22-га добровольча кавалерійська дивізія СС «Марія Терезія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
22-га добровольча кавалерійська дивізія СС «Марія Терезія»
Емблема дивізії СС «Марія Терезія»
На службі 1944-45
Країна Третій Рейх
Належність Адольф Гітлер
Вид Ваффен-СС
Тип Кавалерія
Чисельність кавалерійська дивізія
У складі Група армій «Південна Україна»
3-й танковий корпус
9-й хорватський гірський корпус СС
Гасло Meine Ehre heißt Treue
("Моя честь називається вірність")
Війни/битви

Друга світова війна
Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі
Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС Август Цеендер

22-га добровольча кавалерійська дивізія СС «Марія Терезія» (22. SS-Freiwilligen Kavallerie-Division)[1] — кавалерійська дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Східному фронті під час Другої світової Війни.

Історія[ред. | ред. код]

Дивізія була сформована в кінці квітня 1944 року з угорських добровольців. Названа на честь австрійської імператриці Марії Терезії (1717—1780 рр.).

Основою дивізії став 17-й кавалерійський полк з 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гайер». Два інших полку були створені з угорців, угорських фольксдойче (етнічних німців, які проживали за межами Німеччини) і угорських русинів. Дивізія формувалася в угорських містах Кісбере, Гайорі і Будапешті.

У вересні 1944 року 17-й і 52-й кавалерійські полки разом з 22-м артилерійським полком брали участь в оборонних боях проти радянських військ на північ від міста Арад в Трансільванії.

У листопаді 1944 року «Марія Терезія» була введена у склад 9-го гірського корпусу СС, разом з яким відступила в Будапешт. Після остаточного оточення міста 24 грудня в дивізії налічувалося близько 8000 чоловік, які брали участь в обороні острова Цсепель на Дунаї і в усіх спробах прориву з оточення. У ніч на 12 лютого 1945 в результаті атаки на позиції радянської 180-ї дивізії, частини гарнізону вдалося вирватися з оточеного міста. Втративши дивізійного командира, до німецьких позицій прорвалося лише 624 кавалериста СС.

Залишки дивізії були об'єднані з запасними частинами і склали т. зв. бойову групу «Амейсер», що стала основою 37-й добровольчої дивізії СС «Лютцов».

Навесні 1945 року ця група разом з 6-ю танковою армією СС вела бойові дії на території Австрії, брала участь в обороні Відня і в травні здалася у Зальцбурга американським військам.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Командири дивізії[ред. | ред. код]

  • Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС Август Цеендер (21 квітня 1944 — 11 лютого 1945)

Склад дивізії[ред. | ред. код]

  • 52-й Кавалерійський Полк СС
  • 53-й Кавалерійський Полк СС
  • 54-й Кавалерійський Полк СС
  • 22-й Артилерійський Полк СС
  • 22-й Самохідний Розвідувальний Батальйон СС
  • 22-й Протитанковий Батальйон СС
  • 22-й Батальйон Штурмових гармат СС
  • 22-й Зенітний Батальйон СС
  • 22-й Саперний Батальйон СС
  • 22-й Батальйон зв'язку СС
  • 22-й Резервний Батальйон СС
  • 22-й Санітарний Батальйон СС

Нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста[ред. | ред. код]

За час існування дивізії 5 осіб її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста.

Лицарський хрест Залізного хреста (4)[ред. | ред. код]

  • Антон Амайзер — штурмбаннфюрер СС, командир 52-го кавалерійського полку СС (1 листопада 1944)
  • Пауль Райсманн — обершарфюрер СС, командир 4-го ескадрону 17-го кавалерійського полку СС (16 листопада 1944)
  • Антон Вандікен — гауптштурмфюрер СС, командир 6-ї роти 52-го кавалерійського полку СС (26 грудня 1944)
  • Вернер Далльманн — унтерштурмфюрер СС, ад'ютант 53-го кавалерійського полку СС (17 січня 1945)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям (1)[ред. | ред. код]

  • Август Цеендер — Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС, командир 22-ї Добровольчої Кавалерійської Дивізії СС «Марія Терезія» (1 лютого 1945)

Славетні військовослужбовці дивізії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Rolf Michaelis: Die Kavallerie-Divisionen der Waffen-SS. 2. Auflage. Michaelis-Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-930849-02-X.
  • Walther Held: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg. 5 Bände. Biblio-Verlag, Bissendorf 1978—2002.
  • Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 4. Die Landstreitkräfte 15-30. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Osnabrück 1976, ISBN 3-7648-1083-1.

Посилання[ред. | ред. код]

  • 22. SS-Freiwilligen-Kavallerie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2013. (англ.)
  • 22. SS-Freiwilligen-Kavallerie-Division "Maria Theresia". на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2013. (нім.)
  • 22.SS-Freiwilligen-Kavallerie-Division "Maria Theresia" (ung.). на feldgrau.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2013. (англ.)
  • 22. SS-Freiwilligen Kavallerie-Division Maria Theresia. на okh.it. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2013. (італ.)
  • 22. Freiwilligen-Kavallerie-Division der SS «Maria Theresia» [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • 22nd SS Volunteer Cavalry Division Maria Theresia(англ.)

Відео[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційне позначення німецькою мовою як вказано в архівах «Bundesarchiv-Militärarchiv» Фрайбурга, Вермахту та Ваффен-СС.