Список втрачених пам'яток архітектури Києва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Список втрачених пам'яток архітектури Києва — список втрачених пам'яток архітектури в Києві. Поняття «пам'ятка архітектури» включає в себе не тільки об'єкти культурної спадщини, що охороняються державою, а й будівлі рядової історичної забудови дореволюційного періоду, а також деякі видатні споруди радянського періоду. Список охоплює тільки втрату нерухомих пам'яток (будівель і споруд) і не включає в себе об'єкти археологічного комплексу, пам'ятники монументальної пропаганди, садово-паркового мистецтва та історико-меморіальні об'єкти (поховання). Список є відкритим і може доповнюватися.

2001[ред. | ред. код]

Будинок з надбудовою

Понівечені будівлі:

  1. Житловий комплекс по вул. Інститутська № 15-17 був побудований в 1938 році за проектом арх. І. Каракіса. У 1994 році будинок одержав статус пам'ятки архітектури. У 2001 році будівлю було знівечене надбудовою, яка зіпсувала пропорції пам'ятки архітектури[1]

2005[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Василь Присяжнюк. Мер/Голова Київської міської державної адміністрації: Олександр Омельченко.

Втрачені будівлі:

  1. Дизель-моторна станція млина Бродського, Набережно-Хрещатицька вул., 1-А (1912–1914, архітектор О.М. Вербицький). Фасади будівлі були оформлені в модернізованому романо-готичному стилі. Попри те, що будівля мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення та входила до «Зводу пам'яток історії та культури м. Києва», у 2005 її знесли протягом однієї ночі задля спорудження 12-поверхової будівлі п'ятизіркового готелю «Fairmont Grand Hotel» (власник — Леонід Юрушев)[2].
  2. Центральний критий ринок[3][4].

2008[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Присяжнюк Василь Федорович. Мер/Голова Київської міської державної адміністрації: Черновецький Леонід Михайлович.

Втрачені будівлі:

  1. Дачний будинок Мировича

2010[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Сергій Броневицький. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Леонід Черновецький, Олександр Попов.

Втрачені будівлі:

  1. Паровий млин Яновського, Набережно-Хрещатицька вулиця, 21 (1908). Одна з трьох споруд млина «Лазар Бродський», які вціліли після пожежі 1920 року. На початок ХХІ ст. занепала, з 2004 була на обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення. Попри це забудовник у березні 2010 зруйнував (без узгодження з міською владою) цей об'єкт культурної спадщини з метою спорудження на його місці готелю мережі Sheraton[5].
  2. Будівлі першого київського водогону (машинна станція та ін.), Набережне шосе, 2-8 (1872—1892). Мали статус пам'яток науки і техніки (з 2007 року).[6][7][8][9][10]
  3. Флігель особняка Миколи Казанського, вулиця Петра Сагайдачного, 1-Б, Поштова площа (1909 рік, архітектор М.М. Казанський). Мав статус щойно виявленої пам'ятки архітектури (з 1996), у 2009 виключений з реєстру пам'яток рішенням суду.[7][6]

2011[ред. | ред. код]

Будинок Згорської на тодішній вулиці Мельникова, 51

Головний архітектор міста: Сергій Целовальник. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Олександр Попов.

Втрачені будівлі:

  1. Гостинний двір (охоронний номер 872) — будівля Гостиного двору було видалено зі списку пам'яток архітектури Української РСР[11]. Архітектор Андрій Миргородський вирішив реконструювати пам'ятку архітектури і зробити надбудову. Таке заборонено для пам'яток архітектури, але це питання було вирішено — 15 серпня 2011 департаменту Кабінету міністрів видав постанову за № 1380 «Про виключення будівлі Гостиного двору в м. Києві із списку пам'яток архітектури Української РСР, які перебувають під охороною держави»[12]. Після цього рішення з будівлі вирішили видалити всіх мешканців, наприклад — архітектурно-будівельну бібліотеку ім. В. Заболотного.
  2. Ворота та огорожа на в'їзді до Нижньої Лаври[13]
  3. Вали Нової Печерської фортеці (середина ХІХ ст.) на території Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» (район Черепанової гори). Частково зруйновано в ході зміцнення конструкцій НСК «Олімпійський» у зв'язку з підготовкою до футбольного Євро-2012[14][15].
  4. Особняк Згорської, вул. Юрія Іллєнка (на той час — Мельникова), 51 (початок XX століття)[16][17]. Мав статус щойно виявленої пам'ятки архітектури (з 2008). За словами архітектора Георгія Духовичного, це була цінна будівля, один з останніх особняків у стилі арт-нуво, що лишалися в цьому районі. [16] Знесений задля спорудження житлового комплексу «Лук'янівський» (забудовник — корпорація «Інтергал-Буд»).
  5. Будівництво на Гончара, 17-23 (всупереч судовим постановам і вимогам ЮНЕСКО)[14]
  6. Будинок Крістера, вул. Осиповського, 2-А (1890). Двоповерховий дерев'яний особняк, що належав відомому квітникареві В. Крістеру. Пам'ятка архітектури місцевого значення (з 2001). Протягом 1990-х–2010-х рр. будівля перебувала в занедбаному й аварійному стані. Розібрана буцімто з метою реконструкції, автентичні елементи будівлі вивезено в невідомому напрямку[18][19][15].

Понівечені об'єкти:

Рибальський вантовий міст через гавань Дніпра (1963). Перший у світі міст із залізобетонною балкою жорсткости. У середині 1990-х років міст було закрито для руху транспорту, а 2009 року — і для руху пішоходів. З 2011 року почався активний процес демонтажу аварійних конструкцій мосту[6][20]. У травні 2020 року з мосту зрізали ванти.

2012[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Сергій Целовальник. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Олександр Попов.

Втрачені будівлі:

  1. Андріївський узвіз, 10-Б (середина ХІХ ст.) — Фролівська вул., 9-11 (80-ті рр. ХХ ст.). Низка ЗМІ у квітні 2012 повідомила про здійснене знищення трьох історичних будівель на Андріївському узвозі [21] [22] [23]. Насправді 9 квітня 2012 року було зруйновано лише будинок середини ХІХ ст. (Андріївський узвіз, 10-Б), що не мав охоронного статусу[24]. Знесення будівлі сталося попри те, що Андріївський узвіз визнано заповідною зоною[25]. 7 серпня 2012 було завершено демонтаж корпусів швейної фабрики «Юність» (Фролівська вул., 9-11; зведені в 1978-1986 роках)[26][27]. При цьому пам'ятки архітектури, що були на території колишньої фабрики, а саме будинки на вулиці Боричів Тік, 41 і 43/5, не зазнали руйнування, забудовник заявив про готовність реставрувати їх[28], що й було здійснено. Будинки на суміжних ділянках по Андріївському узвозу, 10-Б, і Фролівській вул., 9-11, було знесено задля спорудження багатофункціонального бізнес-центру «Андріївський Плаза» компанії «ЕСТА Холдинг» (входить до складу групи компаній СКМ Ріната Ахметова). Згодом забудовник через суспільний резонанс відмовився від спорудження на цій території восьмиповерхової будівлі торгівельно-офісного центру з підземним паркінгом на користь альтернативного проєкту «відкритого арт-простору» або «мультикультурного центру»[28][29][30]. Наразі на місці знесених будівель тривають археологічні дослідження, по завершенні яких забудовник планує звести тут комплекс малоповерхових будинків культурно-просвітницького призначення[31].
  2. Вул. Антоновича, 44 (1909—1910 рр., архітектор Абрам Трахтенберг). Прибутковий будинок, п'ятиповерховий, у стилі модерн. До 1918 північну частину будівлі займало жіноче комерційне училище Л. Володкевич. З 1990-х років будівля стояла занедбаною і поступово руйнувалася. 2 березня 1999 розпорядженням Київської міської державної адміністрації під № 302 споруду було внесено до переліку пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним номером 293 (за іншими даними, будинок мав статус пам'ятки з 1996 року). 6 жовтня 2012 компанія «Орга» почала знесення пам'ятки архітектури[32], а в 2013 її було виключено з реєстру[33]. На цьому місці зведено житловий комплекс «Chicago Central House» забудовника SAGA Development (структура Андрія Вавриша, який тоді був заступником директора департаменту містобудування та архітектури КМДА).[15]
  3. Десятинний пров., № 5 (особняк Підвисоцьких, 1850-ті рр.). Будівлю в 2002 році було передано Українській православній церкві Київського патріархату. У листопаді 2012 року пам'ятку знесено заради спорудження на її місці багатоповерхового житлового будинку компанії «Інтергал-Буд» (кінцевий бенефіціар — В. Зубик) на замовлення УПЦ-КП[34][35][36]. Знищення історичної будівлі та спорудження нової багатоповерхівки відбулося попри перебування Десятинного провулку в межах в охоронній зоні пам’ятки археології «Місто Ярослава» та об’єкта культурної спадщини ЮНЕСКО Софії Київської.[15]

Понівечені будівлі:

  1. Терещенківська вул., 13. Будинок — пам'ятка архітектури. Під виглядом ремонту було незаконно добудовано два поверхи[37].

2013[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Сергій Целовальник. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Олександр Попов.

Втрачені будівлі:

  1. Будівля по проспекту Перемоги, 8 (між Охматдитом і площею Перемоги). За словами києвознавця Михайла Кальницького, будівля була побудована на початку XX століття і «Це був останній будинок, який залишився від історичної забудови цього кварталу»[38]. Знесено вночі на першотравневі свята 2013 року. Будівля фігурувала доказом у судовій справі Віктора Пилипишина[39].
  2. Пам'ятник архітектури по вул. Горького (Антоновича), 44. Будівлю було виключено з реєстру для зносу[40].
  3. Будівля по вул. Саксаганського, 111, яка була побудована у другій половині XIX століття. У будівлі жив Михайло Грушевський[41].
  4. Будівля по вул. Жилянська, 120-Б, яка була побудована в 1918 році[42].

2014[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Сергій Целовальник. Виконувачка обов'язків Київського міського голови: Галина Герега (до 5 червня). Голови Київської міської державної адміністрації: Володимир Макеєнко (25 січня — 7 березня), Володимир Бондаренко (березень—червень); Київський міський голова / Голова Київської міської державної адміністрації: Віталій Кличко (з червня).

Втрачені будівлі:

Особняк Є. Свєшникової, Лабораторна вул., 7 (1900—1901 рр., арх. А. Краусс). Пам'ятка історії та архітектури. Двоповерховий цегляний будинок на високому цоколі, з наріжними балконом, еркером і вежкою зі шпилем. У 1919-22 тут, у квартирі № 6 на другому поверсі, жив Сеспель Мішші — поет, зачинатель чуваської радянської літератури. На фасаді була меморіальна дошка М. Сеспелю (1968, арх. В. Шевченко).[43] Пам'ятку, попри охоронний статус, було знесено в ході «розчищення» забудови Лабораторної вулиці з метою спорудження ЖК «Метрополь» (власник — О. Глімбовський[44]). Охоронну і меморіальну дошки також утрачено.

2016[ред. | ред. код]

Виконувачі обов'язків головного архітектора міста: Ганна Бондар (жовтень 2015 — квітень 2016); Юрій Тацій (квітень—вересень 2016); головний архітектор міста: Олександр Свистунов (з 9 вересня 2016 — понині). Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Віталій Кличко.

Втрачені будівлі:

  1. Будинок на Дмитрівській вул., 60/19, зведений у 1917 році[45][46] (за іншими даними — у 1912—1913 рр.)[47]. Зруйновано впродовж 20-31 травня 2016 р., на місці пам'ятки спорудили елітний житловий будинок.[48]
  2. Будинок по вул. Златоустівська 35, побудований 1910 року[49], імовірно, за проєктом А. Краусса[48]. З 2011 року мав статус щойно виявленого об'єкта культурної спадщини[15]. У лютому 2016 року будівля постраждала від уже другої на той час пожежі[50], після чого власник через суд домігся вилучення її з реєстру пам'яток «через втрату автентичності», а 6 жовтня цього ж року будинок протягом години було знесено компанією «Укрбуд» заради спорудження житлового комплексу «Шевченківський»[51][48].

2017[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Олександр Свистунов. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Віталій Кличко.

Втрачені будівлі:

  1. Будинок на Кирилівській вул., 121-А. Споруджений у 2-й половині — наприкінці ХІХ ст. Двоповерховий, цегляний. Останній зразок дореволюційної житлової забудови Кирилівської вулиці на Куренівці. У 2-й половині ХХ ст. тут містилася Подільська районна СЕС. Після того, як забудовник розібрав покрівлю, будинок протягом кількох років доводився до руйнації. Після знесення на його місці збудовано восьмиповерховий бізнес-центр «Концепт»[52], при спорудженні якого власник не реалізував передбачене проєктом відтворення фасаду пам'ятки.

2019[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Олександр Свистунов. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Віталій Кличко.

Втрачені будівлі:

  1. Наприкінці грудня — на початку січня була частково знесена цегляна стіна, середини XIX століття, на розі вулиць Льва Толстого і Володимирської. Була в незадовільному стані, в минулому роціу 2018 роц була огороджена парканом. Станом на березень 2019 року — знесена повністю.
  2. 14 лютого 2019 р. розпочато демонтаж будівель по вул. Тургенєвській 17 и 19. Будинок № 17 збудований в стилі неоренесанс в 1901-02 рр. Позбавлений статусу нещодавно виявленої пам'ятки архітектури. Будинок № 19 є пам'яткою архітектури місцевого значення[53]. Станом на 17 березня будинок № 17 був повністю знесений.
  3. В березні знесено будівлю закинутого дитячого садка, на вул. Антоновича 91, споруджену в 1930-х рр.
  4. В квітні знесено будівлю насосної станції на вул. Велика Васильківська 137, споруджену в 1908 р.[54] На її місці буде знаходитися копія паризької тріумфальної арки, яка є частиною ЖК «Французький квартал-2».
  5. На початку травня знесено більшу частину корпусів заводу «Радар», споруджених у 1900-50-х рр.[55]
  6. В травні знесено будинок причту і церковно-парафіяльної школи церкви Всіх Святих, знесеної ще в 1930-х, на вул. Олегівській 32Б
  7. Протягом липня - початку серпня, знесено садибу кінця XIX століття на Кловському узвозі, 19. На її місці розпочато будівництво ЖК «Philadelphia Concept House».
  8. Наприкінці липня наполовину знесено старовинний будинок на вул. Кочубеївській, 6А.
  9. У вересні знесено будинок 1950-х рр. на вул. Велика Васильківська 139, в рамках спорудження житлового комплексу «Французький квартал-2».
  10. Особняк родини Кіців, Лабораторна вул., 9-Б (кінець XIX століття). Пам'ятка містобудування й архітектури місцевого значення (з 2010 року, охоронний номер № 628-Кв). Перед початком руйнування будівлю рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом забудовника ЖК «Метрополь» (власник О. Глімбовський) виключено з реєстру пам'яток (мотивація — «втрата автентичности»).[56] 9 листопада 2019 року будівлю знесено.[57] На місці зруйнованої пам'ятки споруджується одна з висотних будівель житлового комплексу[58].

2020[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Олександр Свистунов. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Віталій Кличко.

Понівечені будівлі:

Особняк, Андріївський узвіз, 10-А (початок ХІХ ст.). Пам'ятка архітектури й містобудування місцевого значення (з 2011). Наприкінці серпня 2020 розібрано покрівлю для спорудження надбудови та знесено дві бічні стіни. Роботи, що здійснювалися без належних дозвільних документів та інформаційного щита з паспортом робіт, «тимчасово призупинено» 1 вересня приписом інспектора з благоустрою. За попередньою інформацією, будинок мали розібрати повністю, залишивши тільки цоколь і фасадну стіну.[59][60] Раніше, у грудні 2019, власник за дозволом від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА на реставрацію будівлі вже розпочинав її реконструкцію з пристосуванням під офіси та кав'ярню (тоді роботи також було призупинено через втручання наглядових органів).[60] Сусідні історичні будівлі (Андріївський узвіз, 10-Б, та Фролівська вулиця, 9-11) було повністю зруйновано в квітні 2012 року.

2021[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Олександр Свистунов. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Віталій Кличко.

Втрачені будівлі:

Понівечені будівлі:

  • «Квіти України», вул. Січових Стрільців, 49 (1985, архітектор Микола Левчук). Будинок колишнього квіткового магазину-оранжереї, оригінальна модерністична споруда. 12 липня 2021 року новий власник частково зруйнував головний фасад будівлі, знищив елементи інтер'єру (люстри й вітражі). Після двох стихійних акцій протесту та звернення активістів до Міністерства культури України демонтажні роботи було призупинено, Шевченківський районний суд міста Києва 13 липня 2021 наклав арешт на цей об'єкт[64]. У грудні 2022 Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом забудовника позбавив будівлю статусу пам'ятки архітектури, у жовтні 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію громадських активістів і повернув пам'ятці її статус[65].
  • Садиба Барбана, Обсерваторна вул., 6 (кінець ХІХ ст.). Одноповерховий будинок, прикрашений неокласичним оздобленням (русти, лиштви, складний карниз). У 2015 році Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень пропонував внести цей будинок до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини як «рідкісний взірець одноповерхового садибного будинку, цінну пам'ятку культурного надбання міста Києва». Останнім часом забудовник (компанія «Інформаційна група Агентство Столичних Сполучень (АСС)», керівник — Тетяна Недельська-Табачник[66], дружина ексрегіонала Яна Табачника) неодноразово намагався почати демонтаж пам'ятки заради спорудження на її місці 12-поверхового житлового комплексу. 19 серпня 2021 почали розбирати покрівлю та руйнувати перекриття й парапети. Цьому намагалися завадити громадські активісти: було перекрито рух Обсерваторною вулицею, викликано поліцію. Після кількагодинної вимушеної перерви в роботах руйнування садиби поновилося 20 серпня, коли о 5-й годині ранку техніка забудовника під прикриттям близько 30 невідомих знесла тильну частину будівлі[67][68][69]. Фасадна частина будівлі не була знесена. Хоча сам будинок станом на 2021 рік не мав охоронного статусу, проте містився на території пам'ятки місцевого значення, тому всі роботи тут мали погоджуватися з Міністерством культури.[67] Факт знесення частини садиби Барбана в Києві став предметом розгляду на засіданні РНБО, яка ухвалила рішення дати правову оцінку тому, що сталося, й відновити пам'ятку[70].

2022[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Олександр Свистунов. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Віталій Кличко.

Втрачені будівлі:

  • Будинок столярних майстерень, Турівська вулиця, № 29-А (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) — триповерховий, цегляний. Споруджений під столярні майстерні. Являв собою цікавий зразок промислової архітектури межі ХІХ-ХХ століть. Улітку 2021 року будівлю включено до переліку цінної історичної архітектури, яка потребує додаткового захисту з боку міської влади («охоронний список Віталія Кличка»). Знесення історичної будівлі розпочато в серпні 2022 року.[71]

2023[ред. | ред. код]

Головний архітектор міста: Олександр Свистунов. Мер / Голова Київської міської державної адміністрації: Віталій Кличко.

  • Будинок по Ярославській вулиці, 13-Б (1-ша половина ХІХ ст.) — зразок початкової забудови Подолу після нищівної пожежі 1811 року. Дерев'яну будівлю зведено на камʼяному цоколі через часті повені на Подолі, вона є унікальним зразком київської житлової деревʼяної забудови ХІХ ст. З 1882 року садиба належала міщанинові Харичкову, з 1898 року — сімʼї Єфросинії Кравченко. 10 серпня 2023 року історичну споруду було повністю знесено попри задекларовані плани реконструкції з «розширенням існуючої будівлі». При цьому, за повідомленнями ЗМІ, замовник (ФОП Боярчуков С. Г. [3]) не мав дозволу Департаменту охорони культурної спадщини на здійснення робіт, а виданий раніше КП «Київблагоустрій» припис про знесення будівельного паркану[72] було згодом анульовано. На місці пам'ятки планується спорудження 4-поверховго клубного будинку[73].

Понівечені будівлі:

  1. Садиба Бубнових, Набережно-Хрещатицька вулиця, 13 (1822). Пам'ятка архітектури місцевого значення з 2023 року. Того ж року забудовник розібрав дах будівлі.[74]

Пам'ятки архітектури, які плануються до знесення[ред. | ред. код]

  1. Андріївський узвіз, 24: житловий будинок, споруджений у 1897—1899 роках. Пам'ятка архітектури місцевого значення. У вересні 2022 новий власник ділянки просто всередині пам'ятки почав зводити залізобетонні опори під нову будівлю, попри зобов'язання реконструювати пам'ятку з повним збереженням її вигляду[75].
  2. Борисоглібська вул., 15-а: будинок 1899 року спорудження, архітектор Микола Гарденін. Триповерховий, цегляний. Остання споруда на цій садибі, центральний будинок якої (1815 року спорудження) та два флігелі знищено в 2000-х роках під приводом реконструкції. 30 липня 2020 вцілілу пам'ятку рішенням Київради також віддано під «реконструкцію» з розширенням і надбудовою поверху.[76]
  3. Володимирська вул., 93: Будинок з мухами[77].
  4. Володимирський узвіз, 4 та 6: споруди першої черги Київського водогону та житловий будинок працівників водогону (двоповерховий, дерев'яний) з будівлею мурованого складу (1871-72)[78][79].
  5. Голосіївський проспект, 8: комплекс будівель броварні Карла Шульца. Протягом 2021-2023 років триває поступове розбирання історичних споруд.[80]
  6. Грушевського Михайла вул., 4-Б: будівля, пам'ятка архітектури.[81][14][82].
  7. Делегатський пров., 4-6: житловий будинок з прибудовою (1906); попри внесення в 2021 році до Списку цінної історичної забудови, що потребує додаткового захисту, пам'ятку не включено до офіційних охоронних реєстрів, перебуває в занедбаному стані.[83]
  8. Кирилівська вул., 87-89: середня школа № 114 (1952—1954), у 2010 році закрита «на капітальний ремонт», у 2023 стало відомо, що планується повний демонтаж чотириповерхової будівлі школи та допоміжних споруд.[84]
  9. Мазепи Івана вул., 3-В: фундаменти палацу гетьмана Кирила Розумовського (XVIII ст.), комплекс інженерних служб «казарми на перешийку» (1853 р.). У березні 2024 року забудовник ТОВ «Собі» розпочав бетонування історичних фундаментів та демонтаж сусідніх будівель Київської фортеці з метою зведення тут нових споруд.[85][86]
  10. Мала Житомирська вулиця, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б: Садиба художника Олександра Мурашка і прилеглі будинки, історична забудова Малої Житомирської вулиці.[87].
  11. Прорізна вул., 25-А: флігель садиби Грубера (1892, архітектор В. Ніколаєв), пам'ятка архітектури та містобудування[88].
  12. Тарасової Алли вул., 4: будинок, споруджений у 1905 році. Пам'ятка архітектури, охоронний статус будівля отримала в 1994 році[89]. Прилягає до готелю Hayat. У квітні 2011 в будинку була пожежа, нині будівля планується до знесення[14][90][91].
  13. Вулиця І. Франка, 26: будинок Замкова (кінець ХІХ — початок ХХ ст.), де мешкав академік Отто Шмідт[92].
  14. Ярославів Вал вул., 1: «Замок Барона».[93].

У стані руйнації[ред. | ред. код]

  1. Велика Житомирська вулиця, 32: Будинок зі зміями (охоронний № 316, рішення Київміськадміністрації № 42 від 17.01.2000 р.).[94]
  2. Кирилівська вул., 35: Пивоварний завод Михайла Ріхерта (1892—1895, архітектор В. М. Ніколаєв, реконструкція з прибудовою північно-східного крила 1908—1909 за проєктом М. М. Казанського); пам'ятка архітектури місцевого значення (з 1986 р.), з 2000-х рр. занедбана й повільно руйнується.[95]
  3. Кониського О. вулиця, 22: будинок Маліних (1890), у занедбаному стані; попри внесення в 2021 році до Списку історичних будинків Києва, які потребують додаткового захисту, періодично зазнає з боку забудовника ЖК «Тургеневъ» спроб демонтажу, що поновилися восени 2022 року[96].
  4. Овруцька вулиця, 19: особняк початку ХХ ст., у якому в 1924—1945 роках мешкав професор-фтизіатр Антон Собкевич.
  5. Омеляновича-Павленка М. вул., 9: Будівля старого іподрому.[97]
  6. Петлюри С. вул., 3/25: житловий будинок (охоронний № ​​247, рішення Київради № 1107 від 18.11.1986 року).[98].
  7. Рейтарська вул., 22: Садиба товариства Швидкої медичної допомоги.[99][100]
  8. Щекавицька вул., 19/33: житловий будинок початку XX ст.[101]
  9. Ярославів Вал вул., 15: Садиба Сікорських.[102]
  10. Ярославів Вал вул., 27: Будинок із хлібною крамницею, пам'ятка архітектури місцевого значення. Занедбаний, руйнується.[103]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ На Институтской горел дом с самыми дорогими квартирами. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  2. ↑ Кальницкий М.Б. Два пожара мельница Бродского пережила, но третий ее доконал // Киевские ведомости. 1996. 27 июля
  3. ↑ Горадминистрация отрицает, что он вот-вот пойдет под снос, а торговцы и окрестные жители утверждают, что пока просто не собраны все документы
  4. ↑ Сенной рынок — памятник архитектуры?
  5. ↑ В Киеве ради отеля снесли мельницу Бродского, 2010-03-11
  6. ↑ а б в [1]
  7. ↑ а б [2]
  8. ↑ В Киеве в ночь на Рождество разрушен памятник архитектуры
  9. ↑ В Киеве на Набережном шоссе разрушен памятник архитектуры
  10. ↑ В Киеве на Рождество разрушен памятник архитектуры
  11. ↑ Постановление КМУ от 27 декабря 2011 года № 1760. Постановление № 1380 от 15 августа 2011 года.
  12. ↑ Утилизация памятников?. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 14 квітня 2012.
  13. ↑ На территории Киево-Печерской Лавры снесён памятник архитектуры
  14. ↑ а б в г Топ-20 культурных скандалов Киева 2011. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
  15. ↑ а б в г д Втрачений Київ: 12 знищених архітектурних пам’яток у 2010-их
  16. ↑ а б В Киеве снесли старинный особняк ради строительства высотки 5
  17. ↑ В столице сносят особняк — памятник архитектуры
  18. ↑ В Киеве рушится 130-летний памятник: кто это делает, не знают даже в мэрии
  19. ↑ В столице разбирают на доски легендарный дом Кристера
  20. ↑ Старый вантовый мост через Гавань. Особенности конструкции и демонтажа (рос.)
  21. ↑ На Андріївському узвозі знесли три історичні будівлі. Фото
  22. ↑ На Андреевском спуске снесли три исторических здания
  23. ↑ На Андріївському узвозі знесли три будинки заради бізнес-центру Ахметова
  24. ↑ У Ахметова говорят, что разрешение на снос домов дала власть
  25. ↑ Розпорядження КМДА № 979 від 17.05.2002 р.
  26. ↑ «ЭСТА Холдинг» завершит демонтаж оставшихся зданий фабрики «Юность» в Киеве
  27. ↑ На Андреевском спуске окончательно снесли фабрику "Юность". Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  28. ↑ а б Фабрика "Юность" не считается историческим памятником - Эста Холдинг
  29. ↑ Андреевский спуск: сохранить нельзя застроить
  30. ↑ Мультикультурний центр Ахметова на місці знесеної фабрики «Юність»
  31. ↑ Текст на огорожі забудовника «ЕСТА Холдинг», 2021 р.
  32. ↑ Центр Києва весь у пилу через знесення столітнього будинку. ФОТО[недоступне посилання з травня 2019]
  33. ↑ Степанець К., Михайлик О. Втрачені споруди Києва (1992–2016). Видання 2-ге. Київ, 2016. С. 130–131
  34. ↑ В центре Киева втихаря снесли историческое здание и начинают новое строительство (видео)[недоступне посилання з травня 2019]
  35. ↑ Хозяева горы
  36. ↑ Неизвестные рушат старинный дом возле Десятинной церкви
  37. ↑ Бизнесмен изуродовал памятник архитектуры в центре Киева. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 1 червня 2013.
  38. ↑ На Первомай в Киеве снесли последний дом исторической застройки (ФОТО)
  39. ↑ Улики против Пилипишина… снесли бульдозерами
  40. ↑ Киев теряет лицо [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  41. ↑ На месте старинного особняка в Киеве, где жил Грушевский, построят очередной ТРЦ (фото)(рос.)
  42. ↑ В центре Киева снесли старинный дом (ФОТО) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  43. ↑ Будинок 1900-01, в якому проживав Сеспель Мішші. Лабораторна, 7
  44. ↑ Тесть Романа Насірова
  45. ↑ Дмитрівська, 60 – ще одна втрачена пам’ятка
  46. ↑ У Києві під виглядом реконструкції знищують історичний будинок. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
  47. ↑ Степанець К., Михайлик О. Втрачені споруди Києва (1992–2016). 2-ге вид. К. : [б. в.], 2016. С. 133
  48. ↑ а б в г Долой архитектуру: ТОП-10 исторических зданий Киева, которые снесли, - ФОТО
  49. ↑ Вулиця Златоустівська в Києві – водоспади, будинок з ромашками і залізний храм. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.
  50. ↑ Кожна третя пам’ятка архітектури у центрі Києва в аварійному стані – Глеба
  51. ↑ У Києві знесли історичний будинок заради висотки, Українська правда. Київ
  52. ↑ БЦ Концепт. B клас
  53. ↑ Как исчезает история: Последние дни старинных домов в Киеве
  54. ↑ В Киеве на Лыбедской снесли уникальное историческое здание: как это место выглядит сейчас
  55. ↑ В Киеве сносят корпуса завода «Радар»
  56. ↑ Суд виключив київський особняк ХІХ століття з реєстру пам’яток. Фірма тестя Насірова планує звести тут паркінг
  57. ↑ У Києві знесли пам’ятку XIX століття, яку суди визнали «неавтентичною»
  58. ↑ ТОП-10 исторических зданий Киева, которые снесли. ФОТО
  59. ↑ На Андріївському узвозі розбирають будинок початку ХІХ століття
  60. ↑ а б Разрешения нет. В историческом здании на Андреевском спуске в Киеве демонтировали крышу
  61. ↑ Забудовник запевняє, що будинок Уткіна був аварійним. У Мінкульті назвали знесення будівлі варварством
  62. ↑ Біля вокзалу у Києві знесли 120-річний «Будинок Уткіна» під будівництво апартаментів
  63. ↑ Снова уничтожают историю: в Киеве сносят 140-летнюю фабрику Шульца, - ФОТО
  64. ↑ Суд наклав арешт на будівлю "Квіти України", там чергуватиме поліція
  65. ↑ Суд повернув будівлі "Квіти України" статус пам'ятки
  66. ↑ ТОВ ІНФОРМАЦІЙНА ГРУПА АСС на сайті YouControl
  67. ↑ а б В центрі Києва знесли історичну садибу Барбана
  68. ↑ Відео процесу руйнування
  69. ↑ У Києві забудовники вчинили черговий акт вандалізму
  70. ↑ Кличко відреагував на рішення РНБО щодо садиби Барбана
  71. ↑ На Подолі у Києві зносять історичну будівлю
  72. ↑ У Києві один із найстаріших будинків Подолу оточили парканом: що відомо
  73. ↑ На Подолі знесли 200-річний будинок
  74. ↑ Активісти показали, який би вигляд мала відновлена 200-річна Садиба Бубнових: фото
  75. ↑ На Андріївському узвозі у Києві незаконно розбирають історичну будівлю
  76. ↑ Київрада віддала під реконструкцію пам’ятку архітектури на Подолі
  77. ↑ У центрі Києва розбирають пам'ятку архітектури — «Будинок з комахами». У КМДА вимагають припинити роботи
  78. ↑ У центрі Києва забудовник руйнує історичну споруду ХІХ століття, щоб звести новий ТРЦ
  79. ↑ На Володимирському узвозі забудовник почав розбирати історичні споруди водогону
  80. ↑ На Деміївці розбирають історичні будівлі пивзаводу Шульца
  81. ↑ В центре Киева уничтожают памятник культуры
  82. ↑ В Киеве уничтожают очередное историческое здание
  83. ↑ У Києві планують знести чергову історичну пам'ятку — деталі
  84. ↑ На Подолі школа 13 років закрита на "реконструкцію": у КМДА пояснили причину
  85. ↑ Фундаменти палацу Кирила Розумовського в Києві заливають бетоном
  86. ↑ ДОКС вимагає зупинити роботи на фундаменті палацу Розумовського
  87. ↑ Памятники архитектуры Киева — усадьба художника Александра Мурашко и прилегающие дома по улице Малой Житомирской (12-а, 12-б, 14-а, 14-б) — находятся под угрозой уничтожения. Об этом заявил глава постоянной комиссии Киевсовета по вопросам культуры и туризма,…
  88. ↑ Боротьба за столичну пам’ятку: будівлю на Прорізній не мають права зносити
  89. ↑ Утраты Киева в 2012 году
  90. ↑ Почему сгорел дом на ул. Аллы Тарасовой?. Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 1 червня 2013.
  91. ↑ Руйнують пам'ятку архітектури біля готелю Hyatt. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 червня 2013.
  92. ↑ Київрада не відхиляла розгляд петиції щодо будинку Замкова
  93. ↑ Киевляне проведут акцию по спасению исторического облика города (ФОТО). Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 1 червня 2013.
  94. ↑ Смерть «невесты»[недоступне посилання з травня 2019]
  95. ↑ Пивоварний Завод, 1895 р.
  96. ↑ На Тургенєвській знову відновили незаконне будівництво ЖК
  97. ↑ В Киеве разрушается уникальный памятник архитектуры — журналист[недоступне посилання з травня 2019]
  98. ↑ В Киеве застройщики добрались к дому-памятнику. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 1 червня 2013.
  99. ↑ В центре Киева разрушается здание, где оперировал Амосов. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 1 червня 2013.
  100. ↑ В центре Киева разрушается уникальный памятник архитектуры
  101. ↑ Дома-призраки Киева. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 1 червня 2013.
  102. ↑ В Киеве прошла акция за спасение усадьбы Сикорских
  103. ↑ Активісти законсервували вхід до Будинку з хлібною лавкою, що є пам'яткою архітектури

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_втрачених_пам%27яток_архітектури_Києва&oldid=42193422