Тютчев Федір Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фе́дір Іва́нович Тю́тчев (*5 грудня 1803 — †27 липня 1873) — видатний російський поет, дипломат. Жив у Мюнхені, Туріні, був знайомий з Гайне, Шеллінгом. У літературному житті не брав участь і літератором себе не називав. Збереглося близько 400 його віршів, рядки яких дуже часто цитуються в Росії.
Ранні вірші створюються в руслі поетичної традиції XVIII століття . У 1830-х роках у його віршах сильними є традиції європейського (особливо німецького) романтизму. Це філософська (медитативна) лірика, основні теми якої: міркування про світобудову, людську долю, природу. У 40-ві роки пише кілька політичних статей, присвячених проблемі взаємин Росії і Західної цивілізації. У 1850-х роках Тютчев створює ряд пронизливих любовних віршів, у яких любов осмислюється як трагедія. Ці вірші пізніше об'єднані в так званий «деніс'євский цикл», тобто цикл віршів, присвячених коханній жінці поета Олені Деніс'євій. У 1860-1870-і роки у творчості Тютчева переважають політичні вірші.
Найвідоміший вірш: «Silentium!» — гіркий заклик до мовчання, жаль про те, що одна людина ніколи не зможе до кінця зрозуміти іншу . Рядок «Думка виречена є неправда» — один з частоцитованих афоризмів Тютчева, поряд з «Розумом Росію не зрозуміти» і «Нам не дано вгадати, як слово наше відгукнеться».
[ред.] Твори
[ред.] Ресурси інтернету
- Тютчевіана
- http://ukrlib.com/TiutczevFiodorUkrlibCom.html Українські переклади деяких творів Тютчева.
 |
Ця стаття не містить шаблону-картки.
Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.
|
