Температура Дебая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Температу́ра Деба́я — характеристика для твердих тіл, яка має розмірність температури й визначає характер температурної залежності теплоємності твердого тіла. Встановлена Петером Дебаєм в межах розробленої [1] ним моделі теплопровідності твердих тіл.

Зміст

[ред.] Фізична інтерпретація

При температурах нижчих за температуру Дебая теплоємність кристалічної ґратки визначається в основному акустичними коливаннями й згідно із законом Дебая пропорційна кубу температури.

При температурах набагато вищих за температуру Дебая справедливий закон Дюлонга-Пті, згідно з яким теплоємність стала й дорівнює  3Nrk_B \,, де  N кількість елементарних комірок в тілі,  r  — кількість атомів в елементарній комірці,  k_B -- стала Больцмана.

При проміжних температурах теплоємність кристалічної ґратки залежить від інших факторів, таких як дисперсія акустичних і оптичних фононів, кількості атомів в елементарній комірці і т. д. Вклад від акустичних фононів, зокрема, дається формулою

 C_V(T) = 3Nk_B f_D(\theta_D/T) \, ,

де  \theta_D  — температура Дебая, а функція

 f_D(x) = \frac{3}{x^3} \int_0^x \frac{t^4 e^t}{(e^t-1)^2}\textrm{d}t

називається функцією Дебая.

При температурах набагато нижчих за температуру Дебая, як зазначалося вище, теплоємність пропорційна кубу температури

 C_V(T) = \frac{12 \pi^4}{5} Nk_B (T/\theta_D)^3  
.

[ред.] Оцінка температури Дебая

Формула Дебая для визначення теплоємності кристалічної ґратки виводиться з використанням певних наближень, а саме лінійного закону дисперсії акустичних фононів, нехтуванням оптичних фононів і заміни зони Брілюена сферою із рівним об'ємом. Якщо  q_D радіус такої сфери, то  \omega_D = q_D s , де  s швидкість звуку називається частотою Дебая. Температура Дебая визначається із співвідношення

 \hbar \omega_D = k_B\theta_D .

Значення температура Дебая для деяких речовин наведено в таблиці.

Алюміній 429 K
Кадмій 186 K
Хром 610 K
Мідь 344.5 K
Золото 165 K
\alpha-Залізо 464 K
Кремній 640 K
Срібло 225 K
Тантал 240 K
Олово (біле) 195 K
Титан 420 K
Вольфрам 405 K
Цинк 300 K
Алмаз 2200 K
NaCl 280 K
Свинець 96 K
\alpha-марганець 476 K
Нікель 440 K
Платина 240 K
Лід 192 K
KBr 180 K


[ред.] Див. також

[ред.] Джерела

  1. P. Debye. Zur Theorie der spezifischen Wärmen// Annalen der Physik. — 344. — (1912) (14): 789-839. DOI:10.1002/andp.19123441404.

[ред.] Література

O. Madelung Festkorpertheorie. I,II (німецька). — Berlin, Heidelberg, New York : Springer-Verlag, 1972.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами