Франсіско де Міранда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франсіско де Міранда

Франсіско де Міранда (* 28 березня 1750, Каракас, Венесуела – †14 липня 1816, Іспанія) — національний герой Венесуели, борець за незалежність Венесуели і США, військовий і політичний діяч, письменник.

Народився в багатій креольській родині.

На початку 1780-х рр., будучи ад'ютантом іспанського губернатора Куби, зв’язався з патріотично налаштованими креольськими колами Куби та Венесуели.

1783 – від переслідування іспанських властей утік у Північну Америку, де вів перемови з політичними діячами США про набір і озброєння волонтерів на допомогу креольським патріотам в іспанських колоніях. Після невдачі цих переговорів виїхав у Європу.

У вересні 1786 прибув у Росію. Катерина II відкрито висловила йому свою прихильність, прийнявши до свого почту й відхиливши прохання іспанського посланника про висилку Міранди. Прихильність Катерини II пояснювалася тим, що в той час цариця вирішила послати до берегів Америки ескадру під командою капітана Муловського. Але війна з Туреччиною, а відтак зі Швецією примусили російський уряд відмовитися від експедиції Муловського.

У травні 1787, перебуваючи на лівобережжі Дніпра, Міранда занотував свої враження: «Країна надзвичайно гарна. Часто зустрічаються ліси і скрізь вистачає дерев і води, а обриси підвищень і рельєф місцевості дуже приємні; чимало тут і населення. Ще помітні укріплення в містах і селах та в полі для захисту від наскоків татар, які безперечно, були жахливими сусідами — і я не розумію, чому люди мали бажання селитися в цьому краї... Ми проїхали річищем між гаями, що було найгіршим, оскільки річка розлилася… Нарешті через 4 чи 5 верст цього неприємного шляху ми виїхали на підвищення і продовжили подорож без хвилювання до Броварів, 19 верст. Тут (на поштово-кінній станції) нам запрягли шестеро коней і ми продовжили подорож доволі непоганою дорогою. 2 травня у Семиполках (29 верст) нам запрягли четверо добрих коней і по непоганій дорозі ми доїхали до Козельця».

Тоді ж Міранда відвідав Крим, зокрема, Ахтіар [1].

У вересні 1787 виїхав із Росії. Об’їхавши деякі західноєвропейські країни, оселився в Лондоні.

Березень 1790 – запропонував англійському уряду організувати експедицію в Іспанську Америку з метою викликати там повстання проти Іспанії. Як компенсацію за допомогу Британія мала отримати деякі торгові привілеї й іспанську частину Вест-Індії. Питання про спорядження експедиції було майже вирішене, але її відклали через підписання британсько-іспанського торгового договору (жовтень 1790).

1792 – через наближення франко-іспанської війни прибув до Франції – у самий розпал Великої французької революції. Зблизився з жирондистами та вступив до французького війська в ранзі генерала. З приходом до влади якобинців був ув’язнений. Звільнився лише після перевороту 9 термідора.

Жовтень 1796 – коли почалася англо-іспанська війна, відновив у Лондоні перемови з британським урядом; не отримавши від нього допомоги, виїхав до США.

1806 – організував експедицію і двічі висаджувавался біля берегів Венесуели задля її визволення, але потерпів поразку. Друга експедиція була 1808 року. Міранда, спорядивши в США військовий корабль "Леандр", на чолі групи волонтерів і під захистом британських військових кораблів висадився у Венесуелі. Але населення країни проіґнорувало заклик Міранди до повстання, сприйнявши ті події як напад англійських піратів. Міранда був змушений повернутися через Вест-Індію в Англію.

Грудень 1810 – знову прибув у Венесуелу, де очолив боротьбу за незалежність.

На початку 1812 Національний конгрес Венесуели призначив Міранду "генералісимусом Венесуельської Республіки" і надав йому диктаторські повноваження.

У липні 1812 республіканська армія була змушена капітулювати перед іспанцями. За договором, укладеним 26 липня, Венесуела поверталася під владу Іспанії, а вождям республіканців було надано можливість безперешкодно виїхати за кордон, але перед самим від’їздом соратники схопили Міранду й видали іспанцям. Ті вивезли революціонера в Іспанію, де він помер в ув’язненні.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.