Жанна Моро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жанна Моро
Jeanne Moreau
Фото
Жанна Моро на фестивалі у Сан-Себастьяні, 2006 рік
Дата народження: 23 січня 1928(1928-01-23) (86 років)
Місце народження: Париж, Франція
Професія: актриса, співачка, режисер
IMDb: ID 0603402
http://www.jeannemoreau.com/

Жанна Моро (фр. Jeanne Moreau, * 23 січня 1928 у Парижі, Франція) - французька актриса, співачка, режисер, найбільше визнання отримала зі ролі у стрічках режисерів нової хвилі. За словами авторитетного кінокритика Жінетти Венсандо в той час як Бріжит Бардо символізує чуттєвість, Катрін Денев - елегантність, Жанна Моро втілила ідеал інтелектуальної жіночності[1]. Орсон Уеллс називав її кращою актрисою сучасності[2].

Ранні роки[ред.ред. код]

Моро народилась у Парижі в родині Катрін Баклі, танцівниці, що виступала у Фолі-Бержер, та ресторатора Анатоля-Дезіре Моро. Батько був французом, а мати - англійкою, яка у шлюбі змінила протестантство на католицизм. Згадуючи своє дитинство, актриса з особливим теплом говорила про канікули, які родина проводила у селища Мазірі. Ця пора закінчилася із початком війни, родині довелось розділитись, Жанна із матір'ю переїхала до Парижу. Вона рано втратила інтерес до навчання, і у 16 років, подивившись п'єсу Жана Ануйа "Антігона" вирішила стати актрисою. Вона вступила до Паризької консерваторії. В цей час батьки остаточно розійшлися, і мати, разом із молодшою сестрою Жанни Мішель повернулась до Англії.

Кар'єра[ред.ред. код]

Акторка[ред.ред. код]

Театральний дебют Жанни Моро відбувся у 1947 році на Авіньйонському фестивалі а кілька місяців потому була зарахована до трупи Комеді Франсез і стала наймолодшою актрисою за історію театру[3]. Дебютувала у постановці Тургенєвської п'єси «Місяць у селі» і з часом, у свої двадцять, стала однією із ведучих актрис трупи. Попри свій успіх, жорсткі та консервативні рамки театру обтяжували Жанну і починаючи із 1949 року вона починає паралельно зніматись у кіно. Через свою немодельну зовнішність тривали час Моро вважалась режисерами безперспективною і знімалась переважно у малобюджетних трилерах.

З Жюльєтт Бінош у 2009

Все змінилося у 1957 році із виходом фільмів Луї Маля «Ліфт на ешафот» та «Коханці», причому останній збурив багато суперечок через відверті сцени. Після виходу цих фільмів її почали називати новою Бардо і вона стає однією з найуспішніших актрис шестидесятих. Режисери Нової хвилі відкрили у ній свою героїню - сучасну жінку.

Під час Канського кінофестивалю 1958 року познайомилася із Франсуа Трюффо, який запросив її до участі у кінострічці «Жюль та Джим» (1962), роль в якій вона вважає найвдалішою з свою кар'єру.

Моро працює із найкращими режисерами свого часу - з Мікелянджело Антоніоні над стрічкою «Ніч» (1961), Луїсом Бунюелем над «Щоденниками покоївки» (1964).

З середини 70х років жила у Голлівуді і готувала з письменницею Генріеттою Елінек свою другу режисерську роботу - фільм «Дівчина-підліток»

Співачка, режисер, письменниця[ред.ред. код]

Моро також досить успішна співачка. Вона випустила декілька альбомів, виконує пісні Сержа Резвані, Жоржа Може, Ельзи Тріоле, Марґеріт Дюрас. Одного разу навіть виступала із Френком Сінатрою у Карнегі-холі.

Вона веде ряд телепередач про художнє мистецтво, тварин.

Завжди приділяла багато уваги підтримці молодого покоління у сферах театру та кіно і з 2003 року була членом журі та всіляко підтримувала Міжнародний фестиваль молодих режисерів «Перший план» в Анжері.

Паралельно із фестивалем, у 2005 році створила кінематографічну школу, «Ательє Анжер» (фр. Les Ateliers d'Angers) для підтримки молодих митців. Щороку туди з'їжджаються учасники з усього світу.

Окрім того, вона виступала режисером, сценаристом та продюсером. Про неї знято фільм 1988 «Calling The Shots» Дженіс Коул та Холлі Дейл.

Двічі очолювала президіум Канського кінофестивалю: у 1975 та 1995. З 1986 по 1992 головувала в Академії Сезар. У 1983 актриса очолила журі 33го Берлінського кінофестивалю[4].

Особисте життя[ред.ред. код]

Протягом свого життя Жанна Моро тісно дружила з такими видатними письменниками як Жан Кокто, Жан Жене, Марґеріт Дюрас, Генрі Міллер. Її близька подруга Шерон Стоун представила у 1998 трибьют життя Моро перед Академією кінематографічних мистецтв і наук.

Вона була одружена двічі:

Режисер Тоні Річардсон пішов від своєї дружини, Ванесси Редгрей у 1967, але вони із Жанною так і не одружились. Моро зустрічалась з режисерами Луї Малем та Франсуа Трюффо, дизайнером П'єром Карденом[6], грецьким актором-плейбоєм Теодором Рубанісом.

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Серед не-кінематографічних відзнак варто відмітити Національний Орден командора "За заслуги" (2007 рік)

Відомі цитати[ред.ред. код]

  • Роки не захищають від кохання. Але кохання, деякою мірою, захищає від років.
  • Що спільного у людей, яких я любила? Я!
  • Важливим є внутрішнє світло, притаманне кожному
  • Треба бути схвильованим, як персонаж, а не схвильованим персонажем. Сентиментальність - це слово має бути вилучене зі словника актора.
  • Мистецтво актора має досягати вищого ступеня відчуттів, що інколи виходить за рамки реалізму до аскетизму[7].

Вибрана фільмографія[ред.ред. код]

Актриса[ред.ред. код]

  • 1949 — Остання Любов / Dernier Amour
  • 1950 — Вбивства / Meurtres
  • 1953 — Спальня старшокласниць / Le chemin de l’ecoliers / Dortoir des grandes
  • 1953 — Джульєтта / Julietta
  • 1954 — Не трогай здобич / Touchez Pas Au Grisbi
  • 1954 — Королева Марго / La Reine Margot
  • 1954 — Альковні секрети / Secrets d’alcôve
  • 1954 — Інтриганка / Les Intrigantes
  • 1955 — Бензоколонка / Gas-oil
  • 1955 — Мсьє проблема / M’sieur la Caille
  • 1956 — Зарплата гріха / Le Salaire du péché
  • 1956 — До останнього / Jusqu’au dernier
  • 1957 — Ліфт на ешафот / Ascenseur pour l'échafaud
  • 1957 — Дивний пан Сміт / L'Étrange Monsieur Steve
  • 1958 — Шах носильнику / Échec au porteur
  • 1958 — Спиною до стіни / Le Dos au mur
  • 1958 — Коханці / Les Amants
  • 1959 — Небезпечні зв'язки 1960 / Dangerous Liaisons 1960
  • 1959 — 400 ударів / Les quatre cents coups
  • 1959 — Діалог кармеліток / Le Dialogue des Carmélites
  • 1960 — 7 днів, 7 ночей / Moderato cantabile
  • 1960 — П'ять затаврованих жінок / Cinq femmes marquées
  • 1961 — Ніч / La notte
  • 1961 — Жінка є жінка / Une Femme Est Une Femme
  • 1962 — Жюль та Джим / Jules et Jim
  • 1962 — Єва / Eva
  • 1962 — Процес / Le Proces
  • 1963 — Затока ангелів / La Baie des anges
  • 1963 — Переможці / The Victors
  • 1963 — Блукаючий вогник / Le Feu Follet
  • 1963 — Бананова шкірка / Peau de banane
  • 1964 — Мата Харі / Mata Hari, agent H21 Jean-Louis Richard
  • 1964 — Поїзд / The Train
  • 1964 — Щоденник покоївки / Le Journal D’Une Femme De Chambre
  • 1964 — Жовтий Ройлс-Ройлс / La Rolls-Royce jaune
  • 1965Віва Марія! / Viva Maria!
  • 1965 — Фальстаф / Falstaff (Campanadas a medianoche)
  • 1966 — Мадемуазель / Mademoiselle
  • 1967 — Найдавніша професія у світі / Le Plus Vieux Métier du monde
  • 1967 — Моряк з Гібралтару / Le Marin de Gibraltar
  • 1968 — Наречена в чорному / La mariée était en noir
  • 1968 — Катерина Велика / Great Catherine
  • 1968 — Безсмертна історія / The Immortal Story
  • 1971 — Маленький театр Жана Ренуара / Le Petit Théâtre de Jean Renoir
  • 1971 — Зворотний відлік / Comptes à rebours
  • 1972 — Дорога Луїза / Chère Louise
  • 1972 — Відсутність що повторюється / Absences répétées
  • 1972 — Наталі Гранже / Nathalie GrangerДругая женщина
  • 1973Вальсуючі / Les ValseusesЖанна Пироль
  • 1975 — Спогади із Франції / Souvenirs d’en France
  • 1976 — Мсьє Клейн / Monsieur KleinФлоранс
  • 1976 — Останній магнат / The Last Tycoon
  • 1981 — Далекий південь / Plein sud
  • 1982 — Тисяча мільярдів доларів / Mille milliards de dollars
  • 1982 — Керель / Querelle
  • 1985 — Рятуйся, Лола / Sauve-toi, Lola
  • 1990 — Нікіта / Nikita
  • 1990 — Експрес Альберто / Alberto Express
  • 1990 — Загримована жінка / La Femme fardée
  • 1991 — Стара дама, що заходить в море / La Vieille qui marchait dans la mer
  • 1991 — Коли настане кінець світу / Jusqu’au bout du monde
  • 1991Анна КарамазоффАнна Карамазова
  • 1991 — Перерваний крок лелеки / Le Pas suspendu de la cigogne
  • 1993 — Мене звуть Віктор / Je m’appelle Victor
  • 1993 — Чуже поле / A Foreign Field
  • 1995 — Сто та одна ніч Сімони Сінема / Les Cent et Une Nuits de Simon Cinéma
  • 1995Поза хмарами / Par dela les nuages
  • 1996 — Володарка / La Propriétaire
  • 1997 — Кохання чарівниці / Un amour de sorcière
  • 2003 — Березова лука /La Petite prairie aux bouleaux
  • 2005Час прощання / Le Temps qui reste
  • 2007У кожного своє кіно / Chacun son cinéma
  • 2007 — Розрив / Désengagement
  • 2008 — Одного дня ти зрозумієш / Plus tard tu comprendras
  • 2009 — Обличчя / Visages

Режисер[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

1963 : Chante 12 chansons de Cyrus Bassiak

1966 : Chante 12 nouvelles chansons de Cyrus Bassiak

1967 : Les chansons de Clarisse

1969 : Jeanne chante Jeanne

1981 : Chante Norge

2010 : Le Condamné à mort

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]