Турецька попмузика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Турецька попмузика стала відомою наприкінці 1950-х років з турецькими кавер-версіями широкого спектру імпортних популярних стилів, включаючи рок-н-рол, танго та джаз. Ця широка колекція пісень була позначена як «Hafif-batı» (легка західна) музика і включала широке коло виконавців, від Френка Сінатри до Доріс Дей, від Нат Кінг Коул до Вічних братів, від Елвіса Преслі до Пола Анка.

Турецькі артисти почали випускати англомовні кавер-версії цих пісень і писати свої власні. А почалося все з Ерола Бююкбурча, який в 1958 році випустив сингл «Маленька Люсі»[1]. Розповсюдження музичних творів стало простішим з появою в Туреччині 7-дюймових (45 об/хв.) вінілових платівок, тож кількість випущених музичних творів різко зросла[1]

Відомі артисти[ред. | ред. код]

1960 — 1970-ті роки[ред. | ред. код]

Бююкбурч вважав, що популярність тенденції співати англійські кавери буде обмежена, поки тексти пісень західної пісні не будуть перекладені турецькою мовою, і запропонував композитору Феріку Ебсіоглу, щоб він заспівав турецький текст на англійську мелодію[2]. У 1962 році İльхам Генджер випустив першу популярну західну мелодію з турецькою лірикою, "Bak Bir Varmış Bir Yokmuş" (Подивись колись)[3], так був створено новий національний напрямок в популярній музиці. Сучасна техніка музичних аранжувань була адаптована до східних мотивів із врахуванням західних зразків популярної музичної культури. Жанр отримав свою назву в 1964 році з виходом музичної композиції Tülay German[4] «Yarının Şarkısı» («Завтрашня пісня»). На пакеті платівки звукозапису вводять термін «турецька поп-музика», вказуючи на те, що їхній продукт з тенденцією на майбутнє.

Музикологи вказують, що перша оригінальна композиція цього жанру була випущена в 1967 році Тимуром Сельчуком, сином відомого класициста Мюніра Нуреттіна Сельчука, під назвою «Ayrılanlar İçin»[1]. Ця композиція в подальшому безліч разів була переспівана іншими відомими популярними виконавцями Туреччини. Кінофільми часто ставали засобом популяризації турецької естради, і такі співаки, як, відома в Туреччині, Гюнюль Джазар[5], стали іконами того часу, хоча фільми з їхніми мелодіями рідко дивилися за межами Туреччини.

1970 — 1980-ті роки[ред. | ред. код]

Турецька попмузика набула особливого звучання в 70-х роках 20 століття. Такі артисти як Ажда Пеккан і Сезен Аксу довели свій статус суперзірок Туреччини.

Сезен Аксу приписують надання турецькій естраді її неповторного звучання, яке стало шаблоном виконання по всіх арабських країнах. Імовірно, цей звук змінив обличчя пісенного конкурсу Євробачення, коли Сертаб Еренер виграв Євробачення-2003. Сьогодні Сезен Аксу вважається основоположником турецької попмузики. У першій половині 90-х років в Туреччині великою популярністю користувалися такі співачки як Nazan Öncel та Yıldız Tilbe.

Жанр отримав величезну популярність із появою стилю музики Арабеск. Однак, на початку 90-х років Аксу підтримує нових зірок, таких як Сертаб і Таркан. Зокрема, пісня Таркана Şımarık, авторства Аксу, стала хітом у Європі та Латинській Америці в 1999 році. Отримали популярність нові музичні стилі, такі як хіп-хоп, хеві-метал і реггі.

Мейнстрім поп[ред. | ред. код]

Турецька попмузика зараз скрізь, будь то пісні Таркана, Sezen Aksu чи Mercan Dede.

Злиття жанрів працює настільки добре, що турецька попмузика не звучить настільки вестернізовано, як індонезійська чи філіппінська, хоча включає в себе технологічний розвиток із заходу, західні гармонії, прищеплені на народні арабські пісні. Велику популярність в Туреччині на початку 90-х років отримав музичний стиль реп. Багато музичних критиків стверджують, що сплеск змагань типу Türkstar (Pop Idol) на турецькому телебаченні лише додав популярності неглибокому іміджу поп-індустрії, і став причиною того, що андеграундна музика стає все більш популярною.

Популярні виконавці[ред. | ред. код]

Виконавці[ред. | ред. код]

Жінки[ред. | ред. код]

Gülşen…  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  · Демет Акалін … ·  ·  ·  ·  ·  ·  · Айлін Аслим…  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  · Ханде Єнер
Сила Генчоглу… ·  ·  ·  ·  ·  ·  · Бенгю…  ·  ·  ·  ·  ·  ·  · Хадісе…  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  · Сезен Аксу


Чоловіки[ред. | ред. код]

Таркан ·  ·  ·  ·  ·  · Мурат Боз ·  ·  ·  ·  ·  · Мустафа Сецелі
Рафет Ель Роман ·  ·  ·  ·  · Емре Айдин ·  ·  ·  ·  ·  · Кенан Доулу

Групи[ред. | ред. код]

Mor ve Ötesi ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  · Манга ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  ·  · MFÖ

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Turkish pop history
  2. Naim Dilmener A fact revealed in this newspaper report with renowned Turkish pop musicologist Naim Dilmener.
  3. Translations kindly provided by Ali Yildirim.
  4. Tülay German. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  5. Gönül Yazar. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  6. Atiye. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 5 серпня 2020.
  7. Aleyna Tilki. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  8. Aynur Aydın. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  9. Bengü. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  10. Candan Erçetin. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 5 серпня 2020.
  11. Deniz Seki. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  12. Derya Uluğ. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  13. Ece Seçkin. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  14. Funda Arar. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  15. Gökçe Dinçer. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 5 серпня 2020.
  16. Gülşen. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  17. Işın Karaca. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  18. Nazan Öncel. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  19. Nükhet Duru. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 4 серпня 2020.
  20. Özlem Tekin. www.ozlemtekin.biz. Процитовано 4 серпня 2020.
  21. Simge Sağın Resmi Web Sitesi – Bir başka WordPress sitesi (тур.). Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 5 серпня 2020.
  22. Atilla Taş. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 5 серпня 2020.
  23. Bülent Ortaçgil. www.biyografya.com (англ.). Процитовано 5 серпня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dilmener, Naim (2006). Bak Bir Varmış Bir Yokmuş: Hafif Türk Pop Tarihi (Look Once Upon A Time: History of Light Turkish Pop Music). İletişim Yayınevi. ISBN 975-05-0149-7. Dilmener, Naim (2006). Bak Bir Varmış Bir Yokmuş: Hafif Türk Pop Tarihi (Look Once Upon A Time: History of Light Turkish Pop Music). İletişim Yayınevi. ISBN 975-05-0149-7. Dilmener, Naim (2006). Bak Bir Varmış Bir Yokmuş: Hafif Türk Pop Tarihi (Look Once Upon A Time: History of Light Turkish Pop Music). İletişim Yayınevi. ISBN 975-05-0149-7.