Самшит
| Самшит | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самшит вічнозелений на остріві Корсика
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
Самши́т (Buxus, народні назви — бушпан, букшпан) — рід рослин родини самшитових (Buxales). Самшит в природі зустрічається в Південній та Західній Європі, Східній, Південній та Західній Азії, Африці, на Мадагаскарі, півночі Південної Америки, в Центральній Америці, Мексиці. Більшість видів тропічні або субтропічні, лише деякі європейські та азіатські види стійки до морозів.
Це вічнозелені кущі й деревця, що повільно ростуть і виростають до висоти 2-12 м (зрідка 15 м). Наукова родова назва роду походить від грец. buxe — щільний — і вказує на виняткову щільність й твердість деревини.
Зміст |
Поширення й екологія [ред.]
Виділяють три значних ареали:
- африканський — у лісах і лісостепах на південь від екваторіальної Африки та на Мадагаскарі,
- центрально-американський — у тропіках і субтропіках на південь від північної частини Мексики та на Кубі (25 ендемічних видів); американські види — найбільш крупнолисті рослини роду, часто досягають розміру дерев середньої величини (до 20 м),
- євро-азійський — від Британських островів через Південну Європу, Малу та Передню Азію, Китай до Японії та Суматри.
Ареал самшитів постійно скорочується внаслідок вирубувань.
Самшити досить невибагливі рослини: вони ростуть на кам'янистих завалах, на узліссях лісів, у чагарникових хащах і темних листяних лісах. Дуже тіньовитривалі, але й теплолюбні. В природі живуть на слабокислих ґрунтах. Можуть підмерзати, особливо верхні нові паростки. Тому їх підстригають навесні. З Самшита створюють живу загородь, садячи рослини одна від одної на відстані 15-25 см. Іноді садять в шахматному порядку, таким чином щільність загороді буде досить густа. Однак, через повільний ріст годяться для малих живих загородей або топіарних форм невеликих розмірів.
Ботанічний опис [ред.]
Листя — супротивне, від еліптичних до майже круглястих, цілокрайні, шкірясті.
Квіти — дрібні, однополі, в пазухових суцвіттях, ароматні.
Плоди — тригніздова коробочка, яка при достиганні розтріскується та розкидає чорне блискуче насіння.
Значення та застосування [ред.]
Самшит — одна з найдавніших декоративних рослин, яку використовують для озеленення та в декоративному садівництві. Цінують за густу красиву крону, блискуче листя та здатність добре переносити стрижку, що дає створювати з них живоплоти та бордюри, а також вигадливі фігури, що довго зберігають форму.
Католики в країнах Західної Європи прикрашають гілками самшиту свої помешкання на вербну неділю.
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
Див. також [ред.]
- 8852 Буксус — астероїд, названий на честь рослин[1].
Примітки [ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Самшит |
