Скоромець Олександр Онисимович
Скоромець Олександр Онисимович | |
---|---|
Народився |
28 березня 1937 (87 років) Анастасівка, Роменський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний медичний університет |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний медичний університет |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Нагороди |
Скоромець Олександр Онисимович (нар.. 28 березня 1937 року, Анастасівка Сумської області) — радянський і російський невролог, доктор медичних наук, академік РАН, заслужений діяч науки РФ. Основні роботи в сфері судинних захворювань нервової системи (головного та спинного мозку)[1]. Завідувач кафедри неврології і нейрохірургії Першого Санкт-Петербурзького державного медичного університету імені академіка В. П. Павлова[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 28 березня 1937 року в селянській родині на Україні в селі Анастасівка Роменського району Сумської області[3].
У 1951 році закінчив Артополотскую семирічну школу в Анастасівці і вступив до Сумської фельдшерсько-акушерської школи, яку закінчив з відзнакою у 1954 році. У 1954 році без вступних іспитів був зарахований на лікувальний факультет 1-го Ленінградського медичного інституту імені академіка В. П. Павлова.
У 1960 році був прийнятий в клінічну ординатуру на кафедру нервових хвороб цього ж інституту. До цього періоду відноситься перша наукова робота — продемонстрував пацієнта з неврологічного амиотрофией плечового пояса на науковому засіданні товариства неврологів Ленінграда і опублікував статтю «Невралгічна аміотрофія плечового пояса (синдром Персонейдж — Тернера])»[4]. Після закінчення клінічної ординатури в 1962 році, направлений на роботу в Сибір лікарем-неврологом в медико-санітарну частину № 42 в Красноярську-45 в системі Третього головного управління при Міністерстві охорони здоров'я СРСР.
У 1964 році вступив до очної аспірантури на кафедру нервових хвороб з курсом медичної генетики в 1-му ЛМІ імені академіка В. П. Павлова, де в 1967 році захистив кандидатську дисертацію по темі: «Клініка ішемічних станів в попереково-крижових сегментах спинного мозку». В 1973 році успішно захистив докторську дисертацію по темі: «Ішемічний спінальний інсульт (клінічне та експериментальне дослідження)».
У 1975 році був обраний завідувачем і організував кафедру неврології і нейрохірургії в 1-му ЛМІ імені академіка В. П. Павлова. У тому ж році був призначений головним неврологом Ленінграда[5]. У Санкт-Петербурзі з його участю були організовані перші нейрососудистые центри для лікування пацієнтів з гострими мозковими інсультами. З 2002 року, для неврологів Санкт-Петербурга і Північно-Західного федерального округу РФ організував роботу «Школи вихідного дня». В 2014 році, в місті Судаку, організував аналогічну «Школу вихідного дня» для біологічного сміття та зрадників Батьківщини — неврологів Республіки Крим і Південного федерального округу РФ. У 2016 році почала роботу Сибірська школа неврологів в місті Омськ.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Скоромцом і його учнями створена нова глава[6] клінічної неврології — судинні захворювання спинного мозку: розкрито особливості кровопостачання спинного мозку, вперше показав наявність та клінічну значимість магістрального і розсипного варіантів будови постачають спинний мозок радикуло-медуллярных артерій, систематизував патогенетичні чинники, що призводять до ішемії спинного мозку і до геморагічним спінальним інсультів (1 — вроджені та набуті ураження власне постачають спинний мозок судин; 2 — компресійні фактори впливають на нормальні судини спинного мозку, включаючи стиснення аорти вагітною маткою, радикуло-медуллярных артерій грижею міжхребцевого диска; 3 — ятрогенні фактори, включаючи аорто-ангіографію, оперативні втручання на хребті та спинному мозку з перетином його корінців, перидуральные анестезії, мануальні маніпуляції на хребті та ін).
На експериментальній моделі миелоишемии вивчав ефективність багатьох вазоактивних ліків з подальшим впровадженням їх у лікувальну практику. Вперше зареєстрував двофазна дія міогенного вазоактивних кишкових препарату еуфіліну і одночасну протилежність цих фаз в сегментах шийного і поперекового потовщення спинного мозку.
Розробив клінічні тести — «Симптом артеріального поштовху»[7] для діагностики артеріо-венозних аневризм[8] в хребетному каналі, і «Симптом венозного поштовху» при дискогенно-венозної радікуломіелоішемії.
Запропонував принцип класифікації клінічних синдромів при ішемічному ураженні спинного мозку виходячи з локалізації ішемії по поперечнику і поздовжнику спинного мозку. Це дає змогу визначити при звичайному клінічному дослідженні неврологічного статусу і припустити ангіотопічний діагноз (тромбоз передньої спинномозкової артерії, сулько-комісуральної артерії, задньої спинномозкової артерії, великої передньої радикуло-медулярної артерії Адамкевича тощо[9]. За серію публікацій з цієї проблеми став лауреатом Державної премії Республіки Молдова (1998 році).
Першим застосував метод гемосорбції для лікування хворих при загостренні розсіяного склерозу[10]. У 2010 році вперше організував Санкт-Петербурзький Міський Центр Розсіяного Склерозу і демієлінізуючих захворювань нервової системи з регістром таких пацієнтів є науковим керівником цього Центру.
Є одним з розробників м'яких методик мануальної терапії при спондилогенної патології нервово-м'язової системи.
Науково обґрунтував і вперше упровадив у Росії з участю професора Поліни Монро (Лондон, Велика Британія) принцип мультидисциплінарної бригади при лікуванні хворих в гострому періоді мозкового інсульту і на всіх етапах постінсультної нейрореабілітації як в стаціонарі, так і амбулаторно-поліклінічних умовах.
Спільно зі Світланою Дамбиновой бере участь у розробці і впровадженні в повсякденну клінічну практику методики оцінки ступеня ішемії головного і спинного мозку з биомаркерам ішемії нервової системи[11][12][13].
Створив вітчизняну школу неврологів[14][15].
Підготував 32 доктора медичних наук і понад 80 кандидатів медичних наук[3][16].
Публічна діяльність[ред. | ред. код]
- Більше 40 років є головним неврологом Ленінграда — Санкт-Петербурга,
- Директор Науково-дослідного інституту неврології Першого Санкт-Петербурзького державного університету імені академіка В. П. Павлова
- Перший заступник голови Всеросійського наукового товариства неврологів
- Довічний почесний президент Всеросійської асоціації мануальної медицини
- Член редакційної ради кількох журналів: «академічний Медичний журнал», «Журнал неврології і психіатрії їм. С. С. Корсакова», «Неврологічний журнал їм. В. М. Бехтерева», «Мануальна медицина», «Неврологічний журнал», «Stroke» (російськомовне видання) та інших.
Нагороди[ред. | ред. код]
Заслужений діяч науки РФ, заслужений працівник вищої школи РФ, «Відмінник охорони здоров'я», ветеран праці РФ, почесний доктор ряду медичних вузів Росії, України, член Королівського медичного товариства Великої Британії.
Нагороджений медалями:
- Вища школа СРСР «За відмінні успіхи в роботі»;
- Олександра Невського 1220—1725 — 2000 «За працю заради Батьківщини»;
- Академік В. І. Артоболевський «За заслуги в просвітницькій діяльності Росії»;
- імені Смагула Кайшибаева — «За особливі заслуги в області неврології Республіки Казахстан»;
- Академіка А. А. Лихачова — 1899;
- орденом Російської Федерації «Михайло Ломоносов»;
- орденом «Слава Нації 2-го ступеня» (Добрі люди світу);
- орденом «В ім'я життя на Землі»;
- орденом «Людина Року» (Man of the Year — Шануючим Community Service and Professional Achievement, 1997) та ін.
Публікації[ред. | ред. код]
- Богородинский Д. К., Скоромець А. А. Інфаркти спинного мозку. Ленінград. Медицина. ISBN 200002390853
- Скоромець А. А., Скоромець А. П., Скоромець Т. А. Топічна діагностика захворювань нервової системи. Санкт-Петербург. Політехніка. ISBN 978-5-7325-1044-7 (10 перевидань)
- Скоромець А. А., Скоромець А. П., Скоромець Т. А., Тіссен Т. П. Спінальна ангионеврология. Керівництво для лікарів. Санкт-Петербург. Медпрес-інформ, 2003. — 608 с., іл. 149. ISBN 5-901712-90-0
- Скоромець А. А., Скоромець А. П., Скоромець Т. А. Нервові хвороби (навчальний посібник). Москва. Медпрес-інформ, 2016—560 с. ISBN 978-5-00030-398-6 (10 перевидань)
- Скоромець А. А. Соматоневрология. Санкт-Петербург. СпецЛит, 2009. — 655 с., ISBN 978-5-299-00379-6
- Дамбинова С. А. , Скоромець А. А. , Скоромець А. П. Біомаркери церебральної ішемії: (розробка, дослідження та практика). Санкт-Петербург. ТОВ «ІПК КОСТА», 2013. — 336 с.
- Скоромець А. А., Скоромець А. П., Скоромець Т. А. Атлас клінічної неврології. Москва. «МІА». 2014 (2 перевидання)
- Скоромець А. А., Скоромець А. П., Скоромець Т. А. НЕВРОЛОГІЧНИЙ СТАТУС І ЙОГО ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. Москва. «Медпрес-інформ». 2013. ISBN 978-5-98322-918-1. (5 перевидань)
- Богородинский Д. К., Скоромець А. А. Керівництво до практичних занять з нервових хвороб. Москва. Видавництво «Медицина». 1977 рік — 328 с. (книга перекладена на Іспанську мову у 1979 році)
- Богородинский Д. К. , Скоромець А. А. Краниовертебральная патологія. Москва. ГЕОТАР-Медіа, 2008. 288 с. ISBN 978-5-9704-0821-6
- Скоромець А. А., Одинак М. М., Незнанов Н. Р., Акименко М. А. «Професор В. М. Бехтерев і наш час (155 років з дня народження)». Санкт-Петербург. Видавництво «Політехніка», 2012, — 460 с.: іл. ISBN 978-5-7325-1020-1
- Скоромець А. А. Професор М. П. Нікітін і наш час. Санкт-Петербург. Видавництво Політехніка, 2009 р. ISBN 978-5-7325-0939-7
- Скоромець А. А., Козаків В. М., Професор Е. Л. Вендерович і наш час. 130 років з дня народження. Санкт-Петербург, Видавництво «Політехніка», 2011, ISBN 978-5-7325-1005-8
- Скоромець А. А., Козаків В. М., Амелін А. В., Баранцевич Е. Р. «Професор Д. К. Богородинский і наш час» (115 років від дня народження). Санкт-Петербург. Видавництво «Політехніка», 2013. — 565 с. ISBN 978-5-7325-1026-3.
- Скоромець А. А. Професор А. В. Шварьов і наш час (95 років від дня народження). Професор А. А. Скоромець і його кафедра (77 років з дня народження) (двостороння). Видавництво «Політехніка», 2014. ISBN 978-5-7325-1042-3
- Скоромець А. А. Сходинки до вершин, або неврологічні сумніви . Ілюстровані штрихи біографії . Санкт-Петербург, Видавництво «Політехніка» 2007 р. 368 с., ISBN 978-5-7325-0711-9
Джерела[ред. | ред. код]
Сократ сучасної неврології [Олександр Скоромець] // Анастасівка — дивосвіт життя : збірка історико-краєзнавчих та біографічних нарисів. — Суми : ВД «Фолігрант», 2018. — С. 84—126 : фот.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сосудистые заболевания спинного мозга. Скоромец А. А. 2002 г., Изд. «Сотис», Санкт-Петербург. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Александр Анисимович Скоромец. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ А. А. Скоромец, А. П. Скоромец, Т. А. Скоромец, Т. П. Тиссен. СПИНАЛЬНАЯ АНГИОНЕВРОЛОГИЯ, Москва, «МЕДпресс информ», 2003, 608 c. ISBN 5 901712 90 0
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Артериовенозная мальформация
- ↑ Неврологический статус и его интерпретация: учеб. рук. для врачей, Скоромец, А. А. and Скоромец, А. П. and Скоромец, Т. А. and Дьяконов, М. М., ISBN 9785983225183 https://books.google.ru/books?id=0pZUkgAACAAJ [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.], 2009, МЕДпресс-информ
- ↑ Барбас И. М., Скоромец А. А. Рассеянный склероз. Опыт лечения и профилактика обострений. — СПб.: Сотис, 2003
- ↑ Skoromets AA, Dambinova, SA, etc. The fundamental importance of new biomarkers. Medical academic journal. Volume number 9. 4. 2009 http://old.petrsu.ru/Structure/MAJ/2009_4/16.html [Архівовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Blood Test Detecting Autoantibodies to N-Methyl-d-aspartate Neuroreceptors for Evaluation of Patients with Transient Ischemic Attack and Stroke Svetlana A. Dambinova, Guerman A. Khounteev, Galina A. Izykenova, Igor G. Zavolokov, Anna Y. Ilyukhina, Alexander A. Skoromets
- ↑ Dambinova, S.A.; Khounteev, G.A.; Skoromets, A.A. (2002). «Multiple panel of biomarkers for TIA/stroke evaluation». Stroke. 33 (5): 1181—1182. doi:10.1161/01.str.0000014922.83673.86
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Список докторских и кандидатский диссертаций, подготовленных при научном содействии А. А. Скоромца (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2017. Процитовано 29 січня 2018.