинах, зобі, для обробки гнiйних ран i виразок, примочок при кон'юнктивiтах, дерматитi, опiках (для запобiгання утворення пухирцiв), для спринцювань при кольпiтi. Настiй суцвiть ромашки на олiї використовують для натирання при ревматизмi та подагрi. Внутрiшньо - настiй суцвiть (4 ст ложки суцвiть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день пiсля їди. Зовнiшньо - компреси, примочки, обмивання, полоскання (настiй суцвiть, 1:10). Ромашкова олiя: (4 ст ложки суцвiть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олiї нагрiвають до кипiння i настоюють 10 днiв, опiсля процiджують. Застосовують при опiках, дерматитах. Ромашкову мазь (дрiбно помелене суцвiття розтирають з бiлим вазелiном або внутрішнім свинячим жиром (1:5) використовують для попередження утворення пухирцiв при опiках.
