Тютчев Федір Іванович
| Тютчев Федір Іванович | |
 |
|
| Дата народження: | 5 грудня 1803 |
|---|---|
| Дата смерті: | 27 липня 1873 |
| Рід діяльності: | поет, дипломат |
Фе́дір Іва́нович Тю́тчев (*5 грудня 1803 — †27 липня 1873) — російський поет, дипломат.
[ред.] Біографічні відомості
Федір Тютчев мешкав у Мюнхені, Турині, був знайомий з Генріхом Гайне, Фрідріхом Шеллінгом. У літературному житті не брав участь і літератором себе не називав. Збереглося близько 400 його віршів, рядки яких часто цитуються в Росії.
[ред.] Творчість
Ранні вірші створюються в руслі поетичної традиції XVIII століття . У 1830-х роках у його віршах сильними є традиції європейського (особливо німецького) романтизму. Це філософська (медитативна) лірика, основні теми якої: міркування про світобудову, людську долю, природу. У 40-ві роки пише кілька політичних статей, присвячених проблемі взаємин Росії і Західної цивілізації. У 1850-х роках Тютчев створює ряд пронизливих любовних віршів, у яких любов осмислюється як трагедія. Ці вірші пізніше об'єднані в так званий «денисьєвский цикл», тобто цикл віршів, присвячених коханій жінці поета Олені Денисьєвій. У 1860-1870-і роки у творчості Тютчева переважають політичні вірші.
Найвідоміший вірш: «Silentium!» — гіркий заклик до мовчання, жаль про те, що одна людина ніколи не зможе до кінця зрозуміти іншу . Рядок «Думка висловлена є неправда» — один з частоцитованих афоризмів Тютчева, поряд з «Розумом Росію не зрозуміти» і «Нам не дано вгадати, як слово наше відгукнеться».
[ред.] Посилання
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Тютчев Федір Іванович |
