Армянськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Армянськ
Armyansk COA.png Flag of Armyansk.png
Герб Армянська Прапор Армянська
Армянськ-квартали.JPG
Розташування міста Армянськ
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Армянська міськрада
Код КОАТУУ 111500000
Засноване 1736
Статус міста з 1993 року
Населення 22 337 осіб (1 січня 2013) [1]
Агломерація 24 784 осіб
Площа 16,2 км²
Густота населення 390,7 осіб/км²
Поштові індекси 96012—96016
Координати 46°06′41″ пн. ш. 33°41′30″ сх. д. / 46.11139° пн. ш. 33.69167° сх. д. / 46.11139; 33.69167
Висота над рівнем моря 10 м
Водойма Північно-Кримський канал
Відстань
Найближча залізнична станція Армянськ
До обл./респ. центру
 - фізична 126 км
 - залізницею 170 км
 - автошляхами 141 км
До Києва
 - фізична 534 км
 - залізницею 694 км
 - автошляхами 668 км
Міська влада
Адреса 92012, Автономна Республіка Крим, м. Армянськ, вул. Сімферопольська, 7, 3-13-80
Веб-сторінка Армянська міськрада
Міський голова Демидов Валентин Валентинович

Армя́нськ (крим. Ermeni Bazar; до 1921 року — Вірменський Базар, Армянський Базар) — місто республіканського підпорядкування АР Крим.

Розташоване на Перекопському перешийку між Чорним морем і затокою Сиваш. Через нього проходить Північно-Кримський канал. Розташоване за 141 км на північ від Сімферополя (автошлях Н05). Є залізнична станція на залізниці Херсон-Джанкой.

Населення[ред.ред. код]

Населення — 22,5 тис. осіб (2011; 24,5 тис. в 2001)

Національний склад населення за переписом 2001 р.:[2]

чисельність частка, %
росіяни 14 969 55,7
українці 9 722 36,2
кримські татари 949 3,5
білоруси 299 1,1
вірмени 94 0,3
татари 87 0,3
молдавани 85 0,3
азербайджанці 82 0,3

За даними перепису населення 2001 року, у місті мешкало 24508 осіб[3]. Мовний склад населення села був таким[4]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 4093 16,7
російська 19751 80,59
кримськотатарська 422 1,72
білоруська 42 0,17
вірменська 32 0,13
молдавська 17 0,07
болгарська 10 0,04
циганська 5 0,02

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Армянська виявлено крем'яні знаряддя праці доби неоліту. На околицях селища і берегах солоних озер до наших днів збереглася велика кількість курганів з похованням доби бронзи і скіфо-сарматських часів. Виявлено також залишки античного і середньовічного поселень. Неподалік Армянська, через весь Перекопський перешийок від Каркінітської затоки до Сиваша, проходять рів та вал довжиною 8 км, завширшки 40—45 метрів, висотою близько 20 метрів, споруджені, ймовірно, в далекі скіфські часи. Існує думка, що в давнину рів був каналом, який з'єднував Чорне й Азовське моря.[5]

Ще в XVII століття на місці сучасного Армянська існував перевалочний торговий пункт на так званому Чумацькому шляху, де чумаки міняли різні товари на сіль. У 1730-их роках сюди переселилася значна частина жителів містечка Перекоп, переважно вірмени і греки. 1736 року це поселення назвали Вірменським Базаром (Армянським Базаром). З часом воно стало значним центром збуту овечих шкур і шерсті, перепродажу солі, яку видобували в навколишніх озерах.

Зайнятий нацистськими військами в ході Другої світової війни 26 вересня 1941 року. Вже 27 вересня 1941 49-а кавалерійська дивізія вибила з Армянська німців, проте 30 вересня 1941 року радянські частини відступили до Литовського півострова. Відвойований радянськими військами 11 квітня 1944 року.

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР.

З 1968 року Армянськ — селище міського типу, а в 1993 році одержало статус міста.

З 1991 року - у складі незалежної України.

У березні 2014 року анексований Російською Федерацією.

Економіка[ред.ред. код]

Автостанція

Провідні підприємства:

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У місті 4 загальноосвітніх і музична школи, вище професійно-технічне училище, філіал Херсонського національного технічного університету; центральна міська лікарня; центр культури, 3 бібліотеки, історичний краєзнавчий музей; ДЮСШ, футбольний клуб «Титан», клуб бігунів «Тонус».

Діють відділення «Промінвестбанку», «Укрексімбанку», «Правексбанку», «Ощадбанку», літературно-музичний клуб «Каркиніт», Асоціація живописців, Свято-Георгіївська та Святого Миколая церкви УПЦ МП, мечеть.

Пам'ятники, пам'ятки[ред.ред. код]

На території Армянської міськради Криму нараховується 12 пам'ятки архітектури, усі — місцевого значення.

Персоналії[ред.ред. код]

У місті народився вірменський художник Манук Магдесян, деякий час працював художник Микола Самокиш.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]