Цзян Цзін-го

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цзян Цзін-го
蔣經國(кит. традиц.)
蒋经国(спрощ.)
Цзян Цзін-го
Президент Китайської республіки
Попередник: Йен Чіа-кан
Спадкоємець: Лі Ден Хуей
 
Освіта: Університет трудящих Китаю імені Сунь Ятсена
Віросповідання: Пресвітеріанство
Народження: 27 квітня 1910(1910-04-27)
повіт Фенхуа провінції Чжецзян, Китай
Смерть: 13 січня 1988(1988-01-13) (77 років)
Тайбей, Тайвань
Батько: Чан Кайші
Мати: Мао Фумей
Дружина: Вахрева Фаїна Іпатіївна

Цзян Цзін-го — (кит. трад. 蔣經國, нов. 蒋经国, піньїнь Jiǎng Jīngguó, Вейд-Джайлз Chiang Ching-kuo, Єлізаров Микола Володимирович, Цзянфен) (27 квітня 1910 — 13 січня 1988) — китайський тайванський громадський діяч, президент Китайської республіки Тайвань в 1978—1988 роках (6-й і 7-й президентські терміни).

Життєпис[ред.ред. код]

Цзян Цзін-го — старший син Чан Кайші та Мао Фумей.

Народився в Фенхуа, провінції Чжецзян. Предки Цзян Цзин-го походять з Ісина, прововінції Цзянсу.

В 1922 році у Цзян Цзин-го відправився до Шанхаю вчитися, а в жовтні 1925 а відправився вчитися в Москви (Радянський Союз), де взяв ім'я Микола Володимирович Єлізаров.

В Москві він вступив в комуністичну партію. Навчався в Казанському танковому училищі та Військово-політичній академії.

У період з 1931 по 1932 брав участь у колективізації сільського господарства в колишніх селах Зарайського району Московської області Велике Жоково і Велике Коровін.

В 1932 у прибув в Свердловськ, де працював на заводі «Уралмаш» в механічному цеху, в 1934-у став редактором заводської газети «За важке машинобудування».

У 1935 році одружився на Вахревій Фаїні Іпатіївній (на Тайвані відоміша під ім'ям Цзян Фанлян).

У 1937 р. арештований, фактично використовувався як заручник під час переговорів між керівництвом СРСР і Китаю.

25 березня 1937 року він повернувся з дружиною на батьківщину. Після втечі уряду Чан Кайші на Тайвань очолив міністерство внутрішніх справ, придушив спроби прокомуністичних заколотів.

В 1972 році обраний до адміністрації Китайської республіки (Республіка Китай), а в 1975 році після смерті Чан Кайші обраний головою ЦК і ЦВК Гоміньдану. В 1978 році обраний президентом Тайваню, а в 1984 році переобраний на другий президентський термін. Помер 13 січня 1988 року.

Цзян Цзін-го свого часу був призначений керівником III демократичного союзу молоді, начальником групи порятунку держави, членом комітету партії провінції Тайвань, міністром оборони, заступником начальника адміністрації, начальником адміністрації, головою партії Гоміньдан.

Вклад в політику[ред.ред. код]

Під час правління Цзян Цзін-го скасовано військовий стан, політика Тайваню пішла демократичним шляхом. Крім цього, при ньому економіка Тайваню успішно розвивалася. Цзян Цзін-го користувався репутацією чесного політика. При його адміністрації почалися Десять великих будівництв. Цзян Цзін-го приділяв велику увагу економічному зростанню Тайваню.

Сім'я[ред.ред. код]

У Цзян Цзін-го і Цзян Фанлян було 3 сина — Цзян Сяовень (Алан Чанг), Цзян Сяоу (Алекс Чанг), Цзян Сяоюн (Едді Чанг) — і дочка, Цзян Сяочжан. У його коханки Чжан Яжо народилися близнюки Чжан Сяоянь (Джон Чанг, у березні 2005 р. прийняв прізвище батька, тому зараз його звуть Цзян Сяоянь) і Чжан Сяоци (Уїнстон Чанг).

Посилання[ред.ред. код]

  • А. Г. Ларин, Два президента, или Путь Тайваня к демократии, Academia, 2000 г., (ISBN 5-87444-109-3)


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.