Ромашка лікарська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ромашка лікарська
Matricaria recutita
Matricaria recutita
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Ромашка (Matricaria)
Вид: Ромашка лікарська
Біноміальна назва
Matricaria recutita
L.
Синоніми
Chamomilla chamomilla (L.) Rydb.

Chamomilla recutita (L.) Rauschert
Matricaria chamomilla L.
Matricaria suaveolens L.

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Matricaria recutita
ITIS logo.jpg ITIS: 38079
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 127986
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Matricaria recutita

Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svgРома́шка лі́карська (Matricaria recutita, або Matricaria chamomilla, або Chamomilla recutita[1]) — однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом родини Айстрових. Латинська назва роду утворена від грецького слова, що означає мати (очевидно, пов'язана з лікувальними властивостями саме цієї рослини).

Інші назви[ред.ред. код]

Камілка, калямаш комілка, комілотея, роман дробний, роман-зілля, романець, романичка, романиця, романок, ромашка аптечна, ромнянок, руменка, румено, рум'яник, рум'янка.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Стебло пряме, циліндричне, голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Листки чергові, голі, сидячі, перисторозсічені.

Квітки язичкові, маточкові, білі, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті, п'ятилопатеві зверху. Квітки ромашки лікарської зранку займають майже вертикальне положення щодо трубчастих у кошику, до 16-ої години вони переходять у горизонтальне положення, а потім починають опускатися донизу і на 19-у годину притискуються до квітконоса. Цвіте у травні-серпні. Плід — сім'янка.

Поширення[ред.ред. код]

Росте як бур'ян на полях і городах, в садах, на пустирях, забур'янених місцях, уздовж доріг, на супіщаних і піщаних ґрунтах по всій Україні, але переважно на півдні.

Культивується на плантаціях лікарських рослин.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Суцвіття ромашки аптечної містять 0,2-0,8% ефірного масла (основними діючими речовинами його є сесквітерпенові лактони - хамазулін і його попередник рохамазулін); сесквітерпенові вуглеводи (фармазен і кадинін); сесквітерпенові спирти (бізаболол, бізабололоксид, кетоспирт); каприлову кислоту. Крім цього, в суцвіттях наявні сесквітерпенові лектони матрицин і матрикарин, флавоноїди, кумарини, ситостерин, холін, гіркі речовини, полісахариди, каротин, аскорбінова кислота, ізовалер'янова і інші органічні кислоти.

Практичне використання[ред.ред. код]

Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини зумовлюються наявністю в ній ефірної олії (хамазулен), органічні кислоти, кумарини, мінеральні солі, глікозиди, вітаміни.

Chamomile@original size.jpg

Ромашка лікарська жовчогінна, збуджує апетит, знімає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє болетамувальні, заспокійливі властивості. Застосовують ромашки при гастритах, гепатитах, холециститах, колітах, циститах, підвищеній кислотності шлункового соку, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісних пухлинах, зобі, для обробки гнійних ран і виразок, примочок при кон'юнктивітах, дерматиті, опіках (для запобігання утворення пухирців), для спринцювань при кольпіті. Настій суцвіть ромашки на олії використовують для натирання при ревматизмі та подагрі.

Внутрішньо — настій суцвіть (2 ст ложки суцвіть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день до їжі.

Зовнішньо — компреси, примочки, обмивання, полоскання (настій суцвіть, 1:10). Ромашкова олія: (4 ст ложки суцвіть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олії нагрівають до кипіння і настоюють 10 днів, опісля проціджують. Застосовують при опіках, дерматитах. Ромашкову мазь (дрібно помелене суцвіття розтирають з білим вазеліном або внутрішнім свинячим жиром (1:5) використовують для попередження утворення пухирців при опіках.

Крім медицини, використовується у парфюмерному. порцеляновому виробництвах тощо. На пасовищах поїдається тваринами, але надає молоку неприємного запаху.

У посівах — надокучливий бур'ян. Уведено в культуру.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Морозюк С. С., Протопопова В. В. Альбом з ботаніки. «Радянська школа», Київ, 1979 (IV кв.)

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7