Операція «Гудвуд»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Операція «Гудвуд»
Operation Goodwood
Битва за Кан
Нормандська операція
Tanksgoodwood.jpg
Британські танки «Шерман» з танковим десантом перед початком операції «Гудвуд». 18 липня 1944
Дата: 1820 липня 1944
Місце: район Кана, Франція
Результат: перемога британців
Сторони
Велика Британія Велика Британія Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Велика Британія фельдмаршал Бернард Монтгомері
Велика Британія генерал Майлз Демпсі
Велика Британія генерал-лейтенант Річард О'Коннор
Велика Британія генерал-лейтенант Джон Крокер
Третій Рейх генерал-фельдмаршал Гюнтер фон Клюге
Третій Рейх генерал піхоти Ганс фон Обстфельдер
Третій Рейх генерал танкових військ Генріх Ебербах
Третій Рейх обергрупенфюрер Йозеф Дітріх
Військові формування
VIII корпус 1-й танковий корпус СС
86-й армійський корпус
Військові сили
3 бронетанкові дивізії[1]
2 піхотні дивізії[1]

~1 100[nb 1] — ~1 300 танків[nb 2]

3 танкові дивізії[4]
2 важких танкових батальйони[4]
4 піхотні дивізії[4]

377 танків[5]

Втрати
4 000 загальні втрати[6] 253[nb 3] — ≈400 танків підбито[nb 4][nb 5] Загальні втрати невідомі
більш 2 000[10] — 2 500 полонених[11]

75 [nb 6] — 100 танків знищено[nb 7]

Карта битви за Кан. Операція «Гудвуд» висвітлена темно-зеленим кольором
Німецькі солдати біля фабрики на околиці Коломбель. Операція «Гудвуд». Липень 1944
Підбитий німецький танк Panzer VI, що перегорнувся

Операція «Гудвуд» (англ. Operation Goodwood) — наступальна операція британських військ в період з 18 по 20 липня 1944 у ході битви за місто Кан. Британський VIII-й корпус, здійснював наступ силами 3-х бронетанкових дивізій, при підтримці британського I-го корпусу, що атакував на східному фланзі та канадського II-го корпусу, що діяв за планом операції «Атлантік» на західному фланзі.

20 липня операція «Гудвуд» закінчилася проривом британськими бронетанковими військами оборонної лінії німців й виходом їх на рубіж мосту Бургебю.

За твердженнями деяких істориків ця битва стала наймасштабнішою битвою в історії британських бронетанкових військ.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Beevor, Anthony (2009). D-Day: The Battle for Normandy. Viking. ISBN 978-0-670-88703-3.
  • Clark, Lloyd; Hart, Stephen (2004). «The Drive on Caen, Northern France 7 June - 9 July 1944» (PDF). Ministry of Defence. 
  • Copp, Terry (2004) [2003]. Fields of Fire: The Canadians in Normandy. Toronto: University of Toronto Press. ISBN 0-8020-3780-1. OCLC 56329119.
  • Daglish, Ian. Operation Goodwood. Over the Battlefield. Barnsley: Pen & Sword Ltd. ISBN 1-84415-153-0. OCLC 68762230.
  • How MC, Major J.J. (2004) [1984]. Hill 112: Cornerstone of the Normandy Campaign. Winnipeg, Canada: J.J Fedorowicz Publishing Inc. ISBN 0-921991-81-9.
  • Trew, Simon; Badsey, Stephen (2004). Battle for Caen. Battle Zone Normandy. Stroud: Sutton Publishing. ISBN 0-7509-3010-1. OCLC 56759608.

Посилання[ред.ред. код]

  • Buckley, John (2006) [2004]. British Armour in the Normandy Campaign 1944. Taylor & Francis. ISBN 0-41540-773-7. 
  • Daglish, Ian. Goodwood. Over the Battlefield. Leo Cooper Ltd. ISBN 1-84415-153-0. 
  • Ford, Ken; Howard, Gerrard (2004). Caen 1944: Montgomery's Breakout Attempt. Osprey Publishing. ISBN 1-84176-625-9. 
  • Holmes, Richard (2004). The D-Day Experience from the Invasion to the Liberation of Paris: From Operation Overlord to the Liberation of Paris. Imperial War Museum. Carlton Books Ltd. ISBN 1-84442-805-2. 
  • Jackson, G.S.; Staff, 8 Corps (2006) [1945]. 8 Corps: Normandy to the Baltic. MLRS Books. ISBN 978-1-905696-25-3. 
  • Reynolds, Michael (2002). Sons of the Reich: The History of II SS Panzer Corps in Normandy, Arnhem, the Ardennes and on the Eastern Front. Casemate Publishers and Book Distributors. ISBN 0-97117-093-2. 
  • Tamelander, Michael, Zetterling, Niklas (2004). Avgörandets Ögonblick: Invasionen i Normandie 1944. Norsteds Förlag. ISBN 9-7891-70012-037. 
  • Trew, Simon; Badsey, Stephen (2004). Battle for Caen. Battle Zone Normandy. Faber and Faber. ISBN 0-75093-010-1. 

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
  1. Елліс стверджує, що 3 бронетанкові дивізії VIII корпусу загалом мали 750 танків та у подальшому 350 діяло у корпусах, що підтримували операцію.[2]
  2. Трю пише, що майже 1 300 танків брали учать в операції, у тому числі 759 середніх танків VIII корпусу та 275 з боку корпусів підтримки, що діяли на флангах.[3]
  3. Рейнольдс стверджує, що ретельне вивчення документів операції показує, що максимальні втрати в танках становлять 253 одиниці під час операції «Гудвуд», більшість з яких підлягала ремонту.[7]
  4. Баклей стверджує, що загалом 21-а група армій втратила підбитими майже 400 танків під час наступальної операції. Він також відмічає, що більшість була відновлена.[8]
  5. Трю наполягає на усереднених даних — 334 танки втрачені. Його розслідування показує, що VIII корпус після операції «Гудвуд» мав втрати в кількості 314 підбитих танків, з яких 140 були повністю знищені. I британський та II канадський корпуси втратили по 20 танків за цей самий час.[9]
  6. Рейнольдс вказує, що цифра у 100 знищених танків надмірно завищена. Він настоює на том, що 75 танків та штурмових гармат було знищено в ході операції «Гудвуд», як це стверджує генерал-майор Робертс з 11-ої бронетанкової дивізії в документальній стрічці, присвяченій дослідженню операції «Гудвуд», які можуть бути найбільш реалістичними.[12] Таймлендер вказує, що танкова група «Захід» має дані про втрату лише 75 танків в період з 16 по 21 липня.[13]
  7. Трю наполягає на тому, що загальні втрати німців у танках складаються з усіх зазнаних втрат за цей період й є близько 100 одиниць техніки.[6] Джексон підтримує цю позицію, обстоюючи факт, що майже 100 німецьких танків було підбито.[11]
Примітки
  1. а б Trew, pp. 54—55
  2. Ellis p. 336
  3. Trew, pp. 52
  4. а б в Trew, pp. 60—61
  5. Reynolds, p. 172
  6. а б Trew, p. 97
  7. Reynolds, p. 186
  8. Buckley, p. 36
  9. Trew, p. 98
  10. Trew, p. 96
  11. а б Jackson, p. 113
  12. Reynolds, p. 187
  13. Tamelander, p. 289