Литовська Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Warning: Value not specified for "continent"
Lietuvos Tarybų Socialistinė Respublika
Литовская Советская Социалистическая Республика
Литовська Радянська Соціалістична Республіка
Литва Flag of Lithuania.svg
1940 – 1991 Литва Flag of Lithuania.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Гімн Литовської РСР
Розташування Литовська Радянська Соціалістична Республіка
Столиця Вільнюс
Мови литовська, російська
Форма правління Радянська республіка
Історія
 - Засновано 21 липня 1940
 - Проголошення незалежності 6 вересня 1991
Площа 650 200 км2
Населення
 -  3 689 000 осіб
     Густота 5,7 осіб/км² 
Валюта карбованець
Історія Литви
Coat of arms of Lithuania.svg
Доісторична Литва
Велике князівство Литовське
Річ Посполита
Російська імперія
Лісові брати (1905—1906)
Королівство Литва
Литовська радянська республіка
Литовсько-Білоруська Радянська Соціалістична Республіка
Литовська Республіка
(Серединна Литва • Віленський край)
Окупація Литви СРСР
Окупація Литви Третім Рейхом
Лісові брати (1940-1957)
Литовська РСР
Литовська Республіка

Портал «Литва»

Лито́вська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (лит. Lietuvos Tarybų Socialistinė Respublika; рос. Лито́вская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика)  — одна з республік СРСР, створена рішенням парламенту Литовської Республіки у липні 1940 року і включена до складу СРСР 3 серпня 1940, в 1991 році стала незалежною від СРСР, акт проголошення незалежності Литви прийнято 11 березня 1990.

Історія[ред.ред. код]

За пактом Молотова-Ріббентропа (серпень 1939) між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, Литва потрапляла до німецької сфери впливу, однак у вересні 1939 після розв'язання Другої світової війни Литва була передана Радянському союзу в обмін на Люблінське та частини Варшавського воєводств Польщі.

14 червня 1940 Радянський Союз висунув Литві ультиматум з вимогою відставки уряду, арешту декількох міністрів і посилення радянської військової присутності у республіці. В умовах окупації 14-15 липня у Литві були проведені вибори в Народний сейм (з єдиним списком блоку "Союз трудового народу Литви"), який 21 липня і проголосив утворення Литовської РСР й ухвалив просити Верховну Раду СРСР прийняти Литву до складу СРСР, що й було зроблено 3 серпня 1940.

В 1941-1944 територія Литви була окупована Німеччиною, в 1944 - відвойована радянськими військами. У ході бойових дій і партизанської боротьби (1945-1953) була фізично знищена або вивезена значна частина населення Литви.

За досягнення в комуністичному будівництві Литовську РСР нагороджували орденом Леніна (1965) і орденом Дружби народів (1972).

11 березня 1990 року Верховна рада Литовської РСР прийняла декларацію про відновлення незалежності Литви й перейменувала Литовську РСР у Литовську республіку.

У січні 1991 року самопроголошений Комітет національного порятунку Литви оголосив про відновлення в республіці радянської влади. На прохання комітету, персональний склад якого так і не був опублікований, у Вільнюс, Каунас й інші міста республіки були уведені радянські війська, однак скинути уряд Литовської республіки Комітету так і не вдалося.

6 вересня 1991 року СРСР надав незалежність Литві. Згодом Литва стала членом НАТО і Європейського Союзу.

Населення[ред.ред. код]

Механізатор і колгоспниця. Одна із чотирьох скульптурних груп на Зеленому мосту в Вільнюсі (1952), що символізують основні соціальні групи населення Литовської РСР

Станом на 1940 населення Литви становило 2.9 млн чоловік. Зміни чисельного й національного складу викликала репресивна політика німецьких окупантів і їхніх місцевих союзників із масового знищення євреїв (95 % єврейського населення, бл. 200 тисяч чоловік, за іншими відомостями близько 225 тисяч), проведеного в 1940-і-1950-і роки масового виселення поляків в Польщу (так звана "репатріація").

Крім цього, з 14 по 18 червня 1941 року з Литви було вислано у віддалені райони Сибіру і Крайньої Півночі близько 34 тисяч[1] За даними центру дослідження геноциду й резистенції жителів Литви, в 1940-1953 з Литви було депортовано близько 132 тис. жителів до Сибіру, Заполяр'я і Середньої Азії. 70% з них становили жінки (бл. 50 тис.) і діти (бл. 39 тис.). Одночасно близько 200 тис. відбували ув'язнення головним чином у таборах (ок. 150 тис.). В 1944 році з наближенням Червоної Армії до Литви значна частина населення виїхала, головним чином в до Німеччини. На початку 1944 року збройній боротьбі з Радянською владою, остаточно подавленої в 1953 році, загинуло в боях або в'язницях понад 20 тисяч[2], а за іншими даними — понад 30 тисяч[3] людей. Загальні втрати населення у 19401952 роки склали понад 780 000 людей. [4]

Пізніше, в 1975 чисельність населення досягла 3,29 млн; на 1 січня 1976 - 3 315 тис. осіб., згідно з останнім всесоюзним переписом населення 3 689 779 (1989).

За переписом 1970 року 80,1% становили литовці (2 507 тис.), 8,6% - росіяни (268 тис.), 7,7% - поляки (240 тис.), 1,5% - білоруси (45 тис.), 0,8% - українці; проживали також латиші, татари, євреї і представники інших національностей.

Проведення колективізації й індустріалізації змінило співвідношення міського й сільського населення: в 1959 році частка сільського населення становила 61,4%, в 1970 -49,8%.[5]. На початку 1974 року в містах проживало на 329 тисяч чоловік більше, ніж у сільській місцевості. Жінки становили 53%, чоловіки 47% населення[6]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

20 липня 1950 у Литовській РСР колишній адміністративний поділ на повіти, волості й апилінки (лит. apylinkė, тобто "околиця", адміністративно-територіальна одиниця менше району із власним самоврядуванням, віддалений аналог сільради) було замінено радянським розподілом на області, райони й апилінки. Спочатку було чотири області (Вільнюська, Каунаська, Клайпедська і Шяуляйська) і 87 районів (крім того, виділялися 71 місто й 9 селищ міського типу).

29 травня 1953 області були ліквідовані; апилінки укрупнювалися (1954 - 1224, 1963 - 653). В 1963 41 район, 89 міст, 25 селищ міського типу. В останні роки існування Литовської РСР територія поділялася на 44 сільських райони й 11 міст республіканського підпорядкування. Найбільші міста Вільнюс й Каунас, крім того, поділилися на міські райони (усього 7). Сільські райони ділилися на апилінки й включали 22 селища міського типу й 81 місто районного підпорядкування.

Державні символи[ред.ред. код]

Герб[ред.ред. код]

Державний герб Литовської РСР нагадував герби інших союзних республік. Він являв собою зображення золотого серпа й молота в золотих променях сонця на білому тлі, обрамленого колоссями й дубовими листами, перевитими червоними стрічками з написами ліворуч на литовською і праворуч російською мовами «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». У верхній частині герба розташовувалася п'ятикутна зірка, у нижній його частині — букви на червоній стрічці «LTSR».

Прапор[ред.ред. код]

Державний прапор Литовської РСР являв собою полотнище із трьох горизонтально розташованих кольорових смуг: верхньої червоного кольору (вісім дванадцятих ширини прапора); середньої білого кольору (однієї дванадцяту ширини прапора); нижньої зеленого кольору (три дванадцятих ширини прапора). У верхньому лівому куті червоної частини прапора розміщалося зображення золотих серпа й молота із червоною п'ятикутною зіркою над ними, обрамлена золотою облямівкою. Відношення ширини прапора до його довжини 1:2.

Гімн[ред.ред. код]

Після включення Литви до складу СРСР в 1940-1941 й 1944-1950 у якості гімна використався «Інтернаціонал». З 1950 до 1988 роках виконувався Державний гімн Литовської РСР (текст Антанаса Венцлови, музика Баліса Дваріонаса і Йонаса Швядаса).

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Algirdas Julius Greimas, Saulius Žukas. Lietuva Pabaltijy. Istorijos ir kulturos bruožai. Vilnius: Baltos lankos, 1999. P. 149.(лит.)
  2. LLKS organizacinė struktūra 1949—1950 metais(лит.)
  3. Algirdas Julius Greimas, Saulius Žukas. Lietuva Pabaltijy. Istorijos ir kultūros bruožai. Vilnius: Baltos lankos, 1999. P. 149.(лит.)
  4. Lietuvos gyventojų nuostoliai 1940—1952 metais(лит.)
  5. Henryk Wisner. Litwa й Litwini. Szkice z dziejo'w pan'stwa й naroda. Olsztyn: Spre;cograf, 1991. S. 214.(пол.)
  6. Б.Акстинас. Знакомьтесь: Литва. Вильнюс: 1975. С. 5—6.

Посилання[ред.ред. код]