Прорізна вулиця (Київ, Шевченківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прорізна вулиця
Київ Київ
Прорізна вулиця
Прорізна вулиця
Місцевість Старе Місто
Район Шевченківський
Історична інформація
Колишні назви Мартинівська, Золотохрещатицька, Васильчиковська, Свердлова
Назва радянського періоду (російською) Свердлова
Протяжність 530 м
Координати початку 50°26′51″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.447722° пн. ш. 30.521833° сх. д. / 50.447722; 30.521833
Координати 50°26′54″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.44840555555600048° пн. ш. 30.518561111111001338° сх. д. / 50.44840555555600048; 30.518561111111001338Координати: 50°26′54″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.44840555555600048° пн. ш. 30.518561111111001338° сх. д. / 50.44840555555600048; 30.518561111111001338
Координати кінця 50°26′56″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.448889° пн. ш. 30.514722° сх. д. / 50.448889; 30.514722
Поштові індекси 01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Line 3.svg «Золоті ворота»,
Kiev Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності»,
Kiev Metro Line 1.svg «Хрещатик»
Автобуси А 24 (будні, Хрещатиком)
Трамваї лінія існувала протягом 1905—1946 років
Рух односторонній (вуд початку до вул. Пушкінської),
двосторонній (від вул. Пушкінської до кінця)
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЗОШ № 57
Прорізна вулиця на Вікісховищі

Прорізна́ ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, у межах Старого міста. Пролягає від Хрещатика до Володимирської вулиці.

Прилучаються вулиці Пушкінська, Бориса Грінченка та Паторжинського.

У Києві також існує інша Прорізна вулиця — у Біличах.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла наприкінці 40-х — на початку 50-х років XIX століття (на картосхемі Києва 1848 року зображена як запроектована). Найдавніша з відомих назв — Мартинівська, від прізвища місцевого домовласника. У 1850-ті роки, крім цієї назви, здобула також найменування Золотохрещатицька і Прорізна (прорізана крізь земляний вал Старокиївських укріплень часів Ярослава Мудрого). У 1861 році віднесена до вулиць 1-го розряду, на ній дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки висотою не менш ніж у два поверхи[1]. У 18631919 роках мала офіційну назву Васильчиковська (за ім'ям київського генерал-губернатора І. І. Васильчикова). Але як паралельна широко вживалася її сучасна назва. З 1919 року — вулиця Свердлова, на честь Я. М. Свердлова[2] (назву підтверджено 1944 року[3]). Історичну назву повернуто у 1990 році[4].

Нижня частина вулиці (від Хрещатика до Пушкінської вулиці) була зруйнована у 19411943 роках, по війні замість старої забудови зведено нові будинки, натомість за рахунок «відсунення» забудови на 50—100 метрів від червоної лінії утворено зелену зону.

Видатні особи, пов'язані з Прорізною вулицею[ред.ред. код]

У будинку № 10 мешкали академіки АН УРСР О. В. Топачевський, В. Є. Лашкарьов, член-кореспондент І. О. Гуржій.

Пам'ятники та пам'ятні знаки[ред.ред. код]

В зеленій зоні з періодичністю в декілька років з'явилося три пам'ятники — першим було встановлено пам'ятник герою роману «Золоте теля» М. С. Паніковському (якого у однойменному фільмі зіграв Зиновій Гердт), 2001 року відкрито пам'ятник туркменському поету та мислителю Махтумкулі Фрагі, а 2002 року з'явився пам'ятник Лесю Курбасу.

Пам'ятну дошку Лесю Курбасу встановлено і на будинку № 17 — саме в цьому будинку розміщувався заснований митцем «Молодий театр», з 1990 року відновлений «Молодий театр» також розташовується в цій будівлі.

Зображення[ред.ред. код]

Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність, пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

  • № 17 (1902, будівля, де працював і працює «Молодий театр»);
  • № 25 (кінець XIX — початок XX століття, житловий будинок).

Будинки № 8, 9, 11, 12, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 25, 27 споруджені наприкінці XIX — в 1-й третині XX століття.

Установи[ред.ред. код]

  • Спеціалізована загальноосвітня школа № 57 з поглибленим вивченням англійської мови (буд. № 19)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  2. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // «Вісти / Известия» № 29. — 1919. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 3 квітня 1990 року № 329 «Про повернення вулицям історичних назв» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 3. — С. 20–21. Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.