Фалезька операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фалезька операція
Falaise Pocket
Операція «Оверлорд»
Falaise Pocket map (rus).svg
Фалезька операція. Серпень 1944
Дата: 1224 серпня 1944
Місце: Нижня Нормандія, Франція
Результат: рішуча перемога союзників
Сторони
США США
Велика Британія Велика Британія
Flag of Free France 1940-1944.svg Вільна Франція
Канада Канада
Польща Військо Польське на Заході
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
США Дуайт Ейзенхауер
Велика Британія Бернард Монтгомері
США Омар Бредлі
США Джордж Паттон
США Кортні Ходжес
Велика Британія Майлз Демпсі
CAN-1921-57 Гаррі Крірар
Третій Рейх генерал-фельдмаршал Гюнтер фон Клюге
Третій Рейх генерал-фельдмаршал Вальтер Модель
Третій Рейх обергрупенфюрер Пауль Хауссер
Третій Рейх генерал танкових військ Генріх Ебербах
Військові сили
до 17 дивізій [nb 1] 14[2][3]—15 дивізій[4]
до 100 000 о/с[nb 2]
Втрати
Узагальнених даних немає, проте складають значну кількість[nb 3] ~60 000 загальні втрати[nb 4]
Загальна карта обстановки, що склалася на момент початку Фалезької операції
Британський танк Cromwell та джип Willys MB проїжджають у залишеної 88-мм протитанкової гармати Pak 43. Операція «Тоталайз»
Польські війська просуваються до висоти 262
Німецькі військовополонені захоплені у Фалезькому котлі. Сен-Ламбер. 21 серпня 1944

Фалезька операція (англ. Falaise pocket) — одна з найбільш вирішальних наступальних операцій сил союзників у ході операції «Оверлорд» у період з 12 по 24 серпня 1944, що завершилася оточенням та розгромом значних сил Вермахту.

Операція отримала свою назву на честь французького міста Фалез, де німецькі 7-а та 5-а танкова армії було оточено військами союзників. Щодо битви також часто вживають назву Фалезький котел або Фалезький коридор, через характер боїв, що відбувалися, коли частині німецьких військ вдалося вирватися з оточення. Попри це, основні сили Вермахту, що дислокувалися на захід від річки Сена, було розгромлено або захоплено в полон, таким чином створено сприятливі умови для виходу основних сил союзників на оперативний простір й просування їх до Парижу і далі — до німецько-французького кордону.

В результаті успішно проведеної наступальної операції «Кобра», американцям вдалося прорватися із захоплених плацдармів на узбережжі Нормандії та організувати швидке просування у загальному напрямку на південь та південний схід, а також углиб Бретані. Незважаючи на важку обстановку, що склалася внаслідок успішного наступу американських військ, а також ситуацію навколо Кану, де об'єднані британсько-канадські війська поступово брали гору над німецькими формуваннями, і до того ж — на катастрофічну нестачу резервів, генерал-фельдмаршалу Гюнтеру фон Клюге, головнокомандувачу військами Вермахту на Заході, особисто Гітлером було категорично заборонено залишити утримувані позиції та організовано відступити на вигідніші. Більше того, Гітлер вперто наполягав на здійсненні контрудару американським військами в районі Мортену.

Вимушений виконувати прямий наказ фюрера, Клюге, зібравши 4 танкові дивізії (все, що він мав у своєму розпорядженні), здійснив операцію «Льєж» (нім. Unternehmen Lüttich), однак, як і варто було очікувати, фельдмаршал не зміг змінити обстановку на свою користь, більш того — Вермахт втратив останні резерви. Врешті-решт операція скінчилася повним розгромом німецьких танкових військ та рішучою перемогою Першої американської армії.

Головнокомандувач 21-ою групою армій об'єднаних сил союзників фельдмаршал Б. Монтгомері негайно скористався промахом Клюге, який власноруч створив умови для повного оточення та розгрому його військ. 8 серпня 1944 року Монтгомері віддав наказ про наступ на флангах своїх військ, що охоплювальними ударами, оточили основні сили противника в районі Фалез-Шамбуа. Війська 1-ої американської армії створювали південний фланг угруповання, британська 2-а армія утримувала позиції у центрі, в той час, як канадська 1-а армія загрожувала оточеним з півночі. Німці міцно утримували зайняті рубежі, відважно стикаючись з ворогом, але не розпочинали відступ аж до 17 серпня.

19 серпня союзники зімкнули кільце оточення в районі Шамбуа, проте сил для повного блокування оточених не вистачало. Відчайдушними атаками німці час від часу проривали коло оточуючих та створювали коридори для виведення військ. Так, на одному з найбільш загрозливих шляхів прориву німецьких військ опинилися підрозділи 1-ої польської бронетанкової дивізії, що тривалий час міцно утримували рубежі на ключовій ділянці, що з'єднувала німецькі війська.

Ввечері 21 серпня котел було остаточно зачинено: майже 50 000 німецьких вояків опинилися всередині кільця оточення. Багато кому вдалося просочитися крізь позиції союзних військ, але загальні втрати, як серед особового складу, так і в техніці, були величезні. Вермахт повністю втратив ініціативу на Західному фронті; через 2 доби союзниками було звільнено Париж, а 30 серпня останній німецький солдат відступив за Сену. Операція «Оверлорд» закінчилася повним тріумфом союзників.

Література[ред.ред. код]

  • Bennett, Ralph (1979). Ultra in the West: The Normandy Campaign of 1944–1945. Hutchinson & Co. ISBN 0-09-139330-2.
  • Bercuson, David (2004) [1996]. Maple Leaf Against the Axis. Red Deer Press. ISBN 0-88995-305-8.
  • Copp, Terry (2006). Cinderella Army: The Canadians in Northwest Europe, 1944–1945. University of Toronto Press. ISBN 0-8020-3925-1.
  • Copp, Terry (2007) [2003]. Fields of Fire: The Canadians in Normandy. University of Toronto Press. ISBN 978-0-8020-3780-0.
  • D'Este, Carlo (2004) [1983]. Decision in Normandy: The Real Story of Montgomery and the Allied Campaign. Penguin Books. ISBN 0-14-101761-9.
  • Hart, Stephen Ashley (2007) [2000]. Colossal Cracks: Montgomery's 21st Army Group in Northwest Europe, 1944-45. Stackpole Books. ISBN 0-8117-3383-1.
  • Hastings, Max (2006) [1985]. Overlord: D-Day and the Battle for Normandy. Vintage Books USA; Reprint edition. ISBN 0-307-27571-X.
  • Jarymowycz, Roman (2001). Tank Tactics; from Normandy to Lorraine. Lynne Rienner. ISBN 1-55587-950-0.
  • Lucas, James; Barker, James (1978). The Killing Ground, The Battle of the Falaise Gap, August 1944. BT Batsford Ltd. ISBN 0-7134-0433-7.
  • McGilvray, Evan (1 Nov 2004 (1st edition)). The Black Devils' March — A Doomed Odyssey — The 1st Polish Armoured Division 1939-45. Helion & Company. ISBN 978-1-874622-42-0.
  • Reynolds, Michael (2002). Sons of the Reich: The History of II SS Panzer Corps in Normandy, Arnhem, the Ardennes and on the Eastern Front. Casemate Publishers and Book Distributors. ISBN 0-9711709-3-2.
  • Shulman, Milton (2007) [1947]. Defeat in the West. Kessinger Publishing. ISBN 0-548-43948-6.
  • Trew, Simon; Badsey, Stephen (2004). Battle for Caen. Battle Zone Normandy. The History Press Ltd. ISBN 0-7509-3010-1.
  • Van Der Vat, Dan (2003). D-Day; The Greatest Invasion, A People's History. Madison Press Limited. ISBN 1-55192-586-9.
  • Williams, Andrew (2004). D-Day to Berlin. Hodder. ISBN 0-340-83397-1.
  • Wilmot, Chester; Christopher Daniel McDevitt (1997) [1952]. The Struggle For Europe. Wordsworth Editions Ltd. ISBN 1-85326-677-9.
  • Zuehlke, Mark (2001). The Canadian Military Atlas: Canada's Battlefields from the French and Indian Wars to Kosovo. Stoddart. ISBN 0-7737-3289-6.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
  1. Історик Террі Копп стверджує, що наступні дивізії знаходилися у Фалезького котла за станом на 16 серпня 1944, проте не деталізує, чи брали вони участь безпосередньо в боях.
    1-а армія (Канада): 1-а польська бронетанкова дивізія, 2-а канадська піхотна дивізія, 3-я канадська піхотна дивізія, 4-а канадська бронетанкова дивізія.
    2-а армія (Велика Британія): 3-я британська піхотна дивізія, 11-а британська бронетанкова дивізія, 43-я Уессекська піхотна дивізія, 50-а Нортумбріанська піхотна дивізія, 53-я Уельська піхотна дивізія, 59-а Стаффордширська піхотна дивізія.
    1-а армія (США): 1-а американська піхотна дивізія, 3-я американська бронетанкова дивізія, 9-а американська піхотна дивізія, 28-а американська піхотна дивізія, 30-а американська піхотна дивізія.
    3-я армія (США): 2-а французька бронетанкова дивізія, 90-а американська піхотна дивізія.[1]
  2. Історики Карло д’Ест та Мілтон Шульман стверджують, що щонайменше 80 000 німецьких солдат було до початку битви у Фалеза.[2][5] Честер Уілмот и Террі Копп наполягають на цифрі 100 000 військових, что брали участь в операції.[4][6]
  3. Канадські війська втратили майже 5 500 солдат у період проведення операцій «Тоталайз» та «Трактабл»[7] польські війська зазнали 1 441 втрат; за час боїв за висоту 262 вони втратили 325 загиблими, 1002 поранених та 114 зниклих без вісті[8]. Перед початком цієї битви загальні втрати польських формувань за 14-18 серпня становили 263 чоловіка. За весь час проведення боїв у Фалезького котла поляки зазнали 1 704 втрати, серед яких 588 - безповоротні.[9]
  4. Близько 10 000 загинуло та до 50 000 потрапило в полон.[10][5][11][12]
Примітки
  1. Copp (2003), p. 234
  2. а б Shulman, p. 180
  3. Ellis, p. 440
  4. а б Wilmot, p. 422
  5. а б D’Este, p. 430–431
  6. Copp (2003), p. 233
  7. Jarymowycz, p. 203
  8. McGilvray, Evan. The Black Devils' March - A Doomed Odyssey - The 1st Polish Armoured Division 1939-45. Helion & Company. ISBN 978-1-874622-42-0
  9. Jarymowycz, Roman (2001). Tank Tactics; from Normandy to Lorraine. Lynne Rienner. ISBN 1-55587-950-0
  10. Williams, Andrew. D-Day to Berlin. — Hodder & Stoughton, 2004. — С. 204. — 370 с. — ISBN 0340833971
  11. Reynolds, p. 89
  12. Wilmot, Chester; Christopher Daniel McDevitt (1997) [1952]. The Struggle For Europe. Wordsworth Editions Ltd. ISBN 1-85326-677-9.


Координати: 48°53′34″ пн. ш. 0°11′31″ зх. д. / 48.89278° пн. ш. 0.19194° зх. д. / 48.89278; -0.19194