Чак Беррі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чак Беррі
англ. Chuck Berry
англ. Charles Edward Berry
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Чарльз Едвард Андерсон Беррі
Дата народження 18 жовтня 1926(1926-10-18)
Місце народження Сент-Луїс, Міссурі
Дата смерті 18 березня 2017(2017-03-18) (90 років)
Місце смерті Сент-Чарлз, Міссурі
Причина смерті інфаркт міокарда
Роки активності 19532017
Громадянство США США
Національність афроамериканці[1]
Віросповідання баптизм
Професії гітарист, автор-виконавець, співак, композитор, ресторатор, студійний музикант
Освіта Sumner High School and auditoriumd і Sumner High Schoold
Співацький голос тенор
Інструменти гітара[2], Gibson ES-335d, Fender Telecaster, Fender Stratocaster і вокал[d][2]
Жанр рок-н-рол
Лейбл Chess, Mercury, Atco
Нагороди
Премія Греммі за життєві досягнення

Зала слави рок-н-ролу (23 січня 1986)

Polar Music Prize (2014)

Нагорода Центру ім. Кеннеді

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

Діти (4) Ingrid Berryd
www.ChuckBerry.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Чак Беррі (англ. Chuck Berry, 18 жовтня 1926, Сент-Луїс, Міссурі — 18 березня 2017, Сент-Чарлз, Міссурі) — американський музикант, пісенний композитор, вокаліст, піонер рок-н-ролу.

Перші початки[ред. | ред. код]

Народився у афро-американській сім'ї середнього достатку як Чарльз Едвард Андерсон Беррі (англ. Charles Edward Anderson Berry). У віці 18 років був заарештований за пограбування трьох магазинів і викрадення машини. У в'язниці грав на гітарі в тюремній самодіяльності, був достроково звільненим за зразкову поведінку. По чо́му працював на автозаводі, а вечорами підробляв у клубах музикантом.
Професійну кар'єру розпочав у 1953 році[3]. Успіх його музичної кар'єри можна віднести до знайомства у 1955 з продюсером Леонардом Чесом[en], власником фірми звукозапису «Чес рекордс» (англ. «Chess Records»). Його перша пісня, записана цією фірмою звукозапису — «Мейбелін» (англ. «Maybellene»), яка поєднувала енергію рок-н-ролу зі стилістикою кантрі, — зайняла першу сходинку у хіт-параді США і принесла Чакові славу.

Засновник нового напрямку в музиці[ред. | ред. код]

Чак Беррі вважається творцем нового напрямку: його творчість і техніка гри на гітарі — пружний ритм, домінантна роль електрогітари та характерний вільний спосіб поведінки на сцені, — вирізняли його від сучасників. Йому також належить і композиційний спосіб, коли пісня починається вступом, що складається з короткого рифу, зіграного соло на електрогітарі. Звучання та сценічний імідж Чака Беррі надихнули багато британських рок-гуртів, у тому числі The Beatles і The Rolling Stones.

Найвідоміші хіти[ред. | ред. код]

До найбільших хітів Чак Беррі — а разом із тим і рок-стандартів — відносять такі композиції: Roll Over Beethoven, Thirty Days, Too Much Monkey Business, Brown Eyed Handsome Man, You Can't Catch Me, School Day, Carol, Back in the U.S.A., Little Queenie, Memphis Tennessee, Johnny B. Goode i Rock and Roll Music.

В Україні найпопулярніший його хіт Johnny B. Goode, відомий для більшості українців з фільму Назад у майбутнє. Ця пісня стала візитівкою всієї франшизи фільмів.

Визнання[ред. | ред. код]

У 1986 році Чак Беррі серед перших був занесений до Зали слави рок-н-ролу , а в 2003 він, за версією журналу «Rolling Stone», посів шосту сходинку в списку 100 найкращих гітаристів усіх часів.
У 2004 році музикант посів п'яте місце в рейтингу 50 найбільших виконавців усіх часів, за версією журналу «Rolling Stone»[3].

Дискографія[ред. | ред. код]

Chuck Berry, You can't catch me, 1956.

(Увага: подано лише студійні альбоми)

  • Johnny B. Goode (1972)
  • Bio (1973)
  • Sweet Little Rock and Roller (1973)
  • Wild Berrys (1974)
  • Flashback (1974)
  • Chuck and His Friends (1974)
  • Chuck Berry (1975)
  • Rock It (1979)
  • Alive and Rockin' (1981)
  • Toronto Rock 'N' Roll Revival 1969 Vol. II (1982)
  • Toronto Rock 'N' Roll Revival 1969 Vol. III (1982)
  • «Retro Rock» — Chuck Berry — Broadcast Week (1982)
  • Reelin' and Rockin' (1982)
  • Chuck Berry (1982)
  • Chuck (2017)

У 2016 році Чак Беррі оголосив, що випустить новий альбом присвячений дружині, з якою прожив багато десятиліть. Альбом вийде у 2017 році[3].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У кінематографі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BlackPast.org — 2004.
  2. а б Montreux Jazz Festival Database
  3. а б в Помер один із батьків рок-н-ролу Чак Беррі. [Архівовано 19 березня 2017 у Wayback Machine.] BBC Україна. 19 березня, 2017 рік.

Література[ред. | ред. код]

  • Леонід Кудряшов. Друге ім'я рок-н-ролу // «Молода гвардія» (Київ). — 1991. — 7 вересня. — Стор. 3.

Посилання[ред. | ред. код]