Прорізна вулиця (Київ, Шевченківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прорізна вулиця
Київ Київ
Прорізна вулиця
Прорізна вулиця
Місцевість Старе Місто
Район Шевченківський
Історична інформація
Колишні назви Мартинівська, Золотохрещатицька, Васильчиковська, Свердлова
Назва радянського періоду (російською) Свердлова
Протяжність 530 м
Координати початку 50°26′51″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.447722° пн. ш. 30.521833° сх. д. / 50.447722; 30.521833
Координати 50°26′54″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.44840555555600048° пн. ш. 30.518561111111001338° сх. д. / 50.44840555555600048; 30.518561111111001338Координати: 50°26′54″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.44840555555600048° пн. ш. 30.518561111111001338° сх. д. / 50.44840555555600048; 30.518561111111001338
Координати кінця 50°26′56″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.448889° пн. ш. 30.514722° сх. д. / 50.448889; 30.514722
Поштові індекси 01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Line 3.svg «Золоті ворота»,
Kiev Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності»,
Kiev Metro Line 1.svg «Хрещатик»
Трамваї лінія існувала протягом 1905—1946 років
Рух односторонній (вуд початку до вул. Пушкінської),
двосторонній (від вул. Пушкінської до кінця)
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЗОШ № 57
Прорізна вулиця на Вікісховищі

Прорізна́ ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, у межах Старого міста. Пролягає від Хрещатика до Володимирської вулиці.

Прилучаються вулиці Пушкінська, Бориса Грінченка та Паторжинського.

У Києві також існує інша Прорізна вулиця — у Біличах.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла наприкінці 40-х — на початку 50-х років XIX століття (на картосхемі Києва 1848 року зображена як запроектована). Найдавніша з відомих назв — Мартинівська, від прізвища місцевого домовласника. У 1850-ті роки, крім цієї назви, здобула також найменування Золотохрещатицька і Прорізна (прорізана крізь земляний вал Старокиївських укріплень часів Ярослава Мудрого). У 1861 році віднесена до вулиць 1-го розряду, на ній дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки висотою не менш ніж у два поверхи[1]. У 18631919 роках мала офіційну назву Васильчиковська (за ім'ям київського генерал-губернатора І. І. Васильчикова). Але як паралельна широко вживалася її сучасна назва. З 1919 року — вулиця Свердлова, на честь Я. М. Свердлова[2] (назву підтверджено 1944 року[3]). Історичну назву повернуто у 1990 році[4].

Нижня частина вулиці (від Хрещатика до Пушкінської вулиці) була зруйнована у 19411943 роках, по війні замість старої забудови зведено нові будинки, натомість за рахунок «відсунення» забудови на 50—100 метрів від червоної лінії утворено зелену зону.

Видатні особи, пов'язані з Прорізною вулицею[ред.ред. код]

У будинку № 10 мешкали академіки АН УРСР О. В. Топачевський, В. Є. Лашкарьов, член-кореспондент І. О. Гуржій.

Пам'ятники та пам'ятні знаки[ред.ред. код]

В зеленій зоні з періодичністю в декілька років з'явилося три пам'ятники — першим було встановлено пам'ятник герою роману «Золоте теля» М. С. Паніковському (якого у однойменному фільмі зіграв Зиновій Гердт), 2001 року відкрито пам'ятник туркменському поету та мислителю Махтумкулі Фрагі, а 2002 року з'явився пам'ятник Лесю Курбасу.

Пам'ятну дошку Лесю Курбасу встановлено і на будинку № 17 — саме в цьому будинку розміщувався заснований митцем «Молодий театр», з 1990 року відновлений «Молодий театр» також розташовується в цій будівлі.

Зображення[ред.ред. код]

Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність, пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

  • № 17 (1902, будівля, де працював і працює «Молодий театр»);
  • № 25 (кінець XIX — початок XX століття, житловий будинок).

Будинки № 8, 9, 11, 12, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 25, 27 споруджені наприкінці XIX — в 1-й третині XX століття.

Установи[ред.ред. код]

  • Спеціалізована загальноосвітня школа № 57 з поглибленим вивченням англійської мови (буд. № 19)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  2. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // «Вісти / Известия» № 29. — 1919. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 3 квітня 1990 року № 329 «Про повернення вулицям історичних назв» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 3. — С. 20–21. Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.