Чаплинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чаплинський район
Chaplynskiiy rayon gerb.png Chaplynskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Херсонська область Херсонська область
Код КОАТУУ: 6525400000
Утворений: 1923
Населення: 35 781 (на 1.08.2013)
Площа: 1700 км²
Густота: 21.1 осіб/км²
Тел. код: +380-5538
Поштові індекси: 75200—75244
Населені пункти та ради
Районний центр: Чаплинка
Селищні ради: 2
Сільські ради: 18
Смт: 2
Села: 33
Селища: 6
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 75200, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Чаплинка, вул. Леніна, 87, 2-14-01
Веб-сторінка: Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА: Бериславський Володимир Миколайович
Голова ради: Самойлов Микола Семенович

Чапли́нський райо́н розташований у центральній південній частині Херсонщини.

Загальні відомості[ред.ред. код]

На півночі межує з Каховським, на сході з Новотроїцьким, на заході з Цюрупинським, південному заході з Каланчацьким районами, на півдні омивається водами солоного Сиваського озера.

Історія[ред.ред. код]

Район характеризують свої особливості. Їх підтверджують курганні поховання епохи бронзи. На території району знайдені античні вироби IV–II століть до нашої ери.

Чаплинка заснована в 1794 році на шляху, яким українські чумаки їздили в Крим по сіль. Заснували її 25 сімей селян, висланих царським урядом у Таврійські степи за участь у відомому Турбаївському повстанні в 1789–1793 роках на Полтавщині. Вони й освоювали цей край.

Населення[ред.ред. код]

За переписом 2001 р. 5,7% населення району становили турки-месхетинці, яких налічувалось 2278 осіб[1]. Це становить 26% турецького населення України (8844) та 61% турецького населення Херсонської області (3736). Для представників громади характерна висока народжуваність, що можна побачити спираючись на динаміку кількості учнів турецько-месхетинської національності в школах району[2]:

Орієнтовний рік народження учнів Навчальні класи Всього учнів в школах району, осіб З них турків-месхетинців, осіб З них турків-месхетинців, %
1995 1 641 72 11,2
1996 2 720 75 10,4
1994 3 670 64 9,6
1992 4 417 35 8,3
1991 5 739 70 9,4
1990 6 722 73 10,1
1989 7 716 59 8,2
1988 8 732 44 6,0
1987 9 632 42 6,6
1986 10 402 19 4,7
1985 11 407 6 1,5

У деяких селах району значну частку дітей становлять представники турецько-месхетинскої національності — Морозівка (76,3 %), Балтазарівка (33,5 %), Надеждівка (30,4 %), Скадовка (25,8 %), Павлівка (23,9 %), Хрестівка (23,6 %).

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)[3]

українська російська молдовська вірменська білоруська інша (переважно турецька)
ЧАПЛИНСЬКИЙ РАЙОН 83,8 8,9 0,4 0,3 0,2 6,5
смт ЧАПЛИНКА 92,5 5,9 0,1 0,5 0,1 0,8
с. НОВЕ 86,7 1,9 0,3 11,1
с. ЧЕРВОНИЙ ЯР 77,5 14,1 8,5 0,0
смт АСКАНІЯ-НОВА 59,0 40,2 0,1 0,2 0,0 0,4
с-ще ІЛЛІНКА 90,5 9,0 0,2 0,4
с-ще КОМИШ 74,8 21,4 3,8
с-ще МОЛОЧНЕ 84,9 7,2 1,4 0,3 6,2
с-ще НОВИЙ ЕТАП 87,5 12,5
с-ще ПИТОМНИК 63,1 17,8 3,3 0,4 15,5
с. БАЛТАЗАРІВКА 70,0 4,3 0,4 0,1 0,2 25,1
с. МОРОЗІВКА 49,1 2,9 48,0
с. РАЧІВКА 96,2 3,9
с. ГРИГОРІВКА 87,1 5,7 0,1 0,1 7,1
с. ДОЛИНСЬКЕ 94,3 4,3 1,0 0,1 0,2 0,1
с. ІВАНІВКА 96,2 3,0 0,1 0,5 0,2
с. ХРЕСТІВКА 72,0 6,7 0,2 0,1 21,0
с. СВІТЛЕ 89,7 8,8 1,5
с. КУЧЕРЯВОВОЛОДИМИРІВКА 94,7 1,4 3,7 0,3
с. КУДРЯВЕ 99,1 0,9
с. МАГДАЛИНІВКА 92,0 5,4 2,2 0,2 0,2
с. АНДРІЇВКА 96,8 2,1 0,5 0,5
с. ЧОРНА ДОЛИНА 86,4 13,6
с. НАДЕЖДІВКА 71,6 4,7 0,4 0,3 23,0
с. НОВОНАТАЛІВКА 83,2 4,9 0,1 11,8
с. НАТАЛІВКА 86,3 2,0 11,8
с-ще МАРКЕЄВ 83,0 15,1 1,3 0,3 0,4
с. ПАВЛІВКА 80,9 3,0 0,2 0,2 15,8
с. НОВОВОЛОДИМИРІВКА 65,2 10,6 2,5 21,7
с. ПЕРШОКОСТЯНТИНІВКА 93,8 6,1 0,1 0,1
с. ПРЕОБРАЖЕНКА 91,2 4,9 0,1 0,8 3,0
с. ЖОВТНЕВЕ 38,0 1,9 60,1
с. СКАДОВКА 68,3 4,8 0,6 0,1 26,2
с. БІЛОЦЕРКІВКА 94,1 4,6 1,4
с. СТРОГАНІВКА 81,6 5,0 0,1 0,4 0,4 12,5
с. ХЛІБОДАРІВКА 87,0 8,9 0,1 1,8 2,1
с. ВЕСЕЛЕ ДРУГЕ 98,0 2,0
с. ЧЕРВОНА ПОЛЯНА 94,9 4,3 0,6 0,2
с. НОВИЙ ГАЙ 91,9 8,1
с. ШЕВЧЕНКА 97,8 2,2
с. МАЯЧИНКА 81,1 18,9
с. РОГАЧИНКА 45,5 54,6

Економіка[ред.ред. код]

Нині район сільськогосподарського спрямування. Стабільні урожаї забезпечує зрошення, що подається по розгалуженій мережі Каховської зрошувальної системи. Економічну основу становлять рослинницька і тваринницька галузі.

Розвитку останньої сприяє науководослідний інститут тваринництва степових районів України імені М. Іванова «Асканія Нова», який розташований на території району. Саме тут першими апробуються нові види порід овець, свиней і великої рогатої худоби.

На базі колишнього дослідного господарства інституту в 1994 році створено спільне українсько-німецьке племінне підприємство «Асканія-Генетік» за участю німецької фірми PPN-Genetic International GmbH, яка нині є однією з провідних у світі з питань племінного сервісу.

Туризм[ред.ред. код]

На території району розміщений біосферний заповідник «Асканія-Нова» з найбільшим у Європі типчаково-ковильним степом. Тут у вольєрах і напіввільних умовах утримується понад 5 тисяч особин 110 видів ссавців і птахів, і найбільший на півдні України дендропарк.

Прославляє район своєю продукцією акціонерне товариство «Чаплинський маслосирзавод». Воно входить у першу п'ятірку найкращих підприємств України, не раз відзначалося високими нагородами не тільки в Україні, а й у Російській Федерації.

Привертає увагу гостей ще одне диво — солона яма поблизу с. Григорівка, грязі якої мають лікувальні властивості.

Крім того на узбережжі Сивашу триває будівництво вітроелектростанції, яка в майбутньому надаватиме дешеву електроенергію.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]