Маньчжури

Воїн-маньчжур (18 століття, династія Цін)

Маньчжу́ри (монг. Манж) — тунгусо-маньчжурський етнос, корінний народ Маньчжурії. Численність 10.862 млн., з яких 5,39 млн проживають в провінції Ляонін; 2,12 млн — Хебей; 1,04 млн — Хейлунцзян; 990 тисяч — Цзілінь та 500 тисяч — у Внутрішній Монголії. Розмовляють китайською мовою, що майже повністю витіснила маньчжурську мову із вжитку. Їх прашури  — носії Глазковської культури.

Історія

У 12 ст., після перемоги над киданями, маньчжури (чжурчжені) заснували на території сучасного Північно-Східного Китаю імперію Цзінь (Золота). Імперія Цзинь проіснувала більш як 100 років і була знищена монголами. 1644 року маньчжури завоювали Китай, створивши династію Цін, яка правила Китаєм до 1912 року.

Релігія

При маньчжурському дворі сповідувався шаманізм і культ предків; шаманізм був модифікований і багато в чому з часом змінив свою природу як придворна релігія. Ламаїзм відновив свою присутність на території імперії, що особливо видно в Монголії; конфуціанство залишилося найважливішим інструментом державного будівництва, багато в чому схоластичний і формальний бік конфуціанства був посилений. Сучасні маньчжури в сільських регіонах зберігають шаманські традиції, а ті що живуть в контакті з монголами мають прихильність до ламаїзму.

Джерела та література

• (укр.) Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
• Маньчжури // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)

Посилання

• ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Маньчжури