Стінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стінг
Sting
фотографія
Стінг на фестивалі у Освенцимі (2013)
Основна інформація
Дата народження 2 жовтня 1951(1951-10-02) (62 роки)
Місце народження Воллсенд, Нортумберленд,
Англія
Велика Британія Велика Британія
Роки активності 1971 — дотепер
Країна Велика Британія Велика Британія
Професія музикант, співак, продюсер
Інструменти бас-гітара, гітара, контрабас, мандоліна, лютня, клавішні, гармоніка, саксофон, гобой, колісна ліра, драм-машина, перкусія
Жанр рок, поп, нова хвиля, джаз, нью-ейдж, регі
Колективи The Police
Лейбл A&M
Interscope Records
Universal Music Group
Deutsche Grammophon
Нагороди
Кавалер ордена Британської імперії
Кавалер ордена мистецтв та літератури Orden al Mérito Docente y Cultural Gabriela Mistral (Chile).gif
Улюблений інструмент Fender Telecaster Bass
Steinberger L-2 Bass
Fender Precision Bass
Fender Jazz Bass
Ibanez Musician Bass
Spector NS-2
www.sting.com
Sting-Logo.svg

Стінг (Sting, справжнє ім'я — Ґо́рдон Ме́т'ю То́мас Са́мнер, англ. Gordon Matthew Thomas Sumner; * 2 жовтня 1951) — англійський рок-музикант і актор, лідер групи The Police в 1976-84 роках. З 1984 року виступає сольно.

Свій псевдонім Стінг отримав у 1971 році, за чорно-жовтий смугастий светр, у якому з'явився на сцені (у перекладі з англійської мови, слово sting означає «жалити», у переносному значенні — «уражати»).

Біографія та творчість[ред.ред. код]

Народився 2 жовтня 1951 року у портовому місті Ньюкасл-апон-Тайн — великому індустріальному центрі на півночі Англії. Батько — Ернест Метью Самнер довгі роки працював монтажником у місцевій машинобудівній компанії. Пізніше він придбав невеликий молочний магазин. Мати — Одрі — працювала перукарем і медсестрою, проте мала класичну музичну освіту, вона й дала синові початкові навички гри на фортепіано. Стінгу пропонували серйозний курс навчання в музичній школі, але по-справжньому Стінга захоплювали джаз і гітара. Після вбогих заробітків дорожнього робітника й викладача музики в Стінга з'явилася можливість переїхати в Лондон і грати професійно. Його помітив американський барабанщик Стюарт Коупленд і переконав його зайнятися рок-музикою.

Свій псевдонім Стінг отримав у 1971 році, коли на виступ з гуртом «Phoenix Jazz Men» у клубі Сандерленда, одягнув чорно-жовтий смугастий светр[1]:

« Я вважав, що це було круто. Інші з гурту вважали, що це весело. Вони називали мене весь вечір Стінгом, і наступного дня, і, зрештою, так воно просто й приклеїлося... Я тоді намагався виглядати агресивним.  »

— Стінг

Оригінальний текст (англ.)

I thought it was cool. The rest of the band thought it hilarious. They called me Sting all night long, and the next day, and it just stuck... I did try to look aggressive in those days.

The Police[ред.ред. код]

Виступ The Police в грудні 2007

В 1977 році барабанщик Стюарт Коупленд, гітарист Енді Саммерс і Стінґ створили групу The Police. Їхня пісня «Roxanne», написана в стилі рок-регі, була швидко підхоплена BBC і миттєво стала хітом.

Насправді сингл виявився настільки вдалим, що студія A&M миттєво випустила їхній перший альбом «Outlandos D'Amour». Слід за першим успіхом пішли альбоми «Regata De Blanc», «Zenyatta Mondatta» й «Ghost in the Machine». У кожному з альбомів був принаймні один хіт.

Випуск альбому «Synchronicity» в 1983 році і їх разючий сингл «Every Breath You Take» забезпечили їм своє місце в історії поп-музики. Після тріумфального світового турне Стінґ вирішив, що із групою досяг усього, що міг, і група розпалася на злеті своєї популярності.

Самостійна кар'єра[ред.ред. код]

Самостійна кар'єра Стінґа склалася не менш успішно. Його перший альбом з елементами джазу «Dream of the Blue Turtles» став платиновим. Альбом «Soul Cages» (1991), запис якого збіглася із втратою батьків, і «Ten Summoner's Tales» (1993) представили Стінґа як зрілого композитора. В 1987 році після турне з Blue Turtles Стінґ записує альбом «Nothing Like The Sun» (назва була навіяна рядком із сонета Шекспіра). Альбом був записаний разом з Марсалісом і гітаристом Police Енді Саммерсом, на альбомі також засвітилися такі зірки, як Ерік Клептон і Марк Нопфлер. Диск вийшов восени 1987 року й відразу ж виявився на верхніх рядках хіт-парадів по усім світі. Особливу популярність одержала пісня «They Dance Alone (Gueca Solo)», написана Стінґом на згадку про жертв репресій у Чилі. В 1988 році музикант починає підтримувати діяльність організації «Amnesty International», а також піклується про долю бразильських лісів і проживаючих там індіанців.

У 1991 році Стінґ випускає автобіографічний альбом «The Soul Cages», сингл із якого «All This Time» зайняв п'ятий рядок у кращій сотні журналу Billboard. Він продовжує в тім же дусі з альбомом «Ten Summoner's Tales», що включив у себе такі хіти, як «If I Ever Lose My Faith In You» й «Fields Of Gold». У листопаді 1993 року сингл «All For Love», записаний разом із Браяном Адамсом і Родом Стюартом і вийшов на саундтреці до фільму «Три мушкетери», очолив чарти США, а в грудні 1994 року він добирається до другого місця у Великобританії. Збірник «Fields Of Gold» доводить, що Стінґ є одним із найталановитіших авторів другої британської «нової хвилі» (після 1977 року). Крім відомих хітів, в альбом також були включені дві нові пісні «When We Dance» й «This Cowboy Song». Влітку 1995 року Стінґ дає показання в суді проти свого бухгалтера, якого співак обвинувачує в крадіжці своїх доходів. У результаті розгляду бухгалтер Кіт Мур був присуджений до шести років тюремного ув'язнення. Альбом «Mercury Falling» виявився не таким гарним, як «Ten Summoner's Tales», але й цього було досить, щоб задовольнити шанувальників і заспокоїти пресу. Заголовний трек з його нового альбому «Brand New Day» довів, що Стінґ усе ще здатний випускати хіти. Пісня зайняла 13-е місце в британських чартах. Альбом також одержав успіх у США, де досить довго протримався в чартах. Диск також одержав дві премії Grammy. Набагато скромнішим став альбом співака «All This Time», випущений у трагічний для США день 11 вересня 2001 року. У записі цього живого альбому брали участь джазові музиканти Крістіан Макбрайд і Джейсон Ребелло, але навіть вони не змогли прикрасити тьмяний настрій альбому.

Події 11 вересня 2001 глибоко вплинули на Стінґа — не тільки як на людину, але і як на артиста. «Мені довелося серйозно задуматися над тим, про що я, як музикант, повинен писати», — говорить він. — «Я не хотів прямо говорити про ситуацію, що виникла, однак зараз, коли я оглядаюся на ті пісні, написані з тих пір, всіх їх поєднує загальний настрій. Я думаю, що з людьми відбувається щось спільне, всі ми, незалежно від національності або віросповідання зв'язані прямо з однієї й тією же енергією, що тримає разом наш світ». Назву цієї енергії Стінґ виніс у заголовок свого нового альбому — «Sacred Love» («Священна любов»). Записаний у першій половині 2003 року в Парижі, альбом несе на собі виразний відбиток подій у світі, що відбувалися в той час. Тексти Стінґа торкаються війни, релігії, розуміння й нерозуміння, але основною темою, як можна припустити виходячи з назви альбому, була все-таки любов. Пісня «Send Your Love» із цього альбому принесла Стінґу чергову номінацію на «Греммі».

Соціальна активність[ред.ред. код]

У квітні 2010 року Стінг закликав легалізувати вживання марихуани. На його думку, переслідування, утримання в тюрмах прихильників марихуани та взагалі — з цим легким наркотиком — безглузда та шкідлива для суспільства.[2].

Приватне життя[ред.ред. код]

Труді Стайлер, дружина Стінга

Зі своєю першою дружиною, ірландською актрисою Френсіс Томелті, Стінг познайомився 1974 року, на репетиції рок-мюзиклу «Рок Різдво» (Rock Nativity), у якому він брав участь з гуртом «The Police», а Френсіс грала роль Діви Марії. За два роки вони одружилися: 1 травня 1976 року, у католицькій каплиці Пресвятої Богородиці та Святого Освіна, в невеличкому містечку Тайнмут графства Тайн і Вір Північно-Східної Англії[3]. У Стінга і Френсіс Томелті народилося двоє дітей: син Джозеф (1976) і дочка Фускія Кетрін (1982).

Того ж року, коли народилася Фускія, Стінг залишив сім'ю[4], через роман із Труді Стайлер, англійською кіноактрисою та продюсером, яка, окрім того, була найкращою подругою дружини Стінга, Френсіс, і в Лондоні жила з ними по сусідству[5]. Офіційно Френсіс і Стінг розлучилися 1984 року, і ця подія набула широкого розголосу та осуду, не в останню чергу через те, що відбулася одночасно із розпадом «The Police», на злеті популярності гурту[5]. Розлучення було оформлене 19 березня 1984[6], а за два тижні до цього, 4 березня, у Мельбурні, «The Police» дав свій останній концерт[7].

Разом з тим, ще 19 січня 1984, у Стінга і Труді Стайлер народилася їх перша дитина — дочка Міккі. Одружилася пара 22 серпня 1992, в каплиці графства Вілтшир Південно-Західної Англії[8]. Окрім Міккі, вони мають ще трьох спільних дітей: синів Джейка (1985) і Джакомо (1995), дочку Елліот (1990). Труді Стайлер, як і Стінг, веде активну громадську та благодійну діяльність: зокрема, разом з чоловіком, є співзасновником Фонду захисту тропічних лісів, меценатом Фонду Елтона Джона «СНІД».

Діти Стінга пов'язали своє життя з мистецтвом:

Концерти[ред.ред. код]

Благодійні концерти[ред.ред. код]

«Live 8» у Гайд-парку Лондона. 2005

Стінг неодноразово брав участь у благодійних концертах, які увійшли в історію світової музики.

Концерти в Україні[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

Сольний виступ Стінга. 1985

Альбоми The Police[ред.ред. код]

Сольні студійні альбоми[ред.ред. код]

Фільмографія[ред.ред. код]

У своєму доробку Стінг, як актор, має низку ролей у художніх картинах, телефільмах і серіалах. Також він озвучує мультфільми й знімається у документальному кіно.

Документальні фільми:

Бібліографія[ред.ред. код]

Стінг написав декілька книг про екологічні та соціальні проблеми людства, а також про власне життя і творчість. Крім того, він публікує свою поезію, збірки з текстами пісень та акордами, посібники з навчання гри на гітарі. Серед виданих книжок є одна і для дітей — «Історія ковчега Ноя», у якій Стінг подав свою інтерпретацію історії про всесвітній потоп.

  • Стинг Разбитая музыка / Пер. с англ. Н. Макаровой. — Екатеринбург: У-Фактория, 2005. — 400 с. — ISBN 5-9709-0129-6 (рос.)
  • Sting Broken Music: A Memoir. — New York: The Dial Press, 2003. — 337 с. — ISBN 0-385-33678-0 (англ.)
  • Sting Jungle Stories: The Fight for the Amazon. — Barrie & Jenkins, 1989. — 128 с. — ISBN 978-0-099-71540-5 (англ.)
  • Sting Lyrics. — New York: The Dial Press, 2007. — 297 с. — ISBN 0-385-33987-9 (англ.)
  • Sting Piano solos. — Hal Leonard Corporation, 2002. — 72 с. — ISBN 978-0-634-02515-0 (англ.)
  • Sting Play Guitar With-- Sting. — Wise Publications, 2000. — 47 с. — ISBN 0-711-98559-6 (англ.)
  • Sting Rock Steady: A Story of Noah's Ark. — Harpercollins Childrens Books, 2001. — 32 с. — ISBN 0-060-29231-8 (англ.)
  • Sting Shape of my heart: poem. — Welcome, 1998. — 32 с. — ISBN 978-0-941-80720-3 (англ.)
  • Sting Sting: For Guitar Tab. — Hal Leonard Corporation, 1994. — 80 с. — ISBN 978-0-793-53724-2 (англ.)
  • Sting Sting: Guitar Chord Songbook. — Hal Leonard Corporation, 2009. — 135 с. — ISBN 1-423-42529-4 (англ.)
  • Sting The Best of the Police. — Hal Leonard Publishing Corporation, 1991. — 85 с. — ISBN 978-0-793-50285-1 (англ.)
  • Sting The Police: Greatest Hits. — Hal Leonard Corporation, 2003. — 88 с. — ISBN 978-0-634-04907-1 (англ.)
  • Sting The Very Best of Sting & the Police. — Hal Leonard Corporation, 1998. — 72 с. — ISBN 978-0-793-59424-5 (англ.)

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

Творчість Стінга відзначено низкою музичних та кінематографічних нагород — він є лауреатом премії «Золотий глобус», Brit Awards, Нагороди Греммі, премії «Еммі» та інших. На Алеї слави у Голлівуді є зірка музиканта[18], 2002 року він став членом Зали слави піснярів[19], а 2003 — Зали слави рок-н-ролу[20].

Крім того, 2003 року Стінг був удостоєний звання Командора Ордена Британської імперії[21], 2007 — Кавалера Ордена Мистецтв та літератури Франції[22].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Hunter Davies, Giles Smith (1993-05-01). «Interview / Sting». independent.co.uk (англ). Індепендент. Процитовано 2014-03-20. 
  2. Стинг требует узаконить легкие наркотики
  3. Dave & Wendy (2001). «A very rough guide to Last Exit...». sting.com (англ). Процитовано 2014-02-13. 
  4. Lucy Waterlow (2013-10-14). «We've been treated unkindly in Britain: Trudie Styler on why she and Sting have chosen to live in the U.S.». dailymail.co.uk (англ). Daily Mail. Процитовано 2014-02-13. 
  5. а б «Trudie Styler: The truth about Trudie». independent.co.uk (англ). The Independent. 2006-08-05. Процитовано 2014-02-13. 
  6. «Milestones: Mar. 19, 1984». time.com (англ). Тайм. 1984-03-19. Процитовано 2014-02-13. 
  7. «Tour». thepolice.com (англ). Процитовано 2014-02-13. 
  8. Maximillien De Lafayette Hollywood Most Beautiful, Exclusive and Rarest Photos Album: Films, Superstars, Divas, Femmes Fatales, and Legends of the Silver Screen. — lulu.com, 2010. — С. 371. — ISBN 978-0557454426 (англ.)
  9. «LIVE AID 1985: How it all happened». bbc.co.uk (англ). BBC. Процитовано 2014-02-11. 
  10. а б в «50 Years of Working with Celebrities: Music». amnesty.org (англ). Міжнародна амністія. Процитовано 2014-02-11. 
  11. «Nelson Mandela 70th Birthday Tribute (1988)». imdb.com (англ). IMDB. Процитовано 2014-02-11. 
  12. Steve Morse. «Walden Concert, festive, heartfelt...». sting.com (англ). The Boston Globe. Процитовано 2014-02-11. 
  13. «Volcano-aid Concert Flowing With Stars». chicagotribune.com (англ). Чикаго Триб'юн. 1997-09-16. Процитовано 2014-02-11. 
  14. John Carman (2001-09-22). «Star-spangled benefit / Musicians, actors honor heroes, raise money for attack victims». sfgate.com (англ). Процитовано 2014-02-11. 
  15. «The Concerts». live8live.com (англ). Процитовано 2014-02-11. 
  16. «Sting - Brand New Day Tour - 1999 / 2000 / 2001». police.cybercomm.nl (англ.). Процитовано 2013-12-20. 
  17. «Sting - Symphonicity Tour (with the Royal Philharmonic Orchestra) - 2010/ 2011/ 2011». police.cybercomm.nl (англ.). Процитовано 2013-12-20. 
  18. «Hollywood Walk of Fame. Sting». hwof.com (англ). Процитовано 2014-02-02. 
  19. «Inductee Exhibits. Sting». songwritershalloffame.com (англ). Процитовано 2014-02-02. 
  20. «The inductees. The police». rockhall.com (англ). Процитовано 2014-02-02. 
  21. Order of the British Empire. C.B.E. // The London Gazette. — (2003-06-14) (56963) С. 9. Процитовано 2014-02-02.(англ.)
  22. «Cérémonie de remise des insignes de Chevalier dans l’Ordre des Arts et des Lettres du groupe The Police». culture.gouv.fr (фр). Міністерство культури і зв'язку Франції. Процитовано 2014-02-02. 

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]