Цзян Цзін-го
| Цзян Цзін-го 蔣經國(кит. традиц.) 蒋经国(спрощ.) |
||
 |
||
|
||
|---|---|---|
| Попередник: | Йен Чіа-кан | |
| Спадкоємець: | Лі Ден Хуей | |
| Освіта: | Університет трудящих Китаю імені Сунь Ятсена | |
| Віросповідання: | Пресвітеріанство | |
| Народження: | 27 квітня 1910 повіт Фенхуа провінції Чжецзян, Китай |
|
| Смерть: | 13 січня 1988 (77 років) Тайбей, Тайвань |
|
| Батько: | Чан Кайші | |
| Мати: | Мао Фумей | |
| Дружина: | Вахрева Фаїна Іпатіївна | |
Цзян Цзін-го — (кит. трад. 蔣經國, нов. 蒋经国, піньїнь Jiǎng Jīngguó, Вейд-Джайлз Chiang Ching-kuo, Єлізаров Микола Володимирович, Цзянфен) (27 квітня 1910 — 13 січня 1988) — китайський тайванський громадський діяч, президент Китайської республіки Тайвань в 1978—1988 роках (6-й і 7-й президентські терміни).
Зміст |
Життєпис [ред.]
Цзян Цзін-го — старший син Чан Кайші та Мао Фумей.
Народився в Фенхуа, провінції Чжецзян. Предки Цзян Цзин-го походять з Ісина, прововінції Цзянсу.
В 1922 році у Цзян Цзин-го відправився до Шанхаю вчитися, а в жовтні 1925 а відправився вчитися в Москви (Радянський Союз), де взяв ім'я Микола Володимирович Єлізаров.
В Москві він вступив в комуністичну партію. Навчався в Казанському танковому училищі та Військово-політичній академії.
У період з 1931 по 1932 брав участь у колективізації сільського господарства в колишніх селах Зарайського району Московської області Велике Жоково і Велике Коровін.
В 1932 у прибув в Свердловськ, де працював на заводі «Уралмаш» в механічному цеху, в 1934-у став редактором заводської газети «За важке машинобудування».
У 1935 році одружився на Вахревій Фаїні Іпатіївній (на Тайвані відоміша під ім'ям Цзян Фанлян).
У 1937 р. арештований, фактично використовувався як заручник під час переговорів між керівництвом СРСР і Китаю.
25 березня 1937 року він повернувся з дружиною на батьківщину. Після втечі уряду Чан Кайші на Тайвань очолив міністерство внутрішніх справ, придушив спроби прокомуністичних заколотів.
В 1972 році обраний до адміністрації Китайської республіки (Республіка Китай), а в 1975 році після смерті Чан Кайші обраний головою ЦК і ЦВК Гоміньдану. В 1978 році обраний президентом Тайваню, а в 1984 році переобраний на другий президентський термін. Помер 13 січня 1988 року.
Цзян Цзін-го свого часу був призначений керівником III демократичного союзу молоді, начальником групи порятунку держави, членом комітету партії провінції Тайвань, міністром оборони, заступником начальника адміністрації, начальником адміністрації, головою партії Гоміньдан.
Вклад в політику [ред.]
Під час правління Цзян Цзін-го скасовано військовий стан, політика Тайваню пішла демократичним шляхом. Крім цього, при ньому економіка Тайваню успішно розвивалася. Цзян Цзін-го користувався репутацією чесного політика. При його адміністрації почалися Десять великих будівництв. Цзян Цзін-го приділяв велику увагу економічному зростанню Тайваню.
Сім'я [ред.]
У Цзян Цзін-го і Цзян Фанлян було 3 сина — Цзян Сяовень (Алан Чанг), Цзян Сяоу (Алекс Чанг), Цзян Сяоюн (Едді Чанг) — і дочка, Цзян Сяочжан. У його коханки Чжан Яжо народилися близнюки Чжан Сяоянь (Джон Чанг, у березні 2005 р. прийняв прізвище батька, тому зараз його звуть Цзян Сяоянь) і Чжан Сяоци (Уїнстон Чанг).
Посилання [ред.]
- А. Г. Ларин, Два президента, или Путь Тайваня к демократии, Academia, 2000 г., (ISBN 5-87444-109-3)
