Журавлиний заказник (Київська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орнітологічний заказник "Журавлиний"
51°00′07″ пн. ш. 30°38′18″ сх. д. / 51.002008400027776247° пн. ш. 30.63850880002777899° сх. д. / 51.002008400027776247; 30.63850880002777899Координати: 51°00′07″ пн. ш. 30°38′18″ сх. д. / 51.002008400027776247° пн. ш. 30.63850880002777899° сх. д. / 51.002008400027776247; 30.63850880002777899
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Сувидська сільська рада
Вишгородський район
Київська область
Найближче місто Київ
Площа 399.70 га
Засновано 1994
Оператор ДП "Вище-Дубечанське лісове господарство"
Журавлиний заказник (Київська область). Карта розташування: Київська область
Журавлиний заказник (Київська область)
Журавлиний заказник (Київська область) (Київська область)
Мапа

Журавлиний — орнітологічний заказник загальнодержавного значення, що розташований на теренах Сувидської сільської ради Вишгорордського району Київської області. Створений згідно Указу Президента України від 10 грудня 1994 року № 750/94.

Загальні відомості

Землекористувачем теренів заказника є Державне підприємство «Вище-Дубечанське лісове господарство». Заказник розміщено в квадратах 21, 22, 27, 28, 34, 35, 41, 42, 48, 49, 56, 57, 65, 73 Чорнинського лісництва. Відноситься до IV категорії МСОП.

Площа заказника 399.70 гектарів. На навколишніх теренах 2010 заклали ландшафтний заказник «Чернинський» площею 3.134 гектарів.

Опис

Заказник було створено на основі масиву лівобережного поліського низового болота «Видра». Хоча раніше було спрямлено русло річки посеред болота для меліорації, це не призвело до його осушення. Зрештою відбувається вторинне заболочення теренів з потенційною можливістю повного відновлення всього комплексу болота, з більшою глибиною у південній частині. Вторинному заболоченню сприяє високий рівень ґрунтових вод завдяки наявності Київського водосховища та життєдіяльність колонії бобрів, що створили численні загати на протоках. Наразі значна частина площі болота є важкопрохідною. Вона заросла очеретом, чагарниковою вербою, на зволожених острівцях посеред болота ростуть вільшаники, поодинокі берези (Betula pendula Roth.), чия чисельність зростає у північній частині масиву. По периметру болотний масив оточено вільховим лісом. До менш зволоженої північної частини прилягає дубово-грабово-кленовий ліс. Тут зустрічаються 100-150-річні дуби, ясені (Fraxinus), клени (Acer L.), липи (Tilia), берези (Bétula), вільха (Alnus). У трав'яному покриві переважає анемона жовтецева (Anemone ranunculoides), зустрічаються конвалія (Convallaria majalis L.), веснівка дволиста (Maianthemum bifolium), купина (Polygonatum), вороняче око (Paris quadrifolia L.), ведмежа цибуля (Allium ursinum).

Завдяки підкорму мисливському господарству «Ошитки» у заказнику живуть доволі значні популяції кабанів (Sus scrofa), європейського оленя (Cervus elaphus), сарни (Capreolus capreolus), лося (Alces alces), зайця (Lepus europaeus). Зустрічається обмежена кількість рисі (Lynx lynx), вовків (Canis lupus L.).

На даній території зустрічається не менше 114 видів птахів, що вирізняє заказник їхньою значною різноманітністю. В основному тут гніздяться характерні види для заростей очерету звичайного (Phragmites cumunis) і чагарників — очеретянки (Acrocephalus), кропив'янки (Sylvia), деркач (Crex crex), водяний пастушок (Rallus aquaticus). Особливої уваги заслуговують види, що визнані у Європі МСОП, Міжнародною радою охорони птахів такими, що перебувають під загрозою — підорлик малий[1] (Aquila pomarina), шуліка чорний[2] (Milvus migrans), лунь очеретяний (Circus aeruginosus), яструб великий (Accipiter gentilis), тетерук[3] (Tetrao tetrix), погонич звичайний (Porzana porzana), мородунка (Xenus cinereus), сова болотяна[4] (Asio flammeus), жовна чорна (Dryocopus martius), рябогруда кропив'янка[5] (Sylvia nisoria), мухоловка білошия (Ficedula albicollis), сорокопуд терновий (Lanius excubitor Linnaeus), канюк (Buteo buteo). Найбільшу цінність на теренах заказника мають обмежені до десятка пар популяції чорного лелеки[6], сірого журавля[7] (Grus grus), змієїда[8] (Circaetus gallicus), занесених до Червоної книги України.

Примітки

Посилання

  • Грищенко В. М., Гаврилюк М. Н. Орнітофауна болота Видра // Практичні питання охорони птахів. — Чернівці, 1995. — С. 159–165.

Джерела

значення «Журалиний» у Вишгородському районі Київської області