Йозеф Берхтольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Берхтольд
англ. Joseph Berchtold
Народився 6 березня 1897(1897-03-06)
Інгольштадт, Королівство Баварія, Німецька імперія
Помер 23 серпня 1962(1962-08-23) (65 років)
Герршинг, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СА, Stoßtrupp Adolf Hitlerd і СС
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання Обергруппенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (1945) і Німецька робітнича партія
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
Орден крові
Орден крові
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців

Йозеф Берхтольд (нім. Joseph Berchtold; 6 березня 1897(18970306), Інгольштадт23 серпня 1962, Герршинг) — державний і політичний діяч нацистської Німеччини. Фактично — перший керівник СС, другий Рейхсфюрер СС (1 листопада 1926 — 1 березня 1927). Обергруппенфюрер СА (30 січня 1942).

Біографія[ред. | ред. код]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Народився в баварському місті Інгольштадт 6 березня 1897 року. Навчався в одній з мюнхенських шкіл у період з 1903 по 1915 роки. Під час Першої світової війни служив у Королівській Баварській армії, отримав звання другого лейтенанта. Після війни навчався на економіста в Мюнхенському університеті, паралельно працював журналістом.

У 1920 році вступив в Німецьку робітничу партію. Працював скарбником партії, поки не пішов у відставку в кінці липня 1921 року. Працював журналістом у «Фелькішер Беобахтер».

Кар'єра в СА[ред. | ред. код]

Після повернення в партію, в 1922 році Берхтольд вступив в СА. У 1923 році після того, як один із засновників СА і сподвижник Ернста Рема капітан Герман Ергард відмовився далі очолювати створену ним структуру «Штабсвахе» («штабна охорона»), що мала на меті охорону Гітлера, той вирішив створити нову структуру - «Штосструпп» (ударний загін), незалежну від Рема і СА. Нова охоронна структура отримала назву «Адольф Гітлер». Очолити її був запрошений Йозеф Берхтольд, який до цього керував канцелярією. Цей загін і став предтечею в подальшому формуванні СС. Спочатку підрозділ складався всього з восьми чоловік, під командуванням Юліуса Шрека і Берхтольда.

9 листопада 1923 року Штосструппи брав участь у Пивному путчі. За наказом Гітлера, Берхтольд підкотив до входу в пивну «Бюргербройкеллер» кулемет і таким чином забезпечив збройну підтримку путчу. У цей час Гітлер увійшов у приміщення пивний і оголосив, що зовні будівля оточена шістсот збройними бійцями і проголосив початок національної революції. 9 листопада 1923 року, коли гвардійці на чолі з Гітлером рушили до будівлі Військового міністерства, їх зустріла земельна поліція і відкрила вогонь. Берхтольд отримав поранення і потім разом з пораненим Германом Герінгом переховувався в Австрії.

Кар'єра в СС[ред. | ред. код]

У листопаді 1923 року був призначений керуючим справами і командиром загону СА Гау Каринтія, а також в.о. гауляйтера Каринтії.

У 1926 році повернувся до Німеччини. 15 квітня 1926 року Берхтольд став наступником Шрека в якості начальника СС, спеціального елітного відділення партії під контролем СА. Берхтольд змінив назву посади, яка стала відома як рейхсфюрер СС. Будучи одночасно безпосереднім начальником СС і начальником СС Мюнхена, 1 березня 1927 року подав у відставку, висловивши протест проти зростання СА і обмеження зростання СС, передавши управління своєму заступнику Ергарду Гайдену.

Після СС[ред. | ред. код]

У 1928 році був переведений в Мюнхен, де перебував у штабі вищого керівництва СА. У 1933 році став начальником Мюнхенського бюро «Фелькішер Беобахтер». У 1934 році він став постійним заступником головного редактора газети Völkischer Beobachter. У наступні роки він працював в основному як журналіст і пропагандист. У 1928 році Берхтольд заснував газету SA-Mann. Був автором різних нацистських публікацій і співробітником різних журналів.

У 1936 році був обраний членом Рейхстагу від землі Баден.

Після війни[ред. | ред. код]

Після закінчення Другої світової війни в Європі на початку травня 1945 року Берхтольд тимчасово знаходився в ув'язненні у союзників, потім був звільнений. Помер 23 серпня 1962 року.

Звання[ред. | ред. код]

Звання в СА Дата присвоєння
Штандартенфюрер СА 18 грудня 1931
Оберфюрер СА 1 січня 1933
Бригадефюрер СА 9 листопада 1934
Группенфюрер СА 1 травня 1935
Обергруппенфюрер СА 30 січня 1942

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Cook, Stephen; Russell, Stuart (2000). Heinrich Himmler's Camelot: the Wewelsburg Ideological Center of the SS, 1934-1945. Kressmann-Backmeyer. ISBN 978-0967044309.
  • Hamilton, Charles (1984). Leaders & Personalities of the Third Reich, Vol. 1. R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-27-0.
  • McNab, Chris (2009). The SS: 1923–1945. Amber Books Ltd. ISBN 978-1-906626-49-5.
  • Miller, Michael (2006). Leaders of the SS and German Police, Vol. 1. San Jose, CA: R. James Bender. ISBN 978-93-297-0037-2.
  • Weale, Adrian (2010). The SS: A New History. London: Little, Brown. ISBN 978-1408703045.
  • Wegner, Bernd (1990). The Waffen-SS: Organization, Ideology and Function. Blackwell. ISBN 0-631-14073-5.