Фабіян Яремич
| Фабіян Яремич | |
|---|---|
| біл. Фабіян Мацвеевіч Ярэміч | |
 | |
| Народився |
18 січня 1891 Duliaŭcyd, Roski Sieĺsavietd, Волковиський район, Білорусь |
| Помер |
29 червня 1958 (67 років) Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Поховання | Литва |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Білоруська Народна Республіка,  Польща |
| Національність | білорус |
| Діяльність | громадсько-політичний діяч, журналіст |
| Alma mater | Q16684052? |
| Знання мов | польська |
| Заклад | Q3919781? і Q6539355? |
| Членство | Білоруський національний комітет, Central Belarusian Concil of Wilno and Grodnod, Рада Білоруської Народної Республіки і Білоруський посольський клуб |
| Партія | Блок національних меншин |
Фабіян Яремич (20 січня 1891, село Дулевці, Волковиський повіт, Новоградське воєводство, Російська імперія — 29 червня 1958, Вільнюс, Литва) — білоруський громадсько-політичний діяч. Посол Польського Сейму трьох скликань (у 1922 та 1928 від Блоку національних меншин).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в католицькій сім'ї.
Закінчив електротехнічну школу в Петербурзі.
У 1912 ув'язнений за соціал-демократичну роботу серед телеграфістів.
Голова Білоруського національного комітету у Вільнюсі.
Делегат Першого всебілоруського конгресу (грудень 1917).
Член президії Білоруської ради Віленщини та Гродненщини.
З 1919 по 1922 працював начальником телефонної станції у Вільнюсі.
У польських джерелах, на підставі архівних даних, стверджується, що Яремич воював на польській стороні під час польсько-більшовицької війни в Білоруському стрілецькому полку.
Згодом, у 1930-х отримав землю як військовий осадник у Північно-Східних Кресах, був членом асоціації "Związku Osadników". Однак білоруські історики стверджують, що це була інша людина[1].
Член Сейму 3-го скликання Польщі (1922-1935), голова Білоруського посольського клубу в 1925—1930 після відходу Тарашкевича.
Активно брав участь у роботі Товариства білоруських шкіл.
У 1925 — один із засновників та керівників Білоруського селянського союзу, у 1926 — Білоруського інституту економіки та культури.
У 1925—1930 — видавець газети "Селянська нива".
У 1926 відвідав БССР у складі польської парламентської делегації разом з Петром Міттелем.
У 1928 заарештований за антипольську діяльність.
Під час Другої світової війни працював в органах німецької адміністрації в Мінську та Борисові.
Член Другого Загальнобілоруського конгресу (1944) був запрошений до президії.
У 1945 репресований і ув'язнений совєцькою владою в концтаборі до 1956.
Згодом повернувся до Вільнюса, де прожив останні два роки.
Помер у своєму будинку в «Колонії» під Вільнюсом (нині — Павільнюс) після важкої роботи на городі від крововиливу в мозок[2].
Похований на цвинтарі Павільнюсу. За могилою ніхто не доглядає. Пам’ятник був нещодавно перероблений литовською владою. Тепер прізвище написане як «Єремич»[3].
Посилання[ред. | ред. код]
- Слоўнік Маракова
- Слоўнік.орг(англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Планка для беларускіх гісторыкаў новага пакалення?» [Архівовано 2009-09-15 у Wayback Machine.], Аляксандар Пашкевіч, ARCHE
- ↑ Лена Глагоўская «Фабіян Ярэміч — „я, як прадстаўнік беларускага народу…“» [Архівовано 2010-08-10 у Wayback Machine.] Ніва № 33 (2727), 17 жніўня 2008 г.
- ↑ «Невядомы віленскі нэкропаль», Сяргей Дубавец, Радыё Свабода, 22 верасьня 2005
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |