Флорентійська академія мистецтв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Флорентійська академія мистецтв, фасад на площу Сан Марко.

Флорентійська академія мистецтв(італ. Accademia di belle arti di Firenze) — художній учбовий заклад і музей в місті Флоренція.

Боттега як попередниця художніх академій. Початковий період[ред.ред. код]

В місті Флоренція в 15 ст. працювала низка художників, що виборола звання майстра і право мати власну майстерню, котру називали «боттега». Майстер мав також право брати помічників і учнів, поєднуючи таким чином художню і учбову практику в межах боттеги. Чим більшим було обдарування голови боттеги, тим більшу популярність мала і його боттега.

Невеликі приміщення флорентійських боттег не могли сконцентрувати у власних приміщеннях ні великої кількості книг і малюнків, ні великої кількості художніх творів. Їх з успіхом заміняли флорентійські церкви, що накопичували художні скарби і картини і передували створенню приватних картинних галерей при палацах можновладців і ристократів, а також передували створенню художніх музеїв.

Учбовий процес відбувався під час вивчення і копіювання малюнків і ескізів голови боттеги, а також безпосередньо в процесі реалізації завдань і замов, отриманих майстром. Обдарованим учням голова боттеги довіряв створити другорядні фігури чи деталі на власних творах. Цю практику використовували керівники великих боттег-майстерень як в Італії, так і за її межами. Популярності у Флоренції зажила боттега Андреа дель Верроккйо, котру уславили не тільки її голова, художник і талановитий скульптор, а і плеяда флорентійських художникв, що прошла тут навчання і удосконалення власної майстерності. Серед учнів боттеги — уславлені нині Сандро Боттічеллі, Лоренцо ді Креді, Леонардо да Вінчі. Великі майстерні за межами Італії також мали Лукас Кранах Старший, Антоніс ван Дейк, Пітер Пауль Рубенс.

Ця практика дожила до доби класицизму у 18 столітті, коли створена більшість художніх академій в країнах Європи.

В добу маньєризму[ред.ред. код]

Не припиняючи учбову і художню діяльність декількох майстерень художників, при підтримці володаря Тоскани Козімо І Медічі три флорентійські художники заснували 1561 року першу в Європі і в світі художню академію як головуючий учбовий заклад в місті. Засновниками первісної художньої академії були Джорджо Вазарі, Альоло Бронзіно та Бартоломео Амманаті. Тоді ж академію розмістили в приміщенні церкви Сантіссіма Аннунціата.

Приміщення[ред.ред. код]

План Флоренції Бонсіньорі. Деталь з зображенням монастиря Св. Матвія і монастирської лікарні, відданих під академію.

На відміну від Петербурга, для художньої академії у Флоренції не будували окремого і відповідного приміщення. Первісно академію розмістили в церкві Сантіссіма Аннунціата.

За наказом від 1784 року, виданого великим герцогом Тосканським Леопольдо ІІ всі художні школи міста мали бути поєднані в одному закладі, котрий вперше отримав назву «Флорентійська академія мистецтв». До нї увійшли Флорентійська академія малюнку та флорентійська Галерея академії.

Новий художній заклад перевели в колишні приміщення монастиря Св. Матвія та монастирський шпиталь на вулиці Рікасолі на площі Сан Марко.


Флорентійська академія мистецтв, бібліотека художнього закладу

Реорганізації[ред.ред. код]

До красних мистецтв у Флоренції зараховували також музику і реставрацію творів мистецтва. Це обумовило специфіку навчального процесу в академії.

Лише 1849 року із складу Флорентійської академії мистецтв була виведена Флорентійська філармонія, що отримала самостійність.

Каплиця Сан Джованні[ред.ред. код]

Accademia di firenze, cappella di giovanni da san giovanni 02.JPG

Від колишнього монастиря Св. Матвія Флорентійська академія мистецтв успадкувала каплицю Сан Джованні (Івана Хрестителя), що належав до найбільш популярних святих в місті. В каплиці майже повністю збережений цикл фресок, що виконують роль ще одного учбового посібника для студентів.

Художні скарби Флорентійської академії[ред.ред. код]

В місті Флоренція сконцентрована велика кількість творів мистецтва як в місцевих церквах, так і в музеях.

Живопис італійських та західноєвропейських митців від доби середньовіччя до бароко богато представлений в галереї Уффіці та в галелеї автопортретів. Конгломератом різних за специфікою музеїв став музейний комплекс Палаццо Пітті, до складу якого входять -

Невелику кількість творів мистецтва має і Флорентійська академія мистецтв. Частково — це декор колишніх монастирських приміщень, серед яких фрески каплиці Сан Джованні та багатоколірні фаянсові люнети роботи Андреа делла Роббіа.

До збірок Флорентійської академії передано оригінал скульптури Мікеланджело Буонарроті — «Дивід», а також серія незакінчених скульптур «Раби».

В невеликій картинній галереї учбового закладу зберігають випадкові композиції декількох флорентійських митців минулого. Серед них —

Джерела[ред.ред. код]

  • Ugo Procacci: La Galleria dell'Accademia di Firenze, La libreria dello stato, Rom 1951.
  • A Gallery: The Official Guide All of the Works / [Texte: Franca Faletti, Marclla Anglani, Gabriele Rossi Rognoni]. Updated ed. Gunti, Mailand 2006, ISBN 88-09-04881-4.
  • A Gallery: The Offiial Guide All of the Works / Franca Faletti, Marclla Anglani, Gabriele Rossi Rognoni. Updated ed. Gunti, Miland 2006. ISB 88-0904881-4

Див. також[ред.ред. код]