Судак (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Судак
Sudak-COA.gif
Герб Судака
Розташування міста Судак
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон АР Крим АР Крим
Район/міськрада Судацька міськрада
Код КОАТУУ 111700000
Засноване 212
Статус міста з 1982 року
Населення 15300 (01.01.2011)[1]
Агломерація 30 673 1 листопада 2012
Площа 14,294 км²
Густота населення 151,5 осіб/км²
Поштові індекси 98000-98015
Координати 44°51′ пн. ш. 34°58′ сх. д. / 44.850° пн. ш. 34.967° сх. д. / 44.850; 34.967Координати: 44°51′ пн. ш. 34°58′ сх. д. / 44.850° пн. ш. 34.967° сх. д. / 44.850; 34.967
Висота над рівнем моря 40 м
Водойма Чорне море
Відстань
Найближча залізнична станція Феодосія
До станції 55 км
До обл./респ. центру
 - фізична 69 км
 - залізницею 223 км
 - автошляхами 102 км
До Києва
 - фізична 704 км
 - залізницею 951 км
 - автошляхами 876 км
Міська влада
Адреса 98000, вул. Леніна, 85а, тел. 2-23-64
Веб-сторінка Судацька міськрада
Міський голова Сєров Володимир Миколайович

Суда́к (рос. Судак, крим. Sudaq, англ. Sudak) — місто республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим. Розташоване на південно-східному узбережжі Кримського півострова на березі Судацької бухти Чорного моря.

Відстані[ред.ред. код]

Довжина берегової лінії в межах міської ради — 40 км.

Бухта Судак увечері

Клімат[ред.ред. код]

Має риси середземноморського клімату; посушливий, з м'якою зимою. Немає різких перепадів температури, що обумовлено захищеністю Судацької долини горами з усіх сторін, крім південної. Пересічна температура січня +1,8 °C, липня +23,2 °C. Максимальна зафіксована t повітря +38 °C. Опадів 318 мм на рік. Середня температура води в червні +18,7 °C, липні +22,7 °C, серпні +22,2 °C, вересні +20,2 °C, жовтні +17,4 °C. Максимальна зафіксована t води +29 °C. Купальний сезон триває з червня до жовтня (138 днів). Кількість годин сонячного сяйва 2550 на рік. Відносна вологість повітря пересічно 70-75 %. Сніговий покрив нетривкий. Осінь тепла і малохмарна.

Населення[ред.ред. код]

Національний склад: росіяни — 64,3 %, українці — 19,4 %, кримські татари — 9,8 % (згідно з переписом 2001 року).

Етномовний склад населення міста (рідні мови населення)[2]

  • російська - 77,8%
  • кримськотатарська - 9,7%
  • українська - 9,2%
  • вірменська - 0,6%
  • інша - 2,7%

Історія[ред.ред. код]

Судак1.JPG

Судак — старовинне торгівельне місто; існувало під назвою Сугде́а (грец. Σουγδαία), ґенуезьці називали його Солдайя (італ. Soldaia), давньоруська назва міста — Сурож. Кримське Судак, постале з давнішого Су-гъд-ак, означає «Місто Бика», «Биків-Турів».[3]

Середньовічна легенда говорить про те, що місто засноване в 212 році від Різдва Христового. Замітки на берегах Сугдейського синаксаря повідомляють, що «збудована фортеця Сугдея в 5720 від створення світу», що відповідає 212 р.н. е. Саме в цей час (ІІ -ІІІ ст. н. е.) в Крим прийшли племена аланів. В селі Таракташ археологами виявлено святилище ранніх аланів.

Починаючи з VI століття південне побережжя Криму знаходилось під владою Візантії. В кінці VI ст. на території теперішнього Судака вже існувало візантійське берегове укріплення.

З кінця VII ст. місто підпало під владу хозарів, у VIII столітті в Сугдеї знаходився намісник хозарського кагана — тархан. Одночасно з цим до середини VII ст. Сугдея стала центром православної єпархії. З другої половини IX ст. почалось будівництво початкових укріплень міста.

Після ослаблення та занепаду Хозарського каганату був відновлений вплив Візантії.

З кінця ХІ ст. Сугдея опинилась під владою половців. З другої половини ХІІ ст. в місті з'являються венеціанці та пізанці. Вони торгують тут з купцями з Київської Русі, Половеччини, Середньої Азії. Значного розвитку Судак досяг в ХІІ — ХІІІ ст. і в першій половині XIV ст. був добре відомий за межами Криму. В цей час місто підтримувало міцні торгівельні і культурні зв'язки з князівствами КиївськоЇ Русі, зокрема з Волинським князівством, Чернігівським князівством та Тмутараканським князівством.

У 1222 році на місто нападає іконійський (сельджуцький) султан Ала-ад-дин Кей-Кубад. Сугдея потрапляє в залежність від іконійського султана, але ненадовго — вже в 1223 році монголо-татари захопили та пограбували місто. Через 16 років монголо-татари повернулись, міцно осіли в Криму, який тоді став улусом Золотої Орди. Сугдея знову стала великим міжнародним ринком. Населення міста сягало 8 тис. чоловік. З кінця ХІ ст. в Сугдею прибувають вірмени, які втікають від гніту малоазійських турок. Не вдовольняючись даниною, ординці декілька раз нападають на місто і спустошують його. Судак занепадає.

У червні 1365 року генуезці займають Солдайю, як тепер стало називатись місто. Власті Кафи, де був центр генуезьких колоній, заборонили Солдайї приймати та відправляти торгові кораблі. Значення міста як торгівельної факторії зменшилось.

Після того, як турки захопили Константинополь, стан генуезьких колоній в Криму значно погіршився. 31 травня 1475 року турецька ескадра висадила великий десант і з допомогою татарського війська захопила Кафу і Солдайю. Місто втрачає своє торгове значення і стає для турків лише стратегічним пунктом в системі оборони їх кримських володінь. Проте судацькі укріплення впали перед українськими козаками, які за наказом Богдана Хмельницького захопили місто в 1656 році. В кінці XVIII століття в Судацький кадалик Кафинського каймаканства входило 20 поселень від Алушти до Коз.

1783 року після російсько-турецької війни Судак у складі Криму увійшов до Російської імперії.

Станом на 1886 рік у колонії при Чорному морі Феодосійського повіту Таврійської губернії, мешкало 245 осіб, налічувався 49 дворів, існували молитовний будинок та школа[4].

Сучасність[ред.ред. код]

Єдиний вид пасажирського транспорту — автомобільний. Протяжність доріг загальнодержавного значення становить 42 км, місцевого — 84 км.

Основна спеціалізація — виробництво марочних і шампанських вин (завод «Новий Світ»), надання курортних послуг, виробництво трояндової олії.

Кліматичний приморський курорт (показання: захворювання органів дихання нетуберкульозного характеру, функціональні захворювання нервової системи, серцево-судинні захворювання тощо; сезон — цілий рік).

Щороку до Судака приїжджає на відпочинок понад 180 тис. чоловік (переважно неорганізованих відпочиваючих). У 18 пансіонатах і оздоровницях 2003 року поліпшило своє здоров'я 49 тис. відпочивальників, з них третина — іноземці.

У Судаку зокрема розташований Туристично-оздоровчий комплекс «Судак».

Відсутність подекуди водопроводу та каналізації, низька якість доріг і об'єктів соцкультпобуту, в тому числі в місцях компактного проживання депортованих громадян, позначаються на загальному стані розвитку регіону.

Судацькій міськраді також підпорядковуються населені пункти:

Панорама генуезької фортеці, XIV-XV ст. Судак.
Панорама генуезької фортеці, XIV-XV ст. Судак.
Панорамний вид зі східного берега Судацької бухти
Панорамний вид зі східного берега Судацької бухти

Музеї Судака[ред.ред. код]

Докладніше у статті Музеї Великого Судака

Відзначення 1800-річчя[ред.ред. код]

4 лютого 2011 року N 3000-VI Верховна Рада України прийняла постанову «Про відзначення на державному рівні 1800-річчя заснування міста Судак»[5].

У постанові зазначено, що у жовтні 2012 виповнюється 1800 років від дня заснування міста Судак — одного з найстаріших міст України. Судак є невід'ємною частиною прадавньої історії сучасної України, поєднує в собі мальовничі природні краєвиди, унікальні рекреаційні можливості та пам'ятки архітектури. Враховуючи це, Верховна Рада, зокрема:

  • запропонувала Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейні монети, присвячені 1800-річчю заснування міста Судак;
  • запропонувала Українському державному підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» видати серію поштових марок та наборів листівок, присвячених 1800-річчю заснування міста Судак.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  3. Індоарійські таємниці України
  4. (рос. дореф.) Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с.
  5. «Про відзначення на державному рівні 1800-річчя заснування міста Судак». Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2011 року N 3000-VI